Прибуток — перетворена форма додаткової вартості

На поверхні буржуазного суспільства додат­кова вартість виступає у формі прибутку. Останній же виступає як породження не тільки змінного, а й усього авансованого капіталу. Це зумовлено тим, що в капіталістичних витратах виробництва, як було вже з'ясовано, стирається межа між по­стійним і змінним капіталом і тим самим вуалюється джерело додаткової вартості. Це посилюється й тим, що на поверхні явищ не видно, яка саме частина авансованого капіталу само-зростає і приносить капіталістові додатковий доход, а яка тіль­ки переноситься конкретною працею найманого робітника на вартість новоствореного продукту. Тому здається, що додаткова вартість є породженням і результатом функціонування всього авансованого капіталу, а не тільки змінної його частини, як це є насправді. «Додаткова вартість, представлена як породження всього авансованого капіталу, набирає перетвореної форми при-бутку» ¹. Отже, прибуток є перетворена форма додаткової вар­тості.

¹ Маркс Д\, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 42.

Якщо прибуток позначити буквою р, капіталістичні витрати виробництва буквою £, то формула вартості товару набере такого вигляду: W = k + p, тобто вартість товару дорівнює витратам виробництва плюс прибуток. Якщо формула вартості товару W = c + (v + m) розкриває внутрішню структуру вартості товару і показує джерело новоствореної вартості — живу працю найманих робітників, то вираження вартості товару у формі капіталістичних витрат виробництва плюс прибуток (W = k + p)маскує капіталістичні відносини експлуатації найманих робіт­ників.

Обидві частини формули втрачають будь-який видимий зв'я­зок з працею і виступають у перетвореній формі: витрати вироб­ництва — як затрати авансованого капіталу, а не праці, прибу­ток— як породження того самого авансованого капіталу, хоч його єдиним джерелом є додаткова праця найманих робітників. К. Маркс зазначає в зв'язку з цим, що, подібно до того, як на одному полюсі капіталістичного суспільства ціна робочої сили виступає в перетвореній формі заробітної плати, на другому його полюсі додаткова вартість виступає в перетвореній формі — у формі прибутку.

Величина прибутку залежить не тільки від умов виробницт­ва, а й від умов продажу товарів. Якщо продажна ціна товару збігається з його вартістю, то прибуток дорівнює додатковій вартості, а якщо ціна відхиляється від вартості, то відповідно відхиляється від додаткової вартості і величина прибутку. Внас­лідок цього здається, ніби прибуток створюється у сфері обігу, виникає в актах купівлі-продажу. Буржуазні економісти вико­ристовують цю видимість для твердження, що прибуток виникає не в сфері виробництва, а в сфері обігу. Однак прибуток не може виникнути в сфері обігу, оскільки вартість товарів створюється в процесі їхнього виробництва, а не реалізації.

Поиск по сайту: