Суспільний капітал І суспільний продукт

Оскільки в капіталістичному суспільстві панує приватна власність на засоби вироб­ництва, кожний окремий, індивідуальний капітал функціонує незалежно від іншого. Водночас внаслідок суспільного поділу праці він взаємозв'язаний з іншими індиві­дуальними капіталами. Сукупність індивідуальних капіталів у їхньому переплетенні і взаємозв'язку утворює суспільний капі" тал, обіг якого складається з усієї сукупності оборотів взаємо­зв'язаних і взаємозалежних індивідуальних капіталів. Отже, суспільний капітал є не механічна сума індивідуальних капіта­лів, а складна сукупність останніх у їхньому русі і взаємопере-плетсниі.

Рух сукупного суспільного капіталу як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, саме й характеризує процес його відтво­рення,

У результаті суспільного процесу виробництва створюється сукупний суспільний продукт. Оскільки капіталістичне виробниц­тво — товарне виробництво, то цей продукт існує в товарній фор­мі, виступає у вигляді певної товарної маси. Щоб капітал міг продовжувати свій кругооборот і міг відбуватися безперервний процес відтворення, ця товарна маса, що має певну вартість, по­винна бути реалізована.

Суспільний продукт — це сукупність найрізноманітніших спо­живних вартостей, призначених для задоволення виробничих і особистих потреб. За рахунок різних складових частин суспіль­ного продукту повинні бути відшкодовані всі витрачені засоби виробництва (а при розширеному відтворенні забезпечено їхнє збільшення) і задоволені особисті потреби робітників та капі­талістів. Отже, сукупний суспільний продукт за своєю натураль­но-речовинною формою повинен складатися із засобів виробни­цтва і предметів споживання.

За вартістю сукупний суспільний продукт розпадається на три частини: постійний капітал (с), змінний капітал (v) і додат­кову вартість (т). Перша частина — це вартість витрачених засобів виробництва, перенесена конкретною працею робітників на новостворений товар. Друга частина — це еквівалент вартості робочої сили. Вона відтворюється абстрактною працею робітни­ків у певному процесі виробництва. Третя частина — додаткова вартість, яка також створюється абстрактною працею, але вже понад еквівалент вартості робочої сили. Друга і третя частини (v + m), разом узяті, утворюють новоствореиу вартість, або на­ціональний доход.

Щоб процес відтворення відбувався безперервно, сукупний суспільний продукт повинен бути реалізований.

Проблема реалізації сукупного суспільного продукту як за вартістю, так і за натуральною формою — центральна проблема відтворення суспільного капіталу.

Розяснюючи суть проблеми реалізації, В. І. Ленін писав: «Тепер же питання стоїть саме в тому, звідки візьмуть предмети свого споживання робітники і капіталісти? звідки візьмуть остан­ні засоби виробництва? Яким чином вироблений продукт покриє всі ці запити і дасть можливість розширити виробництво? Тут ми маємо, отже, не тільки «заміщення вартості, але й заміщення натуральної форми продукту... і тому безумовно необхідно роз­різняти продукти, що відіграють цілком різнорідну роль у про­цесі суспільного господарства» 1.

Одночасно з сукупним суспільним продуктом відтворюються капіталістичні виробничі відносини. Отже, відтворення суспіль­ного капіталу є «...відтворення (тобто збереження) як класу капіталістів, так і робітничого класу, а тому містить в собі "також і відтворення капіталістичного характеру всього процесувиробництва»².

Поиск по сайту: