|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ленінська теорія імперіалізму як продовження і розвиток соціально-економічного вчення К. Маркса
На рубежі XIX і XX ст. у розвитку капіталістичного суспільства виникли нові явища, які знаменували перехід до епохи монополістичного капіталізму. На ці нові явища звернув увагу ще Ф. Енгельс у своїх працях кінця XIX ст. Але вперше систематично, всебічно дослідив імперіалізм В. І. Ленін. Теорія імперіалізму, викладена в книзі «Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму» і ряді інших праць В. І. Леніна початку XX ст., була Іюличезним вкладом у марксизм, новим ступенем у його розетку. Марксистська теорія показала, що кожна класово антагоністична формація проходить у своїй історії дві різні стадії, а саме: ктадію, коли її економічні відносини сприяють розвитку продуктивних сил, і стадію, коли «з форм розвитку продуктивних сил ці відносини перетворюються в їх окови». 1К. Маркс розкрив загальні умови, при яких капіталістична формація вступить в fcaoxy конфлікту. Об'єктивна логіка нагромадження, вказував він, по-перше, неминуче призведе до панування мізерної кількості магнатів капіталу над суспільством; по-друге, спричинить «тягування всіх народів у мережу світового ринку, а разом з тимінтернаціональний характер капіталістичного режиму»; по-третє, доведе, внаслідок цього, суперечність між суспільним характером виробництва і капіталістичною формою привласнення до останнього ступеня, коли «монополія капіталу стає Оковами того способу виробництва, який виріс при ній і під нею»2. З цих позицій В. І. Ленін глибоко і всебічно досліджував зміни, які відбулися в капіталістичній системі 3 після виходу праць К. Маркса и Ф. Енгельса. В. І. Ленін показав, що капіталізм вільної конкуренції змінився капіталізмом монополістичним, перейшов у нову, найвищу і останню стадію своєї історії. 1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 13, с. 7. 2 Там же, т. 23, с. 717. 3 В. І. Ленін під час підготовки рукопису праці про імперіалізм прочитав імконспектував 148 книг і 232 статті російською, англійською, французькою t німецькою мовами. Ці конспекти видано і вони утворили великий за обся-Я9И том сЗошитів з імперіалізму», які й тепер мають велику цінність для ввчення імперіалізму і ленінської логіки його дослідження.
Предметом ленінського дослідження імперіалізму стали соціально-економічна система монополістичного капіталізму — система всевладдя фінансової олігархії імперіалістичних країн, закономірності і суперечності цієї системи, які ведуть її до загибелі. Ленінська теорія імперіалізму істотно розширила коло економічних відносин, що їх вивчала марксистська політична економія капіталізму. Розглядаючи відносини між капіталом і найманою працею як головні економічні відносини сучасної епохи, теорія імперіалізму включає в предмет свого дослідження також відносини експлуатації монополіями решти класів і верств буржуазного суспільства, сферу міжнародних відносин панування фінансової олігархії, економічну діяльність буржуазної держави, спрямовану на відтворення і збереження існуючих капіталістичних відносин. Обгрунтувавши висновок.про те, що імперіалізм — це нова стадія капіталізму, В.І. Ленін водночас рішуче виступав проти прихильників «чистого імперіалізму», при якому нібито залишаться лише монополії і робітничий клас. Книга «Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму» була видана в суворих умовах царської цензури. Тому багато питань політики, стратегії і тактики робітничого класу при імперіалізмі не могли аналізуватися відверто. В інших працях В. І. Леніна, особливо в матеріалах, пов'язаних з розробкою другої Програми партії, викладено важливі положення, які збагачують теорію імперіалізму, і практичні висновки, що випливають з них. У сучасних умовах теорію імперіалізму розвивають комуністичні і робітничі партії, які враховують нові явища в економічному житті сучасного світу. Ленінська теорія імперіалізму оголює прийоми і методи, що їх застосовує імперіалістична буржуазія для збереження свого панування. Вона є випробуваною зброєю в боротьбі з реформістськими і ревізіоністськими концепціями імперіалізму. Учення В. І. Леніна про імперіалізм підтверджено великими революційними процесами сучасної епохи, основним змістом якої є перехід від капіталізму до соціалізму і комунізму у світовому масштабі. Воно—могутня зброя марксистсько-ленінських комуністичних і робітничих партій, які очолюють робітничий клас у боротьбі проти імперіалізму і за соціальне визволення всіх трудящих.
А. ЗАКОНОМІРНОСТІ МОНОПОЛІСТИЧНОГО КАПІТАЛІЗМУ
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |