Виробництво І відтворення

Основою життя суспільства в усіх соціаль­но-економічних формаціях є виробництво матеріальних благ, необхідних для існуван­ня людей. Люди не можуть припинити виробництво матеріальних благ навіть на найкоротший період, бо їм щодня потрібні нові й нові маси цих благ у вигляді продуктів харчування, інших предметів особистого споживання, а також різних послуг. Так само як суспільство не може перестати споживати, не може воно й припинити виробляти. Отже, для того щоб суспільство могло існувати, виробництво має бути безперервним.

Але для того щоб матеріальне виробництво було безперерв­ним і в усякому разі не зменшувалося в своєму обсязі, потрібно певну частину суспільного продукту перетворювати в засоби виробиицтва, тобто в елементи нового циклу виробництва. А це означає, що суспільний продукт складається не лише з пред­метів особистого споживання: частину його становлять засоби виробництва, які направляють на виробничі цілі. У промисло­вості, наприклад, певна частка" вироблюваного продукту повер­тається у виробництво у вигляді машин, сировини, палива тощо. Цю частину суспільного продукту не можна споживати інакше як продуктивно, тобто для виробництва нових продуктів.

Далі, матеріальне виробництво може здійснюватися лише при дії живої праці на засоби виробництва. Тому воно пе­редбачає постійне відтворення робочої сили як головного еле­мента продуктивних сил у будь-якому суспільстві. К. Маркс під­креслював, що «постійне зберігання і відтворення робітничого класу лишається постійною умовою відтворення капіталу" ².

¹ Ленін В. І, Повн. зібр. творів, т. 26, с. 57.

² Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 543,

Відтворення — це безперервно повторюваний процес створен­ня матеріальних благ, що складаються як з предметів особистого 'споживання, так і із засобів виробництва.

У ході цього безперервного процесу одні виробники або цілі підприємства і галузі виробництва постачають свої продукти іншим виробникам, які споживають ці продукти і в свою чергу направляють вироблені ними продукти третім виробникам і т. д.

У суспільстві з розвинутим суспільним поділом праці процес виробництва на одному підприємстві завжди зумовлений пара­лельним виробництвом необхідних для даного підприємства за­собів виробництва на інших підприємствах.

Процес виробництва, що розглядається в цих постійних зв'язках і в безперервному потоці свого відновлення, називають процесом відтворення. Відтворення, як і виробництво, завжди має суспільний характер, оскільки люди добувають і виробляють матеріальні блага, борються із стихійними силами природи і ви­користовують їх спільно, а не поодинці.

У кожній суспільно-економічній формації поряд з відтво­ренням засобів виробництва і предметів споживання відтворю­ються також притаманні даній формації виробничі відносини.

При капіталізмі відтворюються капіталістичні суспільно-ви­робничі відносини, відносини експлуатації праці капіталом. Тому знаряддя праці, сировина та інші виробничі матеріали на­бирають специфічної форми капіталу, а виробничий процес, що здійснюється за вказівкою капіталіста, є лише засобом добу­вання додаткової вартості, збільшення капіталу. У кожній капі­талістичній країні суспільне відтворення виступає як відтворен­ня сукупного капіталу, який належить класу капіталістів.

Історія знає два типи суспільного відтворення: просте і роз­ширене. У докапіталістичних формаціях звичайним було просте відтворення, а за несприятливих умов навіть неповне відтворен­ня. Але в окремі періоди, особливо в періоди після революцій­них переходів до нових способів виробництва, воно змінюваЛ&ся розширеним відтворенням. Для капіталізму характерне розширене відтворення, яке періодично переривають економічні кризи.

Хоча капіталізму властиве розширене відтворення, аналіз нагромадження капіталу К. Маркс починає з простого відтворен­ня, оскільки просте відтворення завжди становить основу розширеного відтворення.

Поиск по сайту: