Співробітництво країн соціалістичної системи і країн, що розвиваються

Якщо внутрішні умови, які створюють мож­ливість подолання економічної відсталості і залежності країн, що розвиваються, від імперіалізму,— це виникнення незалежних національних держав, їхній демократичний соціальний розвиток і розширення втручан­ня держави в економіку, то зовнішні умови — це насамперед вплив світової соціалістичної системи на весь хід сучасної істо­рії, який має всеосяжний характер і проявляється в багатьох сферах суспільних відносин. В особі соціалістичних країн ці дер­жави мають вірних і надійних друзів, готових подати їм різну допомогу і підтримку в розвитку по прогресивному шляху.

Економічні зв'язки соціалістичних країн і країн, що розви­ваються,—тип міжнародних економічних відносин, які грунту­ються на рівноправному, взаємовигідному співробітництві і спри­янні в подоланні історичної відсталості. Особливо тісні відносини встановилися між соціалістичними державами і тими країнами, які обрали некапіталістичний шлях розвитку. їхня залежність від світового капіталістичного господарства і його законів від­чутно зменшилася.

Прагнення країн, що розвиваються, до економічної незалеж­ності від імперіалізму, до соціальної перебудови об'єктивно відповідає інтересам соціалізму. Це означає, що економічне спів­робітництво, яке швидко розвивається між двома групами кра­їн, має міцну основу і широкі перспективи. Розвитку економічних зв'язків між країнами, що розвиваються, і соціалістичними краї­нами сприяє й та об'єктивна обставина, що створена в соціалі­стичних країнах індустріальна база дає можливість їм експор­тувати в країни, що розвиваються, широке коло промислових виробів, особливо засоби виробництва, яких ці країни гостро потребують, а також надавати їм всебічну економічну допомогу. З другого боку, світовий соціалістичний ринок має зростаючий попит на традиційні товари експорту країн, що розвиваються. Нарешті, поглибленню і розширенню зв'язків між цими краї­нами сприяє планомірний характер розвитку економіки соціалі­стичних держав, внаслідок чого економічні відносини і відповідні зобов'язання набувають стійкого характеру. Це має для країн, що розвиваються, велике значення, оскільки дає змогу змінюва­ти народногосподарські пропорції, реконструювати все народне господарство з розрахунком на перспективу, при гарантова­них ринках збуту. Характерно, що значну частину зовнішньо­торгових поставок і внесків для погашення позик країн, що'роз­виваються, використовують у вигляді продукції новостворених підприємств обробної промисловості.

У процесі співробітництва важливе значення має економічна і технічна допомога, допомога в підготовці кадрів, яку соціалі­стичні країни подають державам, що розвиваються.

При сприянні країн —членів РЕВ у країнах, що розвиваються, спору­джено 2685 об'єктів. Заплановано або перебуває в стадії будівництва ще 874 об'єкта. З допомогою країн —членів РЕВ у цих країнах підготовлено близь­ко 400 тис. спеціалістів.

Допомогу соціалістичних держав країнам, що розвиваються, в будівництві національної економіки не можна вимірювати тіль­ки її обсягом. Треба брати до уваги цільове призначення цієї допомоги (її використовують для створення ключових підпри­ємств і галузей, які змінюють структуру національної економіки і закладають основу її незалежності від імперіалізму; переважна частина ресурсів надходить у руки державного сектора) і дуже пільгові умови, на яких вона надається (тривалі строки і порів­няно низький процент, зумовлені в угодах про кредити); підпри­ємства, побудовані за допомогою соціалістичних країн, є націо­нальним надбанням країни, в якій їх збудовано.

Високими темпами зростає товарооборот між соціалістични­ми країнами і країнами, що розвиваються.

Співробітництво СРСР та інших соціалістичних держав з країнами, що розвиваються, набуває характеру стійкого поділу праці, який протистоїть системі імперіалістичної експлуатації в міжнародних економічних відносинах.

Крім значення економічної допомоги країн соціалізму безпо­середньо для тих країн, яким вона надається, необхідно врахо­вувати значення її для всіх країн, що розвиваються. Вона під­риває монополію імперіалістичних країн на економічні зв'язки з цими країнами, на поставку їм виробничого устаткування, подання науково-технічної допомоги. Тому виграш країн, що розвиваються, від допомоги соціалістичних країн включає також зміцнення їхніх економічних позицій у відносинах з імперіалі­стичними країнами.

Радянський Союз та інші соціалістичні країни рішуче під­тримують боротьбу країн, що визволились, за встановлення но­вого міжнародного економічного порядку на основі принципів рівності і невтручання у внутрішні справи одне одного.

Як було зазначено у Звітній доповіді ЦК КПРС XXV з'їзду партії, «при нинішньому співвідношенні світових класових сил країни, які визволилися, цілком можуть протистояти імперіалі­стичному диктатові, добиватися справедливих, тобто рівноправ­них економічних відносин» ^!.

¹ Матеріали XXV з'їзду КПРС, с. 14.

Поиск по сайту: