Реалізація сукупного суспільного продукту при простому відтворенні

Просте відтворення — це повторення проце­су виробництва в попередньому масштабі. У цьому разі вся додаткова вартість спожи­вається непродуктивно, тобто повністю надходить у фонд особистого споживання кла­су капіталістів і не перетворюється в додат­ковий капітал. Для капіталізму просте від­творення не характерне. Але просте відтворення завжди стано­вить частину розширеного. Отже, просте відтворення можна роз­глядати окремо, оскільки воно є реальний факт. З'ясування умов реалізації при простому відтворенні — основа з'ясування умов реалізації при розширеному відтворенні.

Процес реалізації суспільного продукту при простому відтво­ренні К. Маркс ілюструє такою умовною схемою. Припускається, що весь суспільний капітал становить 7500 яких-небудь грошо­вих одиниць. З них у галузях І підрозділу, що виробляє засоби виробництва, функціонує капітал у розмірі 5000 одиниць, при­чому постійний капітал (с) становить 4000, а змінний капітал (t>) —1000 одиниць.

У галузях II підрозділу, що виробляє предмети споживання, функціонує капітал у розмірі 2500 грошових одиниць, з них по­стійний капітал становить 2000, а змінний — 500 одиниць.

В результаті функціонування всього суспільного капіталу при т\ що дорівнює 100%, створюється річний суспільний про­дукт вартістю 9000 одиниць.

У І підрозділі вироблено товарної продукції у вигляді засобів виробництва на 6000 одиниць. За вартістю її можна розкласти на такі частини:

І 4000 с + 1000 v + 1000 т = 6000.

У II підрозділі вироблено товарної продукції у вигляді пред­метів споживання на 3000 одиниць. За вартістю вона розпадає­ться на:

II 2000 с + 500 v + 500 т = 3000.

Тепер розглянемо, як реалізуватиметься весь суспільний про­дукт» як обмінюватимуться продукцією І і II підрозділи суспіль­ного виробництва при простому відтворенні. Для цього спочатку в'ясувмо, яка частина продукції І і II підрозділів використовується в тому ж підрозділі, де вона вироблена. Так, у І підрозділі з 6000 одиниць, втілених у засобах виробництва, можна викори­стати 4000, що дорівнює сумі витраченого в цьому підрозділі постійного капіталу. Решта продукції І підрозділу на суму 2000 одиниць, яка за вартістю дорівнює І (v + m), є фондом осо­бистого споживання робітників (1000 v) і капіталістів (1000 м) цього підрозділу. В його межах вона не може бути використана, бо предметів особистого споживання І підрозділ не виробляє. Вони виробляються в II підрозділі. Отже, продукцію І підрозділу на суму 2000 одиниць треба обміняти на однакову суму про­дукції II підрозділу.

З річного продукту II підрозділу на суму 3000 одиниць, що складається з предметів споживання, в цьому ж підрозділі може бути реалізовано продукції на суму, яка дорівнює заробітній платі робітників і додатковій вартості капіталістів цього підроз­ділу, тобто на II 500 v + II 500 m. У II підрозділі залишається не­реалізованої продукції на 2000 одиниць. За вартістю вона дорів­нює постійному капіталу, витраченому в цьому підрозділі (II с). Ця продукція не може бути спожита в II підрозділі.

Тому виникає потреба в обміні продукції II підрозділу на су­му, ща дорівнює 2000, на аналогічну суму продукції І підрозділу. Внаслідок цього обміну знову з'являється можливість відновлен­ня в наступному році виробництва в попередньому розмірі як у І, так і в II підрозділах суспільного виробництва, тобто просто­го відтворення.

Основною умовою реалізації в процесі простого відтворення є наявність такої пропорції: І (v + m) = II с, тобто сума річних доходів робітників і капіталістів І підрозділу повинна дорівню­вати спожитому за рік постійному капіталу II підрозділу.

З основної умови реалізації суспільного продукту при прос­тому відтворенні випливає друга умова. Оскільки продукція І підрозділу за натуральною формою складається із засобів виробництва і може бути спожита тільки продуктивно, вся во­на йде на відшкодування витраченого в минулому році постій­ного капіталу І і II підрозділів. Отже, при простому відтворенні сума продукції І підрозділу повинна дорівнювати сумі постійних капіталів І і II підрозділів, тобто І (с + v + т) = І с + II с.

З основної умови реалізації випливає також і третя умова. Оскільки продукція II підрозділу складається з предметів спо­живання, призначених для задоволення особистих потреб робіт­ників і капіталістів І і II підрозділів, то при простому відтворен­ні II (с + v + т) = І (v + т) +11 (v + т). Це означає, що сума продукції II підрозділу повинна дорівнювати сумі змінного капі­талу і додаткової вартості обох підрозділів (національному доходу суспільства). Такими є умови реалізації суспільного про­дукту при простому відтворенні суспільного капіталу.

Поиск по сайту: