Якісний і кількісний аналіз

Кожному економічному процесу і явищу притаманні якісні і кількісні сторони. Тому політична економія широко використовує математичні й статистичні прийоми і засоби дослідження. Мате­матичний і статистичний аналіз допомагає розкрити кількісний бік явищ, об'єетивиий кількісний зв'язок економічних змінних. Сучасний рівеньусуспільнення господарства потребує ретельно­го і всебічного обліку кількісних величин економіки, широкого застосування електронно-обчислювальної техніки. У свою чергу, чим досконаліша лічильно-обчислювальна техніка, тим більша можливість оперативної обробки мільярдів економічних факто­рів (інформації) в масштабі всього народного господарства, що в повному обсязі може бути досягнуто тільки при пануванні су­спільної власності на засоби виробництва.

Розкриваючи кількісні зміни процесів економічного життя, політична економія досліджує і перехід кількості в нову еконо­мічну якість. При цьому кожне явище, кожний процес повинні вивчатися всебічно, у нерозривному зв'язку їхніх якісних і кіль­кісних визначень. Не можна вивчати економічні явища тільки з боку кількості або якості. Такий розрив перебуває в кричущій суперечності з самою діалектикою життя.

Ось чому математичний і статистичний* аналіз тільки тоді розкриває реальні відносини, коли він тісно пов'язаний з якіс­ним змістом предмета, що аналізується.

Єдність логічного і історичного методів

Політична економія відображує реальну дійсність в тій історичній послідовності, яка їй властива. Тому метод політичної економії є також історичним методом. Проте, йдучи у вивченні загалом і в цілому за історичним процесом, вона бере головний напрям, позбавлений випадкових моментів досить складного розвитку суспільного життя. Тому історичний метод політичної економії нерозривно пов'язаний із логічним.

Логічний метод дослідження, писав Ф. Енгельс, «...по суті є не чим іншим, як тим же історичним методом, тільки звільненим від історичної форми і від випадковостей, які заважають. З чого починає історія, з того ж повинен починатися й хід думок, і його дальший рух являтиме собою не що інше, як відображення істо­ричного процесу в абстрактній і теоретично послідовній формі; відображення виправлене, але виправлене відповідно до зако­нів, які дає сам. дійсний історичний процес, причому кожний мо­мент можна розглядати в тій точці його розвитку, де процес досягає повної зрілості, своєї класичної форми» К

¹ Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 13, с. 466.

Поиск по сайту: