Сучасна епоха і суть загальної кризи капіталізму

Головний революційний висновок, що ви­пливає з ленінської теорії імперіалізму, по­лягав у тому, що капіталізм як світова сис­тема визрів для соціалістичної революції пролетаріату. її початок — перемога Великої Жовтневої соціа­лістичної революції, завершення — ліквідація капіталізму на всій земній кулі. Сучасна епоха, говориться в Програмі Комуністичної партії Радянського Союзу, «є... епоха соціалістичних і національ­но-визвольних революцій, епоха краху імперіалізму, ліквідації колоніальної системи, епоха переходу на шлях соціалізму все нових народів, торжества соціалізму і комунізму у всесвітньому масштабі» ^!. Наукова характеристика сучасної епохи має дуже важливе значення для практики революційного руху. Вона дає можливість виробити правильну стратегію і тактику пролетаріат ту в його боротьбі проти панування фінансової олігархії, визна-чити розстановку класових сил у світовому революційному про­цесі.

¹ Програма Комуністично! партії Радянського Союзу, с. 5.

Можливість переходу від капіталізму до соціалізму створена сучасним характером і рівнем розвитку продуктивних сил, надзвичайно високим ступенем усуспільнення виробництва, консо­лідацією всіх антиімперіалістичних сил на чолі з пролетаріатом і його авангардом — марксистсько-ленінськими партіями.

Дуже загострилися всі суперечності капіталізму. Фінансова олігархія використовує панування в економіці і політиці для свого всебічного збагачення, доводячи експлуатацію трудящих до найвищого ступеня, ввергаючи людство в економічні злигодні і воєнні катастрофи.

Формою розв'язання суперечності між продуктивними силами і буржуазними виробничими відносинами є соціалістична рево­люція. Капіталізм не сходить добровільно з історичної арени. Він чинить жорстокий опір, відступає з боями. Капіталістична система під ударами революційних сил розпадається. Тим часом виникає, зміцнюється і розвивається соціалістична система. Та­ким чином, основною рисою сучасної епохи є розкол світу на дві протилежні соціально-економічні системи, непримиренна бороть­ба між ними, в ході якої соціалізм завойовує дедалі нові позиції, а імперіалізм відступає.

Відпадання від світової капіталістичної системи однієї країни за іншою, революційний перехід від капіталізму до соціалізму у всесвітньому масштабі становить головний зміст сучасної історичної епохи.

Л. І. Брежнєв у доповіді на урочистому засіданні, присвя­ченому 60-річчю Великого Жовтня, говорив: «Почалась нова історична епоха — епоха революційного оновлення світу, епоха переходу до соціалізму і комунізму. Почався шлях, по якому сьогодні йдуть сотні мільйонів людей і по якому судилося піти всьому людству» ¹.

Якщо переростання домонополістичного капіталізму в імпе­ріалізм означало настання переддня соціалістичної революції, то в сучасну епоху повалення капіталізму стало вже справою безпосередньої революційної практики пролетаріату і його союз­ників.

Загальна. криза капіталізму — це період безпосереднього «краху капіталізму в усьому його масштабі і народження соціа­лістичного суспільства» ²,— писав В. І. Ленін.

¹ Брежнєв Л. /. Ленінським курсом, т. 6, с. 558.;

* Ленін В. І. Повн. зібр. творів, т. 36, с. 45.

Загальна криза капіталізму — це криза капіталістичної систе­ми в цілому. Вона охоплює економічний і державний лад, полі­тику, ідеологію. Це процес скорочення сфери імперіалістичного панування, розвитку суперечностей між соціалістичною і капі­талістичною системами, між фінансовим капіталом і міжнародним. робітничим класом, між імперіалізмом і світовим національ­но-визвольним рухом, між монополіями і всіма антимонополі-стичними силами.

Не слід плутати поняття «економічна криза» і «загальна кри­ за к апіталізму». Кожна економічна криза — це вибух суперечностей, що нагромадилися в капіталістичному відтворенні з часу попередньої кризи, і водночас насильне тимчасове розв'язання їх. З усіх економічних криз, які мали місце до цього часу, капі­талізм знаходив вихід. На зміну кризі приходили фази депресії, пожвавлення і піднесення, які звичайно закінчувалися новою кризою. Отже, економічні кризи надвиробництва — це періодичне явище.

Революційна загибель всієї світової капіталістичної системи неминуча. У Звітній доповіді ЦК КПРС XXV з'їзду партії відмі­чалося, що комуністи далекі від того, щоб пророкувати «авто­матичний крах» капіталізму. У нього є ще чималі резерви, однак події останніх років з новою силою підтверджують, що капіта­лізм — це суспільство, позбавлене майбутнього. Події останніх років переконливо підтвердили, що «пристосування до нових умов не означає стабілізації капіталізму як системи. Загальна криза капіталізму продовжує поглиблюватись» ¹.

Поиск по сайту: