Машини і велика промисловість

Велике машинне виробництво — третя ста­дія підвищення суспільної продуктивності праці капіталізмом. Перехід від мануфакту­ри до великої промисловості відбувся насамперед завдяки заміні системи мануфактурних робітників з їхніми спеціалізованими ручними знаряддями праці системою машин з перетвореними в додаток до них робітниками. Машина — це засіб праці, що набуває такої матеріальної форми «існування, яка зумовлює за­міну людської сили силами природи і емпіричних рутинних при­йомів — свідомим застосуванням природознавства»².

1 Маркс K_t Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 352—353.

² Там же, с. 368.

Якщо в мануфактурі продуктивність праці підвищувалась завдяки спеціалізації робочої сили на окремій операції, то у ве­ликій промисловості основою підвищення продуктивності праці є знаряддя праці — машини, що оперують багатьма інструмен­тами під керівництвом робітника.

У процесі праці, що грунтується на застосовуванні машин, роль робітника зводиться до спостереження за машиною, управ­ління нею, виконання деяких допоміжних операцій, до виправ­лення своїми руками її помилок. У машинному виробництві по­діл праці залежить здебільшого від знарядь виробництва, вони диктують і потребу спільної праці. Але найманий робітник пере­творюється на придаток машини. На капіталістичній фабриці не робітники застосовують умови праці, а умови праці застосо­вують робітника. «У мануфактурі,— писав К. Маркс,— робітники в членами одного живого механізму.На фабриці мертвий механізм існує незалежно від них, і вони приєднані до нього як живі придатки». ¹

¹ Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 401.

Капіталістичні підприємства, які грунтуються на машинній техніці, є простою або складною кооперацією і називаються фаб­рикою. Проста кооперація машин — це об'єднання багатьох од­норідних робочих машин, що одночасно спільно діють, кожна з яких виконує операції з виготовлення продукту від початку до кінця. Прикладом простої кооперації машин може бути швейна фабрика. Складна кооперація машин — це сукупність, система різнорідних, але таких, які доповнюють одна одну, машин, кожна з яких виконує лише одну із взаємно пов'язаних операцій з виго­товлення продукту. При використанні системи машин предмет праці проходить послідовний ряд взаємно пов'язаних часткових операцій. Систему машин застосовували, наприклад, у шерстя­ній промисловості, де мануфактурні знаряддя праці шаповалів, шерстечесальників, ворсувальників, шерстепрядильників тощо пе­ретворилися в різні часткові робочі машини.

Спочатку машини виробляли за допомогою ручної праці. І лише коли самі машини почали виробляти за допомогою машин, велика промисловість дістала адекватну їй технічну базу. Промислова революція кінця XVIII — початку XIX ст. почалася із застосування робочих машин і закінчилася тоді, коли машини почали виробляти за допомогою машин, із створенням великого машинного виробництва.

Промислова революція означала докорінні зміни в процесі виробництва, в його матеріально-технічній базі і глибокі зміни у виробничих відносинах. На зміну кустарній техніці і ручній праці прийшло велике машинне виробництво. Машина стала ха­рактерним засобом праці.

Революціонізування знарядь праці зумовило зміну ролі робіт­ника в процесі виробництва. Застосування машин зумовило су­спільний характер процесу праці. Машини, як правило, могли функціонувати тільки завдяки спільній, колективній праці. їхні виробничі функції визначали тепер поділ праці між робітниками всередині капіталістичного підприємства. Робітник перетворився на живий придаток до машини. Поза капіталістичним підпри­ємством робітник вже не міг виявити свою здатність до праці.

У результаті промислового перевороту капіталізм здобув остаточну перемогу над способами виробництва, що передували йому, і утвердився як особлива історична форма виробництва. Внаслідок промислового перевороту сформувалися основні класи буржуазного суспільства — клас робітників, що живуть лише за рахунок продажу своєї робочої сили, і клас капіталістів — моно­польних власників засобів виробництва, які експлуатують найма­ну працю. У суспільстві встановилося панування капіталізму як способу виробництва.

У зв'язку із застосуванням машин різко зросла продуктивність праці. За цих умов основним методом виробництва додаткової вартості стало виробництво відносної додаткової вартості.

Вперше перехід від мануфактури до машинної індустрії відбувся в Англії; він розпочався в другій половині XVIII ст. і завершився в першій чверті ' XIX ст. В інших країнах Західної Європи, а також у США промисловий пере­ворот закінчився в кінці першої і на початку другої половини XIX ст.

У Росії перші кроки переходу від мануфактури до фабрики були зроблені в кінці XVIII ст., але вони були епізодичними. Масове введення машин у ви­робництво почалося з ЗО—40-х років XIX ст., а остаточно велике машинне виробництво в Росії склалося до 90-х років минулого століття.

Поиск по сайту: