АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Суть феодальної експлуатації і ї форми

Читайте также:
  1. Аграрні реформи
  2. Аналитическое трансформирование снимков.
  3. Аналогично сформированы списки ЛДПр и на не упомянутых выше выборах представительных органов власти административных центров регионов.
  4. Биологическая изменчивость людей и биогеографическая характеристика среды. Экологическая дифференцировка человечества. Понятие экологических типах людей и их формирования.
  5. В результате перцептивного действия формируются различные когнитивные структуры.
  6. В формировании личности ребенка
  7. Види, форми і методи фінансового контролю.
  8. Визначення густини матеріалу правильної геометричної форми.
  9. Власність: сутність, форми і місце в економічній системі.
  10. Внешняя политика во второй половине XVIII века и ее роль в формировании Российского империи.
  11. Вопрос 66. Организационные структуры управления, сформированные по принципу конгломерата.
  12. Вопрос № 8 «Формирование системы государственного управления в московской Руси»

У феодальному суспільстві залежний селя­нин відтворював свою робочу силу за раху­нок продукту, виробленого ним на своєму земельному наділі. Отже, турботи про від­творення робочої сили селянина феодал покладав на нього самого.

Додатковий продукт, створений додатковою працею безпосе­редніх виробників, феодал привласнював у формі феодальної земельної ренти, яка виступала економічною формою реалізації власності феодалів на землю. Феодальна земельна рента вклю­чала в себе весь створений селянином додатковий продукт, а не­рідко й частину необхідного. Таким чином, основний економічний закон феодалізму полягає у виробництві додаткового продукту, створеного експлуатацією залежних селян і привласнюваного феодалом у формі феодальної земельної ренти.

Разом з розвитком феодального способу виробництва зміню­вала свої форми й земельна рента. Первісною формою феодаль­ної земельної ренти була відробіткова рента. Вона дістала назву панщини. Селянин виробляв необхідний продукт у своєму гос­подарстві, а додатковий продукт — в панському маєтку. При від­робітковій формі ренти додаткова праця і в просторі, і в часі відділена від необхідної праці. Селянин певну частину тижня — три дні і більше — працював у панському маєтку, а решту днів тижня — у своєму господарстві. Він обробляв панську землю власним знаряддям і за допомогою належної йому тяглової сили, виконував будівельні та інші роботи. Зрозуміло, селянин не був заінтересований у підвищенні продуктивності праці в панському господарстві. Тому додаткова праця селянина виступала у формі примусової праці на феодала і здійснювалася під прямим на­глядом земельного власника або його представника — нагляда­ча. Позаекономічний примус селянина виявлявся тут безпосеред­ньо. Селянин був заінтересований у підвищенні продуктивності праці лише в своєму господарстві, оскільки воно було засобом його існування.

Друга форма феодальної ренти — рента продуктами (нату­ральний оброк). Здебільшого вона поєднувалася з первісною формою ренти — відробітковою.

Більшу частину землі феодали за цієї форми ренти віддава­ли в наділи селянам. Рента продуктами відрізнялася від відро­біткової ренти тим, що додаткову працю селянин виконував не як окрему, особливу працю в господарстві пана, а разом з необхід­ною працею в своєму особистому господарстві. Залежний селя­нин віддавав феодалу у формі натурального оброку частину про­дуктів у сирому або переробленому вигляді. Він працював не під наглядом земельного власника або його представника, а під свою Відповідальність, розпоряджаючись своїм робочим часом.

Натурально-оброчна система господарства давала можли­вість селянам працювати понад усі феодальні повинності на свою користь, певною мірою заінтересовувала їх в результатах своєї праці, поліпшенні свого господарства.

Третьою формою феодальної ренти була грошова рента. Вона є перетвореною формою ренти продуктами. Відмінність грошо­вої ренти від ренти продуктами полягає в тому, що селянин від­давав феодалу додатковий продукт не в натуральній, а в грошовій формі. Селянину тепер не досить було виробити в своєму господарстві додатковий продукт, його необхідно було продати, перетворити в гроші. Перетворення ренти продуктами в грошову ренту було зумовлено розвитком поділу праці, дальшим від­окремленням ремесла від сільського господарства, розвитком то­варно-грошових відносин.

Грошова рента — остання форма феодальної земельної рен­ти. Вона знаменувала собою період розкладу феодалізму і по­ступового розвитку в його надрах капіталістичного ладу. Відно­сини між феодалом і залежним селянином дедалі більшою мірою перетворюються в договірні і оброчно-грошові відносини. Стано­вище залежного селянина наближалося до становища звичай­ного орендаря. А це означало, що селянин дістав можливість викупити своє оброчне зобов'язання і перетворитися в незалеж­ного селянина з повною власністю на оброблювану ним землю. Земля починає входити в торговий оборот, стає предметом купів-лі-продажу. Не тільки колишні оброчні селяни, а й міські люди могли тепер купувати ділянки землі. Розвиток товарно-грошових відносин поглиблює процес диференціації селянства; поряд з незалежними, які відкупилися, з'являються селяни, які найма­ються на роботу за гроші.

Перехід від однієї форми ренти до іншої, як відображення зростання продуктивних сил, здійснювався в зіткненні і бороть­бі інтересів селян і феодалів, поглиблюючи антагоністичний ха­рактер виробничих відносин феодального суспільства.

Ремесло і торгівля Система виробничих відносин феодалізму включає не тільки відносини селян і феода­лів, а й економічні відносини, які складаються в процесі реміс­ничого виробництва в місті.

Ремісниче виробництво в містах мало своєрідну структуру. Ремісники були об'єднані в цехи. Щоб пристосуватися до по­треб обмеженого місцевого ринку, а також не допустити конку­ренції між цеховими майстрами і їхньої майнової диференціації, цех суворо регламентував технологію і обсяг виробництва. Цехо­ва структура ремесла давала змогу здійснювати, як правило, лише просте відтворення, тобто виробництво в незмінних мас­штабах. Ремісниче виробництво було ручним і дрібним. Вище становище майстра щодо підмайстра і учнів визначалося не стільки власністю на засоби виробництва, скільки його профе­сійною майстерністю. Розподілу праці в майстерні майже не було. У таких умовах опанування професійною майстерністю потребувало тривалого часу, а мистецтво ремісника мало першо­чергове значення.

Метою господарської діяльності майстра було не стільки го­нитва за грішми і збагачення, скільки досягнення встановленого цехом «пристойного» його становищу існування. На ранніх ета­пах розвитку міського ремесла, хоч експлуатація учнів і підмай­стрів вже мала місце, відносини між майстром і його підлеглими були переважно патріархальними. З розвитком товарно-грошо­вих" відносин зростав розрив у майновому і виробничому стані цехових майстрів, з одного боку, учнів і підмайстрів, з другого: перші збагачувалися, експлуатуючи других. Сулеречності між ними перетворювалися в непримиренні, антагоністичні.

У феодальну епоху міста були центрами не тільки ремесла, а й торгівлі. Найбагатшу частину міського населення становили кулці і лихварі. Купці були організовані в купецькі гільдії.

Торговий капітал в умовах феодалізму виступав посередни­ком в обміні додаткового продукту, привласненого феодалами, на предмети розкоші та інші рідкісні предмети споживання, а також в обміні продуктів феодального селянина і цехового ре­місника.

Поглиблення суспільного поділу праці, зростання продуктив­них сил привели до того, що провідна роль у розвитку продук­тивних сил поступово переходила від землеробського села до ремісничо-торгових міст.

Особливістю відносин, які складалися між містом і селом в умовах феодалізму, було те, що політично село панувало над містом, оскільки державна влада належала поміщикам, а еко­номічно місто експлуатувало село. «Якщо в середні віки,— пи­сав К. Маркс,— місто експлуатується селом політично скрізь, де феодалізм не був зламаний винятковим розвитком міст, як в Італії, то місто скрізь і без винятків експлуатує село економіч­но своїми монопольними цінами, своєю системою податків, своїм цеховим ладом, своїм прямим купецьким обманом і своїм лихварством» 1.

1 Маркс /С, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)