Історія розвитку педагогічної діагностики

Сучасна, науково обгрунтована дидактика приречена на поразку, якщо вона не спирається на багатий інструментарій максимально об'єктивних методів педагогічної діагностики.

Цей інструментарій був створений протягом останніх ста років. Передвісником тесту шкільної успішності були ті, що з'явилися приблизно в 1864 р. «scale books» (шкалювальні книги) англійця Джорджа Фішера. У 1894 році американець Дж.М. Райс застосовував свої таблиці з перевірки знань орфографії для вивчення ефективності дидактичних прийомів.

Діагностична діяльність, направлена на визначення кваліфікації багато в чому залежить від відповідних суспільних структур і вимог. Найраніший приклад діагностики особистої успішності при отриманні посади в літературі згадуються китайські іспити в системі суспільних служб, що проходили раніше ніж 1000 років до н.е. В більшості європейських держав в період між 1790 і 1870 рр. були введені іспити для прийому на державну службу. Суспільно значущим наслідком введення іспитів було забезпечення ними рівних шансів.

В середні віки табель, будучи документом, необхідним для отримання стипендії, виконував зовсім інші завдання. Він видавався як посвідчення тим учням, які мали потребу в отриманні стипендії або іншої аналогічної допомоги і містив більше інформації про відвідуваність і поведінку, ніж про успішність.

З переходом на класно-урочну систему приблизно в середині XIX ст. і введенням в 1920 р. загальної чотирьохлітньої початкової школи, коли шкільні атестати з відміченою в них успішністю, здібностями і інтересами почали враховуватися при переводі до школи другого ступеня, табель набув важливого значення, яке сьогодні досягло свого кульмінаційного моменту в практиці відбору учнів для навчання в закладах з обмеженою кількістю місць.

Оцінка, що була достатнім критерієм при проведенні вельми приблизної атестації стала домінуючим засобом визначення успішності, не дивлячись на те, що вона містила дуже мало інформації для вдосконалення навчального процесу.

На міжнародних конференціях, що проходили в кінці 20-х, - початку 30-х рр., був даний поштовх критичному аналізу існуючої оціночної практики, який знайшов своє віддзеркалення в роботах англійських, американських і німецьких учених (Hartog, Rhodes, Kandel, Bobertag).

Після війни протягом перших півтора десятиліть в теорії і практиці педагогічної діагностики майже не відбувалося змін, не вважаючи появи окремих тестів, складання яких заохочувалося військовою адміністрацією США і які проте не отримали широкого застосування.

Лише з появою тестів, що визначають рівень фізичного і розумового розвитку дитини, необхідний для початку шкільної освіти (з них в 1960 р. існувало вже дев'ять групових тестів), послідувало їх більш активне впровадження.

Поиск по сайту: