АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Торговий прибуток як перетворена форма додаткової вартості

Читайте также:
  1. E-240 Формальдегид – Formaldehyde – консервант.
  2. HTML - Урок 3. Форматирование текста
  3. II. Учебно-информационная модель
  4. III. Внутренняя форма слова. Мотивация номинации.
  5. IV. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  6. MS Word 2007. Форматирование шрифта и абзаца
  7. Аварийная карточка системы информации об опасности.
  8. Автоматизированные системы обработки информации и управления в сервисе.Клачек.
  9. Аграрна криза та аграрна реформа
  10. Акустические каналы утечки конфиденциальной информации
  11. Аналіз соціологічної інформації.
  12. Антонимия. Формальные типы антонимии.

Оборот торгового капіталу (Г— ТГ') пе­редбачає не тільки відшкодування авансо­ваного капіталу з виручки від продажу то­варів, а й одержання прибутку на цей ка­пітал. В умовах вільної конкуренції норма торгового прибутку, як правило, не може бути нижчою від се­редньої в певному суспільстві, інакше торгові капіталісти вилу­чили б свій капітал з сфери обігу і перевели його в будь-яку іншу сферу економіки, що забезпечує їм одержання середнього прибутку.

Як відомо, у процесі обігу вартість не створюється. Тому функціонування торгового капіталу «...не створює ні вартості, ні додаткової вартості, а тільки опосереднює їх реалізацію...»1. Що ж таке торговий прибуток і яке джерело його утворення? На поверхні буржуазних відносин він виступає як надбавка до ціни товару. Насправді ж торговий прибуток є перетворена фор­ма додаткової вартості, створюваної робітничим класом у сфері матеріального виробництва. Це—частина додаткової вартості, яку промислові капіталісти віддають торговим капіталістам за те, що вони реалізують товари.

1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.

Механізм розподілу додаткової вартості між промисловцями і торговцями в процесі міжгалузевої конкуренції К. Маркс ілю­струє на такому прикладі2. Припустимо, що авансований про­тягом року промисловий капітал становить 900 яких-небудь гро­шових одиниць і складається з 720с + 180v;. При m'=100% і за умови, що постійний капітал протягом року повністю перено­ситься на продукт, вартість, або ціна виробництва продукту (для всієї сукупності товарів вони збігаються), дорівнюватиме 1080 одиницям (720с + 180v + 180m). Середня норма прибутку на промисловий капітал становитиме 20%

Але для реалізації товарів необхідний додатковий капітал. Припустимо, що торгові капіталісти авансують для цього 100 одиниць капіталу. Тоді весь застосовуваний протягом року ка­пітал становитиме 1000 одиниць (900+100), а середня норма прибутку з участю торгового капіталу дорівнюватиме 18%

Така норма прибутку стає загальною мірою ступеня зрос­тання (доходності) як промислового, так і торгового капіталу.

 

На перший погляд може здатися, що функціонування відособленого тор­гового капіталу веде до зниження середньої норми прибутку в суспільстві (у нашому прикладі —з 20 до 18%). Насправді все відбувається інакше. Якби не було торгового капіталу, середня норма прибутку на промисловий капітал була б нижче 18%, бо кожний капіталіст змушений був би постійно тримати значну частину свого капіталу у формі товарних запасів, вилучивши її з процесу виробництва. Сума цих товарних капіталів у суспільстві наба­гато перевищила б розмір спеціалізованого торгового капіталу, що привело б до більшого, ніж на 2%, зниження середньої норми прибутку на промисло­вий капітал.

 

одиниць капіталу. Частина сукупної додаткової вартості, що припадає на частку торгового капіталу (1/10 суспільного), становитиме відповідно:

що дорівнює також 18% на 100 одиниць капіталу. Отже, реалізація товарів при посеред­ництві торгового капіталу призводить до поділу створеної у виробництві додаткової вартості (180m) на промисловий при­буток (162р)і торговий прибуток (18h) пропорційно до вели­чини авансованих капіталів.

В умовах вільної конкуренції промислові капіталісти про­дають товари торговим капіталістам по ціні виробництва про­мисловості, що складається з витрат виробництва і середнього прибутку на промисловий капітал: 720с+180v +162p = 1062, тобто нижче від вартості. Торговці ж. реалізують товари споживачам по справжній, або кінцевій, ціні виробництва, яка включає та­кож торговий прибуток і в масштабі суспільства збігається з сумою вартостей цих товарів: 720с+180v+162p+18h = 1080 (або 900k + 162р + 18h). Отже, функціонування торгового капіта­лу зумовлює виникнення двох різних за величиною цін вироб­ництва: ціни виробництва промисловості і справжньої (кінце­вої), які стають двома центрами коливання ринкових цін — відповідно оптових і роздрібних. У кінцевій ціні виробництва (k + p + h) вартість товару набирає ще більш перетвореної фор­ми, ніж у ціні виробництва промислового капіталу (k + р). Роль праці як джерела вартості і додаткової вартості тут прихована ще більше.

Насправді промисловий і торговий прибуток—це тільки різ­ні форми створеної у виробництві додаткової вартості. З цього випливає важливий висновок: промислові і торгові капіталісти разом експлуатують робітників, а вироблену ними додаткову вартість ділять між собою за принципом: рівновеликий прибу­токна рівновеликий капітал. Незважаючи на жорстоку кон­курентну боротьбу, яку ведуть між собою ці групи капіталістів, спільна експлуатація найманої праці є економічною основою їхньої класової солідарності.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)