|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальний закон капіталістичного нагромадження в сучасних умовахЗагальний закон капіталістичного нагромадження означає розширене відтворення відносин капіталістичної експлуатації і породжує поглиблення антагоністичних суперечностей між робітничим класом і буржуазією. Панування монополій в епоху загальної кризи капіталізму посилює дію цього закону. Конкуренція, що дедалі посилюється, і прогресуючий розвиток науки й техніки призводять до зростання необхідної мінімальної величини приросту нагромадженого капіталу. Звужується коло капіталістів, здатних самостійно здійснювати нагромадження. Воно стає доступним лише для монополістичної буржуазії, яка використовує економічні ресурси держави. Середня буржуазія потрапляє в дедалі більшу залежність від монополій. Посилюється процес експропріації магнатами фінансового капіталу середніх і дрібних підприємців. Особливо важке становище Дрібних товаровиробників міста й села, яких монополії приречуть на масове розорення. Пролетаризація населення швидко вростає. В умовах сучасної науково-технічної революції в капіталістичному світі значно збільшується армія найманих робітників. На початку нашого століття чисельність осіб найманої праці дорівнювала 80 млн., а в 1977 р.— 0,5 млрд. чоловік. Зростання пролетаризації призводить до поглиблення протилежності в соціально-економічному становищі класу буржуазії і переважної більшості населення капіталістичних країн. Але швидке зростання кількості осіб найманої праці не означає «розчинення» робітничого класу, формування «середнього стану» без експлуататорів і експлуатованих, як намагаються уявити цей процес буржуазні ідеологи. Науково-технічна революція веде до зростання ролі промислового пролетаріату у виробничо-технічному і соціально-економічному прогресі. Вона спричинює необхідність підвищення загальноосвітнього і професійного рівня робітничого класу, об'єктивно зумовлює підвищення частки розумової праці в усій його виробничій діяльності. Водночас науково-технічна революція несе пролетаріату не благоденство, а дедалі більше погіршує його загальне соціально-економічне становище в капіталістичному суспільстві. Застосування досконалішої техніки і капіталістична «раціоналізація» праці для одержання максимального прибутку призводять до надмірної інтенсивності праці, до масового виробничого травматизму і серйозних професійних захворювань, які підривають здоров'я робітників. Монополістичний і особливо державно-монополістичний капіталізм породжує нові умови погіршення становища пролетаріату. До них належать, зокрема, підвищення монополіями цін на споживчі товари, державна політика «заморожування» заробітної плати, зростання податків та інфляція, пов'язані з гонкою озброєнь, зростання цін на житло, медичні послуги, користування транспортом. Використання досягнень НТР у капіталістичному світі супроводжується зростанням експлуатації. Реальні заробітки трудящих збільшуються значно повільніше, ніж зростає продуктивність праці.
У США, наприклад, продуктивність праці в обробній промисловості за період з 1975 по 1978 р. зросла на 16,3%, прибутки корпорацій — на 47,5, а заробітна плата —лише на 5,5%. Цей же процес мав місце і в інших розвинутих капіталістичних країнах.
Капіталістична раціоналізація виробництва приречує значну частину трудящих на безробіття. Зростання організованості і боєздатності пролетаріату дає йому можливість внаслідок наполегливої класової боротьби добиватися часткових поступок буржуазії щодо заробітної плати, умов праці, соціального забезпечення. Незважаючи на окремі успіхи економічної боротьби, становище робітничого класу в капіталістичному світі в цілому погіршується. Й далі погіршується становище дрібного селянства, важчими стають умови існування значної частини середніх верств населення. В умовах сучасного етапу загальної кризи капіталістичної системи монополістичній буржуазії протистоїть клас пролетарів. Його політико-моральний авторитет у суспільстві незмірно підвищився. Зростають його чисельність і організованість, усвідомлення своєї історичної місії очолити антимонополістичну коаліцію і визволити капіталістичний світ від панування фінансової олігархії і всієї системи найманого рабства. В авангарді боротьби проти монополістичного капіталу йдуть марксистсько-ленінські комуністичні і робітничі партії, і, як зазначалось на XXV з'їзді КПРС, їхній вплив серед трудящих капіталістичного світу зростає.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |