Охорона водних ресурсів

Вода має надзвичайно цінну властивість — постійно самопоновлюватися під впливом сонячної радіації та самоочищення. Останнє полягає в перемішуванні забрудненої води з усією її масою у водному джерелі і подальшому процесі мінералізації органічної речовини та відмиранні бактерій. У природному самоочищенні води беруть участь бактерії, гриби, водорості. Встановлено, що в процесі бактеріального самоочищення через 24 год залишається не більше 50 % бактерій, через 96 год -0,5 %. Для самоочищення забрудненої води необхідне багаторазове роз­бавляння її чистою водою. У разі сильного забруднення самоочищення води не відбувається, тому потрібні спеціальні заходи і методи щодо ліквідації забруднень, які надійшли із стічними водами.

Очищають стічні води механічним, хімічним та біологічним метода­ми. При механічному очищенні із стоків видаляють тверді нерозчинні часточки (пісок, грунт, мул, каміння тощо). Для цього використовують різні відстійники-накопичувггчі, фільтри, центрифуги. На тваринницьких комплексах і великих фермах розділяють відходи на тверду і рідку фракції. Рідку знезаражують і використовують для поливу, а твердий осад — як добрива.

Хімічним способом очищають механічно очищені стоки. Для цього в них вносять хімічні реагенти, які вступають у реакції із забруднювальними речовинами стічних вод. Сполуки, що утворюються, випадають в осад, і їх видаляють.

Після механічного і хімічного проводять біологічне очищення стоків за допомогою спеціальних мікроорганізмів. Останні живляться органічними домішками, що містяться в стічних водах, розкладаючи їх до нешкідливих сполук (мінеральних солей, вуглекислого газу, води).

У сільському господарстві стоки тваринницьких комплексів і ферм також компостують з торф'яною кришкою та органічними відходами землеробства у спеціальних сховищах з наступним використанням утвореного компосту як органічного добрива.

Генеральна стратегія в галузі охорони водних ресурсів в усіх країнах світу передбачає: підпорядкування інтересів окремих водокористувачів загальнонаціональним інтересам; застосування екологічно чистих ("зелених") технологій у виробництві для поліпшення якості вод, запобігання їх забрудненню і перегріванню; можливість позитивних змін у навколишньому середовищі з урахуванням альтернативних варіантів водопостачання і водоспоживання.

Зростаюче і багато в чому неконтрольоване використання водойм, постійне забруднення гідросфери підвищують небезпеку вичерпання водних ресурсів. Людина повинна докорінно змінити своє ставлення до водокористування. Людство вже надто щільно підійшло до межі, за якою зростання масштабів господарської діяльності, якщо воно і далі грунтуватиметься на споживацьких принципах використання води, може порушити екологічний баланс планети діяльності, якщо воно і далі грунтуватиметься на споживацьких принципах використання води, може порушити екологічний баланс планети.

Нині проблема захисту Світового океану є однією з найактуальні­ших і, безумовно, стосується всіх країн. У зв'язку з цим ООН розробле­но і прийнято низку важливих угод про регулювання судноплавства, рибальства, видобуток копалин з морських родовищ. У 1982 р. більшість країн світу підписали угоду, яка дістала назву "Хартія морів". З метою постійного стеження за станом Світового океану створено міжнародну службу моніторингу.

Питання для самоконтролю:

1. Які вам відоми методи очищення стічних вод?

2. Чому найбільша ефективність цих методів полягає у їх комплексному використанні?

3. В чому полягає генеральна стратегія у галузі охорони водних ресурсів?

Теми рефератів:

ü Охорона вод Світового океану

ü Методи очистки води та їх застосування.

Поиск по сайту: