Подвійний характер праці, втіленої в товарі. Праця конкретна і праця абстрактна

У процесі праці товаровиробник створює споживну вартість і вартість. Ця обставина породжується тим фактом, що праця товаро­виробника має подвійний характер. З одно­го боку, вона є корисною працею, що ство­рює речі, які задовольняють ті чи інші по­треби людей. Певна корисна праця є вічна природна необхід­ність існування людей незалежно від суспільних умов. З другого боку, праця кожного товаровиробника є часткою всієї суспіль­ної праці, затратою людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретних форм. Перший вид праці називається конкретною працею, другий — абстрактною працею. Конкретна праця — праця, яку затрачають у певній корисній формі, створює певну споживну вартість (вугілля, метал, хліб тощо). Відмін­ність споживних вартостей зумовлюється тим, що вони виступа­ють як продукти різник видів конкретної праці (праці шахтаря, доменщика, пекаря, ткача тощо). Саме специфічний характер конкретної праці кожного товаровиробника і породжує її відмін­ність від праці іншого товаровиробника. Ця відмінність неминуче спричинюється відмінностями в предметах праці, знаряддях пра­ці, характері виробничих операцій, в кінцевому результаті праці. Треба мати на увазі, що конкретна праця — не єдине джерело вироблюваних споживних вартостей, речового багатства. Людина лише переробляє той матеріальний субстрат, який вже існує в природі. Споживна вартість — це результат з'єднання двох еле­ментів — речовини природи і праці.

Але який би вид конкретної праці ми не взяли, він є також затратою людської енергії (м'язів, мозку, нервів тощо), часткою сукупних затрат загальнолюдської суспільної праці. Той факт, що товар має не тільки споживну вартість, а й вартість, свідчить про дещо спільне в праці різних людей в умовах товарного ви­робництва: суспільна праця взагалі, незалежно від її конкретної форми,— це абстрактна праця.

Абстрактна праця — характерна особливість товарного ви­робництва. Вона виражає відносини товаровиробників і тому є історичною категорією. Зрозуміло, і в умовах натурального гос­подарства в праці людей було щось спільне. Проте ця спільна сторона праці в натуральному господарстві проявлялася безпосе­редньо, а не через прирівнювання речей у процесі обміну.

Наприклад, у первісній общині, коли товари ще не виробляли, праця кожного виробника була безпосередньо суспільною працею, бо кожний вироб­ник виконував за призначенням общини ту чи іншу корисну функцію в процесі матеріального виробництва, його особиста, конкретна праця виступала без­посередньо як частка спільної праці общини.

Коли приватна власність призвела до відокремлення вироб­ників, кожний з них почав займатися певним видом праці як сво­єю приватною справою. Праця перестала бути безпосередньо су­спільною, її суспільна природа була прихованою. Тепер тільки обмін товарів давав можливість встановити, що праця певного виробника потрібна суспільству і є часткою суспільної праці. По­рівнюючи один з одним різні продукти своєї праці, люди в про­цесі обміну тим самим прирівнюють затрачену на виробництво їх працю. Суспільні затрати праці товаровиробників в умовах при­ватної власності обліковуються через обмін, стихійно.

Категорія абстрактної праці виражає реальний об'єктивний процес прирівнювання через обмін різних видів праці, абстрагу­вання від їхніх конкретних форм: вона виражає те спільне, що властиве праці товаровиробників в об'єктивній дійсності. Чим різноманітніші конкретні форми праці, тобто чим більше розви­нутий суспільний поділ праці, тим більшою мірою виявляється спільність найрізноманітніших видів праці, тим більшого зна­чення набирає процес прирівнювання їх і більш розвинутою є категорія абстрактної праці.

Отже, абстрактна праця — це загальнолюдська праця, су­спільний характер якої виявляється в процесі товарного обміну. А вартість — це абстрактна праця, кристалізована в товарі. Абстрактна праця виражає певні виробничі відносини—відно­сини товаровиробників. Це означає, що й вартість є не власти­вістю речі, а вираженням виробничих відносин товаровироб­ників.

Подвійний характер праці, яка виробляє товари, відкрив К. Маркс. Це відкриття мало для наукової розробки політичної економії капіталізму дуже важливе значення, оскільки воно дало змогу створити справді наукову теорію трудової вартості, викри­ти суперечності товарного господарства, а потім і супереч­ності капіталістичного виробництва, закономірності його роз­витку і неминучу загибель.

Поиск по сайту: