Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики)

Тема: Педагогічна діагностика і тестування (лекція 1-3)

План

1. Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).

2. Історія розвитку педагогічної діагностики

3. Діагностична діяльність:

3.1. Критерії якості вимірювання, принципи діагностування і контроль якості навчання.

3.2. Система діагностування, контролю, перевірки і оцінювання знань

3.3. Діагностування навчальної діяльності

4. Тестування – одна з методик педагогічної діагностики

4.1. Історія застосування діагностичних тестів

4.2. Вимоги до правильно складених тестів

4.3. Класифікація тестів

4.4. Критерії діагностичних тестів навчання

4.5. Основні правила підготовки матеріалів для тестового контролю

4.6. Централізоване тестування в Україні

Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).

Педагогічна діагностика налічує стільки років, скільки вся педагогічна діяльність. Хто вчив планомірно, завжди намагався визначити і результати своїх зусиль. Це робилося впродовж декількох тисячоліть педагогічної діяльності за допомогою методів, які по наших нинішніх поняттях є донауковими. І лише в останні два століття у всезростаючому темпі почали застосовуватися науково контрольовані методи.

Термін “діагностика» походить від грецьких слів dia – поміж, через, раз і «gnosis» - знання. В античному світі діагностиками називалися люди, які після битви підраховували кількість убитих і поранених. В епоху відродження – діагностика – медицинське поняття, що означає розпізнавання хвороби. У 20 столітті це поняття почало використовуватися у філософії, психології і ін. науках. Тому діагностика трактується, як особливий вид пізнання, що знаходиться між науковим знанням суті і розпізнаванням одиничного явища. В сучасній науці діагностика (від грецького - «diagnosticos» - здатний розпізнавати), визначається як вчення про методи і принципи розпізнавання хвороб і постановці діагнозу. В свою чергу «діагноз» - це розпізнавання, визначення суті і особливостей хвороби на основі всебічного вивчення хворого.

Педагогічна діагностика – це сукупність спеціально підібраних і систематизованих завдань, які дозволяють:

– визначити особливості засвоєння учнями наочних знань, умінь і навичок;

– виявити характер труднощів учня і встановити їх причини;

– встановити рівень оволодіння навчальною діяльністю;

– оцінити зміни, що відбуваються в розвитку учнів.

Поняття «Педагогічна діагностика» було запропоноване К. Інгенкампом по аналогії з медичною і психологічною діагностикою в 1968 р. в рамках одного наукового проекту. За своїми завданнями, цілями і сфері застосування педагогічна діагностика самостійна. Вона запозичувала свої методи і багато в чому образ думок у психологічної діагностики.

Педагогічна діагностика сьогодні все ще активно оспорюється і має невизначену програму. Тому недивно, що існують різні визначення наукової діагностики. Розрізняють діагностування навченості, тобто наслідків, досягнутих результатів, і навчання.

У діагностику вкладається ширший і глибший зміст, ніж в традиційну перевірку знань, умінь і навичок. Перевірка лише констатує результати, не пояснюючи їх походження. Діагностування розглядає результати у зв'язку з шляхами, способами їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку формування продуктів навчання.

Діагностування включає контроль, перевірку, оцінювання, нагромадження статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку подій.

Таким чином, педагогічна діагностика покликана, по-перше оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, в інтересах суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання і,в-третіх, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімуму помилки при переведенні учнів з однієї навчальної групи в іншу, під час направлення їх на різні курси і при виборі спеціалізації навчання.

Діагностика, яка сприяє поліпшенню навчального процесу, повинна орієнтуватися на наступні цілі:

1. внутрішня і зовнішня корекція у разі виставлення невірної оцінки результатів навчання;

2. виявлення прогалин в навчанні;

3. підтвердження успішних результатів навчання;

4. планування подальших етапів навчального процесу;

5. мотивація за допомогою заохочення за успіхи в навчанні і регулювання складнощів наступних кроків;

6. поліпшення умов навчання.

Поиск по сайту: