Біосфера-глобальна екосистема

Біосфера - область існування живих організмів на Землі, яка включає частини атмосфери, гідросфери, літосфери. Біосфера включає верхню частину літосфери, всю гідросферу і нижню частину атмосфери - тропосферу. Нижня межа життя проходить по літосфері на глибині 2 - 3 км, верхня - на висоті 20 - 22 км. Межі біосфери зумовлюються цілою низкою факторів. Важливою причиною нерівномірного розміщення живих організмів в атмосфері є наявність сил гравітації та космічне випромінювання. Існуванню живих організмів на великих глибинах літосфери заважає висока температура земних надр. У гідросфері живі організми зустрічаються на максимальній глибині.
Центральною ланкою біосфери виступають живі організми, включаючи людину.

Перші уявлення про біосферу як „зону життя” належать французькому натуралісту

Ж. Б. Ламарку (1802). Термін „біосфера” вперше запропонував у 1875 році австрійський геолог Е. Зюсс. Науково обґрунтував учення про біосферу в 1926 році український вчений В.І. Вернадський. Він довів, що живі організми мають вирішальний вплив на всі геологічні процеси, які формують обличчя Землі.

Основні компоненти біосфери.
Усю сукупність живих організмів у біосфері В. І. Вернадський назвав „живою речовиною”, яка складає єдину термодинамічну систему (оболонку) та в якій зосереджується життя і відбувається постійна взаємодія живого з абіотичними умовами середовища. Основні характеристики живої речовини: біомаса, хімічний склад, енергія.

В біосфері виділяють шість типів речовини:
1) жива речовина - сукупність усіх існуючих на Землі рослин, тварин, мікроорганізмів, грибів;
2) біогенна речовина - продукт життєдіяльності організмів (торф, крейда, горючі сланці);
3) нежива речовина - в утворенні якої організми не брали участі (гірські породи абіогенного походження, вода);
4) біокосна речовина - продукт взаємодії живої речовини і неживої матерії (ґрунт);
5) радіоактивна речовина;
6) космічна речовина.
Сукупна маса особин виду, групи видів або всіх живих організмів, що населяють біосферу, називається біомасою. Її визначають в одиницях сухої органічної речовини, віднесених до одиниці площі або об’єму.За показниками біомаси встановлюють продуктивність екосистеми або біосфери в цілому.

Особливості живої речовини.
Згідно із законом фізико-хімічної єдності живої речовини, уся жива речовина має єдину фізико-хімічну природу. На основі узагальнення досліджень природничих наук В. І. Вернадський дійшов висновку, що в біосфері „встановилася рівновага в основних своїх рисах... з археозою і незмінно діє впродовж 1,5 - 2 млрд. років”. Стійкість біосфери за цей час виявляється в сталості загальної маси (1019 т.), енергії, зв'язаної живою речовиною (4,21*1018 кДж) і середнього хімічного складу всього живого.
Властивості живої речовини: здатність швидко освоювати весь вільний простір;рух (пасивний та активний);стійкість за життя і швидке розкладання після смерті (включення в колообіги);висока здатність пристосовуватися до різних умов життя;велика швидкість перебігу реакцій;висока швидкість оновлення живої речовини.
В результаті високої швидкості оновлення живої речовини за всю історію існування життя загальна маса живої речовини, яка пройшла через біосферу, приблизно в 12 разів перевищує масу Землі.
Усі перелічені властивості живої речовини зумовлюються концентрацією в ній значних запасів енергії.
Функції живої речовини в біосфері:енергетична, пов’язана з накопиченням енергії в процесі фотосинтезу, передачею її по харчових ланцюгах, розсіюванням;газова - здатність змінювати і підтримувати певний газовий склад середовища існування та атмосфери в цілому;окисно-відновна функція пов’язана з прискоренням під впливом живої речовини процесів окиснення та відновлення;концентраційна пов’язана зі властивістю організмів накопичувати в своєму тілі розсіяні хімічні елементи. Наслідком цієї функції організмів є утворення покладів горючих копалин, вапняків, рудних родовищ;деструктивна функція - це руйнування організмами і продуктами їх життєдіяльності решток органічної і неорганічної речовини. Основний механізм цієї функції пов’язаний з колообігом речовин;транспортна функція пов’язана з перенесенням речовини та енергії в результаті активного руху організмів (міграції тварин, птахів);середовищеутворююча, з цією функцією пов’язана зміна фізико-хімічних характеристик середовища. Результатом цієї функції є все природне середовище, яке створене живими організмами і підтримується ними у стабільному стані;інформаційна функція проявляється в тому, що живі істоти накопичують певну інформацію, закріплюють її в спадкових структурах і передають наступним поколінням.

Поиск по сайту: