АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сучасний рівень централізації виробництва

Читайте также:
  1. II. Сучасний стан розвитку освіти
  2. В. І. Ленін про закон переважного зростання виробництва засобів виробництва
  3. Вартість і капіталістичні витрати виробництва
  4. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОСТ ВИКОНАННЯ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ ОБ’ЄКТА ВІД ПРЯМОГО УДАРУ БЛИСКАВКИ І ЙОГО РІВЕНЬ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ
  5. Виникнення рабовласницького способу виробництва
  6. Виробнича функція при зміні обсягів двох факторів виробництва. Типи ізоквант.
  7. Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва. Закон спадної віддачі.
  8. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
  9. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Ефект віддачі масштабу.
  10. Віддача від масштабу виробництва
  11. Еволюція товарного виробництва. Властивості товару. Двоїстий характер праці, втіленої в товар.
  12. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва і реалізації продукції

Монополізація виробництва, як відмічав В. І. Ленін, включає два процеси — не тіль­ки його концентрацію, а й централізацію. Управління з єдиного центру численними найбільшими підприємствами тієї чи їншої галузі промисловос­ті зосереджує в руках тресту, концерну значну частку всього виробництва певного продукту і створює сприятливі умови для одержання монопольних прибутків.

Непрямим показником інтенсивності цього процесу є зро-Кання питомої ваги монополістичних корпорацій в обробній промисловості США, де на корпорації-гіганти з активами від 250 млн. дол. і вище припадало в 1960 р. 46% сукупних активів, у 1970 p. – 58 і в 1973 p.— 62%.

 

До найбільших монополій США, які захопили вирішальні позиції у иаф-грвій промисловості, належать «Екссои» (колишня «Стандарт ойл оф Нью-Джерсі»), «Мобіл ойл», «Тексако», «Галф ойл». Їх зв'язує в одно суперечливе ціле нафтовий картель. У металургійній промисловості США панують "Юнайтед Стейтс стіл», «Бетлехем стіл», «Ріпаблик стіл», «Армко стіл», також зв'язані картельною угодою. В електротехнічній промисловості провідне станови­те займають с Дженерал електрик», «Інтернешнл бізнес мешінз», «Уестерн елек£рнк», «Вестингауз електрик». Хімічна промисловість належить кільком вели­чезним монополіям: «Дюпон де Немур», «Проктер енд Гембл», «Юиіон кар-Дайд».

Промисловість Англії також є сферою неподільного панування приватних Монополій. В хімічній промисловості панують "Кертолдз», "Шелл кеміклз», "Імпіріел кемікл індастріз», у харчовій, парфюмерній — «Юнілевер», у маши-ьробудуванні — воєнно-промислова монополія "Віккерс», "Бебкок енд Уілкокс», "Плат бразерс компані» і кілька інших. Електротехнічне машинобудування Монополізували "Ассошіейтед електрик індастріз», «Дженерал електрик компані», «Інгліш електрик компані», які злилися в 1968—1969 pp. в одну величезну компанію «Дженерал електрик енд Інгліш електрик».

Досить високий рівень концентрації і централізації виробництва в про­мисловості ФРН, де 60% виробництва хімічної продукції сконцентровано в трьох фірмах: «Фарбверке Хьохст», «Фарбенфабрикен Байєр» і «Бадіше анілін унд содафабрик». Три концерни в електротехнічній промисловості, п'ять у металургії контролюють близько 3/4 продукції своїх галузей.

 

Сучасні промислові монополії — це гігантська економічна сила. Так, сума продажу «Дженерал моторз» (31,5 млрд. дол.) д 1974 р. перевищила вартість річного суспільного продукту Фінляндії (26 млрд. дол.), Греції (23 млрд. дол.), Нової Зелан­дії (12 млрд. дол.).

Отже, концентрація і централізація виробництва в сучасних умовах ведуть до ще більшого панування монополій над усім суспільним виробництвом. Всевладдя монополій становить еко­номічну суть імперіалізму, а монополізація виробництвайого Основу і вихідну ланку.

 

$ 2. Монополія і конкуренція

 

Ще на початку XX ст. буржуазні економісти твердили, що із розвитком монополій ослаблюється, а потім зникає конкурен­ція. Логічним наслідком подібних тверджень була теорія «орга­нізованого капіталізму>, яку розвинув пізніше правий соці­ал-демократ Р. Гільфердінг. Згідно з цією теорією, монополії, іооетупово усуваючи конкуренцію, звільняють капіталізм від анархії виробництва і конкурентної боротьби.

В основі поглядів буржуазних економістів лежить помилко­ве тлумачення про взаємозв'язок монополії і конкуренції.

Монополія є протилежністю вільної конкуренції, її діалектичним запереченням. Але вона, як показує історичний досвід, не зни­щує конкуренцію, а змінює її форми, загострюючи і поглиблюю­чи конкурентну боротьбу.

Суперечність єдності монополії і конкуренції вперше роз­крив К. Маркс. «У практичному житті,— писав він,— ми знахо­димо не тільки конкуренцію, монополію і їх антагонізм, але та­кож і їх синтез, який є не формула, а рух. Монополія породжує конкуренцію, конкуренція породжує монополію. Монополісти конкурують між собою, конкуренти стають монополістами... Синтез полягає в тому, що монополія може держатися лише завдяки тому, що вона повсякчас вступає в конкурентну бороть­бу» К Розвиваючи це положення стосовно епохи імперіалізму, В. І. Ленін показав різноманітність форм і методів конкурент­ної боротьби в умовах монополістичного капіталізму. «... Моно­полії,—писав він,—виростаючи з вільної конкуренції, не усу­вають її, а існують над нею і поруч з нею, породжуючи цим ряд особливо гострих і крутих суперечностей, незгод, конфлік­тів» 2.

1 Маркс /С. Енгельс Ф. Твори, т. 4, с. 161.

2 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 362.

Дійсність свідчить, що монополізація виробництва, за дуже невеликим винятком, не призводить до концентрації всього ви­робництва того або іншого товару в руках єдиної чи кількох монополій. Коли панують монополії, може бути значна кіль­кість аутсайдерів — підприємств, що не входять у монополію, але ведуть важку конкурентну боротьбу з монополіями. В кож­ній країні монополії мають конкурентів і в особі іноземних ком­паній, які прагнуть проникнути на внутрішній, національний ринок.

Монополістичний капіталізм не усуває, а поглиблює, загост­рює конкурентну боротьбу. При імперіалізмі внутрішньогалузе­ва конкуренція ведеться, по-перше, між монополіями, які вироб­ляють однорідні товари. В цю боротьбу включаються і інозем­ні монополії. По-друге, точиться боротьба всередині монополій між власниками капіталу за найвигідніші позиції. По-третє, між монополіями і немонополізоваиими підприємствами, що вироб­ляють ту саму продукцію. Останні вже не можуть на однакових умовах брати участь у конкурентній боротьбі з монополіями і здійснювати цю боротьбу засобами, типовими для епохи домо­нополістичного капіталізму, коли внутрішньогалузева конкурен­ція велася переважно через запровадження нової техніки і зни­ження витрат виробництва. В епоху імперіалізму монополії мають значно більші можливості для вдосконалення техніки й організації виробництва. До того ж вони володіють засобами конкурентної боротьби, які не доступні дрібним і середнім під­приємцям. По-четверте, конкурентна боротьба точиться між самими монополістичними підприємствами, зокрема між численними дрібними власниками засобів виробництва.

Дрібні й середні фірми не в змозі панувати над іншими та-кими самими підприємствами. Між ними можлива лише вільна щонкуренція, на яку впливають монополії.

Вільна конкуренція при імперіалізмі охоплює лише незнач­ну частку капіталістичного господарства, бо питома вага немо-вополізованого сектора в ньому досить невелика; вона має деякий вплив і на технічний прогрес, оскільки переважно моно­полії зосередили в своїх руках науково-дослідницький апарат і основну масу технічних удосконалень. Вільна конкуренція між дрібними і середніми підприємствами, які продають і купують товари в монополій, дає можливість останнім нав'язувати ви­гідні для себе умови реалізації і експлуатувати аутсайдерів.

Імперіалізм не усуває і міжгалузевої конкуренції, яка ве­деться через переміщення капіталу з менш прибуткових галу­зей у більш прибуткові. В епоху імперіалізму вирівнювання норм прибутку в різних галузях відбувається через дію двох проти­лежних тенденцій. З одного боку, великі розміри підприємств, висока вартість їхнього технічного оснащення утруднюють пере­міщення капіталів між галузями. Монополії — «старожили» га­лузі також перешкоджають проникненню в «свою» галузь «чужого» капіталу. З другого боку, наявність у монополій вільних грошових нагромаджень, розвиток акціонерної форми капіталі­стичної власності сприяють швидкій централізації багатьох гро­шових коштів і перетворенню їх у продуктивний капітал, а це Іиолегшує міжгалузеве переміщення капіталу. Науково-технічна -революція і виникнення нових галузей прискорюють його.

При імперіалізмі виникають нові методи конкурентної бо­ротьби. Монополії мають можливість позбавити суперників си­ровини, ринків збуту, кредитів, планомірно збивати ціни. «Мо­нополія прокладає собі дорогу всюди і всякими способами,— нисав В. І. Ленін,— починаючи від «скромної» виплати відступ­ного і кінчаючи американським «застосуванням» динаміту до конкурента» 1.

У сучасний період дуже поширилась також конкуренція на Основі асортименту і якості продукції. Дедалі більше використо­вуються реклама і позаринкові форми боротьби: боротьба за рядові замовлення, проштовхування або затримка законів по регулюванню економіки, переманювання спеціалістів, фінансові махінації тощо.

1 Ленін В. І. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 304.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)