Функції грошей. Гроші як міра вартості

Суть грошей виражається у функціях, які вони виконують у процесі товарного вироб­ництва й обігу. У розвинутому товарному господарстві гроші виконують функції: 1) міри вартості, 2) засобу обігу, 3) засобу утворення скарбів, 4) засобу платежу і 5) світових грошей.

Функції грошей розвиваються у зв'язку із зростанням товар­ного господарства і його суперечностей. Тому ступінь розвитку тієї чи іншої функції грошей відображує собою різні етапи ево­люції самого товарного виробництва.

Перш ніж товар потрапить в обіг, його вартість вже повинна бути виміряна. Оскільки вартість усіх товарів вимірюється гріш­ми, то перша функція грошей є функцією міри вартості. Вартість різних товарів сумірна, кількісно порівнянна. Але не гроші роблять товари порівнянними, а те, що всі вони, включаючи й золото, є продуктами суспільної праці. Вартість товарів вимі­рюється золотом саме тому, що й на товари, і на золото затрачено суспільну працю.

Для вираження вартості товару, її вимірювання немає потре­би мати на руках наявні гроші — золото. Функцію міри вартості гроші виконують як уявлювані в думці, ідеальні гроші. Встанов­люючи певну ціну на товар, його власник у думці, або, за сло­вами К. Маркса, ідеально, виражає вартість цього товару в гро­шах, долоті. Проте таке ідеальне вимірювання вартості товару золотом можливе тільки тому, що гроші існують як загальний еквівалент. Співвідношення між грішми і товарами, яке уявля­ють люди в думці, відображує співвідношення між вартістю товару і вартістю золота.

Вартість товару вимірюють, прирівнюючи його до певної кількості золота як грошового товару. Вартість товару, вираже­на в грошах, є ціна товару. Ціна товару означає еквівалентність вартості певної маси золота вартості певної кількості товару. Алеціна товару відповідає його вартості лише тоді, коли попит і пропозиція збігаються. Якщо цього немає, то неминуче вини­кають відхилення цін від вартості. Отже, ціни товарів залежать від вартості самих товарів, вартості грошей (золота), співвідно­шення попиту і пропозиції.

Ціни товарів виражаються в певній кількості грошового то­вару, золота. Кількість золота, його маса вимірюються його вагою. Певна вагова кількість золота береться за одиницю вимі­рювання його маси. Ця одиниця, яку встановлює держава як грошову одиницю, називається масштабом цін. Масштаб цін призначений для вимірювання маси золота. Усі ціни товарів вира­жаються певною кількістю грошових одиниць, або, інакше кажу­чи, певною кількістю вагових одиниць золота. У дореволюційній Росії наприкінці XIX ст. грошовою одиницею був карбованець, прирівняний до 0,7742 г чистого золота.

Не можна плутати міру вартості як функцію грошей і мас­штаб цін. Гроші виконують функцію міри вартості тому, що вони є втіленням суспільної праці. Як масштаб цін гроші висту­пають як фіксована вага золота і призначені для вимірювання його маси незалежно від того, яка кількість суспільної праці міститься в одному грамі золота.

При зміні вартості золота і попередньої вартості товарів ціни товарів змінюються. Проте товар, вартість якого в 10 раз пере­вищує вартість іншого товару, буде еквівалентний у 10 раз більшій кількості золота. Масштаб цін при цьому не зміниться.

Якщо масштаб цін, тобто кількість золота, яка є грошо­вою одиницею, зміниться, то без зміни вартостей товару і золота неминуче зміняться ціни. Вони встановляться на іншо­му рівні, бо кожна грошова одиниця тоді міститиме іншу кількість суспільної праці.

Поиск по сайту: