АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функції грошей. Гроші як міра вартості

Читайте также:
  1. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА. ВИДИ БАНКІВ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ. АКТИВИ ТА ПАСИВИ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ
  2. Банкірський кредит. Банки, їхні функції та операції
  3. В. Моторної і секреторної функції
  4. Визначити ЗДНФ та ЗКНФ функції 4-х змінних.
  5. ВИТРАТНИЙ (МАЙНОВИЙ) ПІДХІД В ОЦІНЦІ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
  6. Вихідні дані для обчислення середньорічної вартості основних виробничих фондів
  7. Внутрішньогалузева конкуренція і утворення ринкової, або суспільної, вартості
  8. Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).
  9. Глава 30. Додаткові функції суб’єктів забезпечення цивільного захисту
  10. Глава 8. Загальні положення щодо митної вартості
  11. Глава 9. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування
  12. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції

Суть грошей виражається у функціях, які вони виконують у процесі товарного вироб­ництва й обігу. У розвинутому товарному господарстві гроші виконують функції: 1) міри вартості, 2) засобу обігу, 3) засобу утворення скарбів, 4) засобу платежу і 5) світових грошей.

Функції грошей розвиваються у зв'язку із зростанням товар­ного господарства і його суперечностей. Тому ступінь розвитку тієї чи іншої функції грошей відображує собою різні етапи ево­люції самого товарного виробництва.

Перш ніж товар потрапить в обіг, його вартість вже повинна бути виміряна. Оскільки вартість усіх товарів вимірюється гріш­ми, то перша функція грошей є функцією міри вартості. Вартість різних товарів сумірна, кількісно порівнянна. Але не гроші роблять товари порівнянними, а те, що всі вони, включаючи й золото, є продуктами суспільної праці. Вартість товарів вимі­рюється золотом саме тому, що й на товари, і на золото затрачено суспільну працю.

Для вираження вартості товару, її вимірювання немає потре­би мати на руках наявні гроші — золото. Функцію міри вартості гроші виконують як уявлювані в думці, ідеальні гроші. Встанов­люючи певну ціну на товар, його власник у думці, або, за сло­вами К. Маркса, ідеально, виражає вартість цього товару в гро­шах, долоті. Проте таке ідеальне вимірювання вартості товару золотом можливе тільки тому, що гроші існують як загальний еквівалент. Співвідношення між грішми і товарами, яке уявля­ють люди в думці, відображує співвідношення між вартістю товару і вартістю золота.

Вартість товару вимірюють, прирівнюючи його до певної кількості золота як грошового товару. Вартість товару, вираже­на в грошах, є ціна товару. Ціна товару означає еквівалентність вартості певної маси золота вартості певної кількості товару. Алеціна товару відповідає його вартості лише тоді, коли попит і пропозиція збігаються. Якщо цього немає, то неминуче вини­кають відхилення цін від вартості. Отже, ціни товарів залежать від вартості самих товарів, вартості грошей (золота), співвідно­шення попиту і пропозиції.

Ціни товарів виражаються в певній кількості грошового то­вару, золота. Кількість золота, його маса вимірюються його вагою. Певна вагова кількість золота береться за одиницю вимі­рювання його маси. Ця одиниця, яку встановлює держава як грошову одиницю, називається масштабом цін. Масштаб цін призначений для вимірювання маси золота. Усі ціни товарів вира­жаються певною кількістю грошових одиниць, або, інакше кажу­чи, певною кількістю вагових одиниць золота. У дореволюційній Росії наприкінці XIX ст. грошовою одиницею був карбованець, прирівняний до 0,7742 г чистого золота.

Не можна плутати міру вартості як функцію грошей і мас­штаб цін. Гроші виконують функцію міри вартості тому, що вони є втіленням суспільної праці. Як масштаб цін гроші висту­пають як фіксована вага золота і призначені для вимірювання його маси незалежно від того, яка кількість суспільної праці міститься в одному грамі золота.

При зміні вартості золота і попередньої вартості товарів ціни товарів змінюються. Проте товар, вартість якого в 10 раз пере­вищує вартість іншого товару, буде еквівалентний у 10 раз більшій кількості золота. Масштаб цін при цьому не зміниться.

Якщо масштаб цін, тобто кількість золота, яка є грошо­вою одиницею, зміниться, то без зміни вартостей товару і золота неминуче зміняться ціни. Вони встановляться на іншо­му рівні, бо кожна грошова одиниця тоді міститиме іншу кількість суспільної праці.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)