АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Причини розкладу і загибелі первіснообщинного способу виробництва

Читайте также:
  1. В. І. Ленін про закон переважного зростання виробництва засобів виробництва
  2. Вартість і капіталістичні витрати виробництва
  3. Вибір способу виготовлення заготівлі.
  4. Виникнення рабовласницького способу виробництва
  5. Виробнича функція при зміні обсягів двох факторів виробництва. Типи ізоквант.
  6. Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва. Закон спадної віддачі.
  7. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
  8. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Ефект віддачі масштабу.
  9. Віддача від масштабу виробництва
  10. Еволюція товарного виробництва. Властивості товару. Двоїстий характер праці, втіленої в товар.
  11. ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ І ЙОГО ФАЗИ. ПРИЧИНИ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ. ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЛОВОГО ЦИКЛУ
  12. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва і реалізації продукції

Перший великий суспільний поділ праці, що спричинив регулярний обмін, зумовив виникнення нових економічних відносин лю­дей. Цей новий тип відносин робив немож­ливим відносини колективної общинної влас­ності. Поява досконаліших знарядь праці, використання нових прийомів роботи дали змогу відмовитися в ряді випадків від колективної общинної праці. Наприклад, у землеробстві після появи шіуга зникла потреба в колективному обробітку грунту. Для добування м'ясної їжі раніше застосову­вали працю великої групи мисливців, в умовах розвинутого ско­тарства така праця стала вже непотрібною. Спільне житло втра­тило своє економічне значення і почало замінюватися будинка­ми окремих сімей. Разом з цим родова община поступово почала перетворюватися в первісну сусідську (територіальну) общину. Первісну сусідську (територіальну) общину К. Маркс назвав землеробською. На відміну від родових вона складалася не тіль­ки із споріднених, а й неспоріднених сімей, які ведуть самостійне господарство на виділених їм земельних ділянках. «У землероб­ській общині,—писав К. Маркс,— будинок та його придаток — двір були приватним володінням землероба» *. Орна земля за­лишалася власністю общини. Вона періодично перерозподіляла­ся між її членами. У спільній власності зберігалися також виго­ни (луки), пустирі, ліси. Але орні землі обробляла вже самостій­но сім'я, і врожай привласнювався нею ж. Тим самим в сусід­ській общині поряд з колективною власністю виникла приватна власність.

Таке переплетення двох начал (дуалізм сусідської общини) свідчить про глибокі суперечності. Приватна власність була за­переченням колективної власності. Тому «...община носить у сво­їх власних надрах елементи своєї загибелі»2.

Головним у процесі розкладу сусідської общини, як зазначав К. Маркс, було виникнення парцелярної праці. Вона була дже­релом приватного привласнення, нагромадження майна в нату­ральній формі і у вигляді скарбів. Це майно сім'ї вже не підда­валося контролю общини, воно ставало об'єктом індивідуального товарного обміну і збагачення приватних власників. Роздрібнен­ня праці між відокремленими сім'ями підривало спільну влас­ність на орну землю, а потім на луки, пасовиська, ліси тощо. З часом приватна власність утвердилася й на них.

Ускладнення організації виробництва в сусідській общині, а також інших сторін її суспільного життя ускладнило й функції управління. Поступово старійшини почали звільнятися від безпо­середньої участі в спільних виробничих процесах як особи, що виконують потрібні общині громадські функції. Користуючись своїм привілейованим становищем, вони почали привласнювати частину додаткового продукту, створюваного в общині, а також частину продуктів, одержаних через обмін. Приватному нагрома; дженню сприяли війни між общинами. Воєначальники, родові старійшини збагачувалися, захоплюючи для себе особисто най­більшу частку військової здобичі, в тому числі й військовополо­нених, які ставали рабами.

Становлення приватної власності відбувалося в обстановці гострої боротьби з традиціями колективної власності і зрівняль­ним розподілом продуктів. Але виробничі відносини первісного суспільства вже стали перешкодою на шляху дальшого зростан­ня продуктивних сил.

Виникнення приватної власності не можна уявляти як якесь «гріхопадіння» первісних людей, як це розуміли, наприклад, со-ціалісти-утопісти. Насправді приватна власність і майнова нерів­ність виступали закономірним результатом розвитку первіснооб­щинного виробництва. «Приватна власність утворюється всю­ди,— писав Ф. Енгельс,— в результаті змінених відношень вироб­ництва та обміну, в інтересах підвищення виробництва і розвитку обміну, — отже, з економічних причин»3.

1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 19, с. 403.

2 7*ДЛ< ЖЄ

8 Там же] т. 20, с. 156.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)