АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екологізація економіки.Значення безвідходних технологій

Читайте также:
  1. Комунікативні технології у системі соціальних технологій. Класифікація комунікативних технологій.
  2. Напрямки розвитку інформаційно-аналітичних технологій.
  3. Психологічний зміст виборчих технологій.
  4. Сутність та особливості виборчих технологій.

Нині людство вже почало усвідомлювати, що будь-які економічні рішення щодо розвитку суспільного виробництва мають обов'язково враховува­ти його екологічні наслідки.

Зв'язок екології і економіки закладений вже в самих цих термінах. Слово "екологія" походить від грец. "ойкос" — оселя і "логос" — нау­ка. Слово "економіка" також має грецьке походження і означає мис­тецтво ведення домашнього господарства. Отже, вивчення нашого При­родного дому охоплює вивчення всіх його організмів і всіх процесів, що роблять цей дім придатним для життя.

Навіть незначні зміни в природі можуть дуже негативно позначитись на господарській діяльності люди­ни.

Основою підвищення матеріального достатку людей є суспільне ви­робництво. Проте з його зростанням суспільство стикається із загост­ренням екологічної ситуації — виснаженням природних ресурсів, за­брудненням середовища, погіршенням фізичного і морального стану лю­дей, втрачанням зв'язку між людиною і природою. Ці втрати неможли­во компенсувати збільшенням споживання матеріальних благ, яке дає виробництво.

Суспільство завжди залежало від природних ресурсів і стану біосфе­ри, однак ця залежність в економічних системах не враховувалась. Еко­логічна криза є результатом традиційної економічної політики, яка була спрямована передусім на отримання сьогоденних прибутків, зниження собівартості продукції за рахунок забруднення навколишнього середо­вища. Це пояснюється тим, що цивілізація тривалий час розвивалася за рахунок використання надлишку природних ресурсів без глобальних антропогенних порушень біосфери. Саме тому до останнього часу не проводилося економічне оцінювання чистого повітря, води, диких тва­рин, ландшафтів. Така екологічна неосвіченість сприяла пограбуванню природних багатств і руйнуванню довкілля.

Оздоровлення екологічної ситуації потребує структурної перебудови економіки. У промисловості це означає зниження темпів зростання ви­добувних галузей і перерозподіл вивільнених засобів для технічного і еколого-економічного вдосконалення галузей з переробки та викорис­тання відходів. У сільському господарстві інтенсифікація виробництва має здійснюватись за рахунок раціоналізації землекористування, меліо­рації земель, використання досконалих біотехнологій. Екологізація еко­номіки передбачає подолання усталених уявлень про виробничі процеси в системі ресурси — технологія і, отже, має здійснюватись на засадах:

формування правових і організаційних умов для раціонального природокористування;

створення науково-технічного потенціалу для переорієнтації еко­номіки на ресурсозберігаючі технології;

зміна основних напрямків суспільного виробництва, культури спо­живання;

створення замкнених виробничих циклів, надання пріоритетності безвідходним технологіям;

упорядкування системи обліку виробництва продукції з урахуван­ням вартості природних ресурсів

Нині ефективність еколого-економічної політики держави може фор­муватися на основі трьох основних принципів:

мінімізації антропогенних перетворень;

поетапності ліквідації їх негативних наслідків;

- вибіркового підходу до проведення природоохоронних заходів з метою підвищення їх ефективності.

Термін “безвідходні технології” був вперше запропонований радянськими вченими, академіками М.М. Семеновим та І.В.Петряновим-Соколовим. За досить короткий проміжок часу (незважаючи на незовсім правильну суть самої назви) він почав широке застосування в усьому світі.

Маловідходна технологія – це такий спосіб виробництва продукції, при якому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує рівень, що допускається санітарно-гігієнічними нормами, а відходи направляються на тривале збереження чи переробку.Основою розвитку усіх безвідходних (маловідходних) технологій є комплексна переробка сировини, особливо в гірничовидобувній,металургійній та хімічній галузях. Значно складніше цього досягти в багатономенклатурних та серійних виробництвах машинобудування. Але й тут з’являються перспективи пов’язані із використанням сучасних матеріалів.Важливим елементом екологізації виступає розробка технологій виділення та зменшення відходів. Перш за все, відходів повинно утворюватися якомога менше. Це досягається за рахунок рециклінгу відходів (рециркуляційної технології). Рециклінгом відходів називають їхнє повторне використання для отримання корисних продуктів.

Питання для самоконтролю:

 

1. Що називають безвідходним споживанням?

2. Чому проблема раціонального використання ресурсів у сфері споживання є складною соціально-економічною проблемою?

3.Що таке рециклінг відходів?

Теми рефератів:

ü Безвідходні технології як основа екологізації суспільства

ü Екологізація економіки

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)