Економічні аспекти глобальних проблем

В сучасний період у світовому господарстві на перший план висуваються так звані глобальні проблеми. Поняття "global" означає всезагальний, всеохоплюючий.

Глобальні проблеми стосуються не якоїсь однієї країни чи групи країн, а планети в цілому. Проблема вважається глобальною, якщо вона відповідає таким критеріям:

- має загальносвітовий характер;

- нерозв'язання її викликає загрозу людству;

- потребує невідкладних скоординованих дій світового співтовариства.

Найбільш суттєвими причинами глобальних проблем є:

- швидке зростання на планеті народонаселення, так званий демографічний вибух;

- низький рівень впровадження ресурсо - та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій;

- швидка урбанізація населення;

- варварське відношення людини до природи;

- посилення частоти виникнення регіональних військових конфліктів як наслідок реакційної політики окремих держав світу, амбіційності певних угруповань, суперечностей на національній та регіональній основі тощо.

Глобальні проблеми поділяють на три сфери прояву.

Сфера 1. Взаємодія природи й суспільства. До проблем цієї сфери відносяться:

- надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством;

- збереження навколишнього середовища;

- освоєння ресурсів світового океану;

- оволодіння космічним простором.

Сфера 2. Суспільні взаємовідносини. Найважливіші проблеми цієї групи:

відносини між державами різних соціально-економічних устроїв;

- подолання економічної відсталості багатьох країн світу;

- локальні, регіональні та міжнародні військові, національні та регіональні конфлікти;

- відвернення загрози ядерної війни.

Сфера 3. Розвиток людини. Найважливіші проблеми:

- демографічна;

- проблема сучасної урбанізації - зосередження населення в містах;

- проблема пристосування до умов природного й соціального середовища, яке постійно змінюється під впливом сучасної НТР;

- проблема забезпечення населення продовольством;

- проблема боротьби з епідеміями, тяжкими захворюваннями, охороною здоров'я взагалі.

Найгострішими серед глобальних проблем є:

- проблеми збереження миру;

- екологічна проблема;

- проблема забезпечення людства продовольством, сировиною та енергією;

- проблема освоєння світового океану;

- проблема економічного відставання країн, що розвиваються;

- проблеми зайнятості населення;

- проблеми охорони здоров'я, зокрема, наркоманії, СНІД.

Окрім того, до глобальних проблем можна віднести проблеми освітнього та культурного характеру, так званої масової культури, аморальності, злочинності, корупції та ін.

Найгострішою була й залишається проблема збереження миру, роззброєння, демілітаризації економіки. Адже на гонку озброєнь витрачається до 800 млрд. дол. США (що дорівнює витратам праці майже 100 млн. людино-років), кількість регулярних військ сягає 25 млн. осіб, а процес виробництва й нарощування величезних арсеналів зброї заподіює непоправних збитків довкіллю (особливо зберігання й поховання ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва).

Утримання армій, виробництво зброї та воєнні дослідження поглинають величезні ресурси, відволікають їх від мирних галузей.

Цікавими виглядають підрахунки воєнних і цивільних видатків Уряду США:

20 університетських стипендій (41 тис. дол.) дорівнюють вартості одного вильоту бомбардувальника В-52;

257 нових квартир у Нью-Йорку (9 млн. дол.) коштують стільки ж, скільки один літак - перехоплювач морського базування;

на кожні 100 млрд. дол., що витрачають США на озброєння, можна було б побудувати 300 теплових електростанцій потужністю 120 тис. кВт. кожна, 300 нафтопереробних заводів, розрахованих на переробку 3 млн. 250 тис. т. нафти в рік кожний; 1000 заводів хімічних добрив; 1600 цукрових заводів та ін;

один бомбардувальник У-1 коштує стільки, скільки 16 лікарень; атомний підводний човен "Трайдент" – 416 шкіл, авіаносець - 90 тис. квартир; танк "Леопард-2" (Німеччина) - 36 трикімнатних квартир.

Спеціалісти підрахували, щоб ліквідувати у світі таку хворобу як малярія, потрібно 450 млн. дол., або 50% суми, яку людство витрачає щоденно на гонку озброєнь (біля 1 млрд. доларів).

Забезпечення населення планети гігієнічно чистою водою в 1990 р. коштувало 63 млрд. доларів, це менше 1% коштів, які поглинає гонка озброєнь.

Загальне й повне роззброєння дозволило б направити для потреб розвитку цивільного виробництва запаси різноманітного воєнного майна, вартість якого перевищує 500 млрд. дол. (ЕОМ, автомобілі, тягачі, аеродромне обладнання і т.д.). Відмова від гонки озброєнь поверне до продуктивної праці біля 60 млн. чоловік, які знаходяться у збройних силах або працюють на військові цілі.

Екологічна криза (з середини 70-х років XX ст.), означає різке загострення суперечностей між людиною і природою, їх, конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природі.

Найважливішими ознаками цієї кризи є глобальні зміни клімату й виникнення парникового ефекту, знищення озонного шару планети, почастішання природних катаклізмів (повеней, ураганів, землетрусів тощо, через які в останнє чверть століття загинуло понад 3 млн. людей), масове знищення тропічних лісів і розширення пустель, збільшення кількості радіоактивних відходів, надмірна концентрація шкідливих відходів у світовому океані тощо.

Про глибину й наслідки екологічної кризи свідчить наступне.

Парниковий ефект за рахунок викидів в атмосферу окису вуглеводу, з одного лише Єгипту вижене 18-20 млн. чол., оскільки річка Ніл вийде з берегів і затопить най родючіші землі країни;

Виробництво людством енергії в кількості, що становить лише 1% від тієї, що одержує Земля від Сонця, приведе до збільшення середньої температури біосфери приблизно на 1%. Таке потепління призведе до глобальних катастрофічних наслідків як для клімату землі, так і для всього тваринного й рослинного світу.

За підрахунками, збереження існуючого темпу приросту додаткової енергії допустима теплова межа буде досягнута в середині XXI століття.

Нині Світовий океан перетворився на гігантський відстійник багатьох відходів сучасної цивілізації. Величезні площі океанічної поверхні вкриті плаваючим сміттям та нафтопродуктами. Нафтова плівка вже вкриває п'яту частину поверхні Світового океану. Крім того, в нього щорічно скидають 5 тис. т.ртуті, 50 тис. т. ДДТ та інші шкідливі сполуки. Усе це знищує біологічні ресурси океану, порушує глобальну кліматичну стабільність.

В Україні майже 20% міського населення України проживає в зонах, де гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі перевищуються у 15 разів. Лише за 1 рік у річки й водойми України скидається біля 3,5 млрд.м³ забруднених стічних вод, що складає майже 10% потенційних місцевих ресурсів поверхневих і підземних вод у маловодні ріки.

Каскад із шести штучних водосховищ на Дніпрі, побудованих у 50-70 рр. XX ст., призвів до величезних негативних наслідків. Затоплено і вилучено із сільськогосподарської сфери понад 500 тис. га родючих земель.

За останні десятиріччя XX століття шкода від забруднення повітря тепловими електростанціями (ТЕС) у 10 разів перевищує шкоду від аварії на Чорнобильській АЕС.

Площа сільськогосподарських угідь у світі щорічно зменшується на 6 млн. га (із 1450 млн. га) у зв'язку з розвитком урбанізації, промислової та транспортної забудови.

Щороку з лісів вивозиться 3,9 млрд. м³ деревини із загального запасу в 360 млрд. м³. Покрита лісом площа землі з 50-х років до кінця XX століття скоротилась вдвоє - з 50 млн. кв. м. до 25, і ще у двоє оцінювалось скорочення до кінця XX століття. Протягом останніх 40 років було знищено близько половини тропічних лісів, лише за 1980-2000 рр. світ утратив 200 млн. га лісів (з 36 млн. км2.). За даними засновника і президента Римського клубу Ауреліо Печчеї ліси зникають із лиця Землі зі швидкістю 50 га за хвилину.

Щороку споживання прісної води становить близько 6,5 тис. км. куб із загальних запасів річкових вод в 40 тис. км. куб. Головний споживач її - сільське господарство, де дуже багато використовується води безповоротно, особливо для зрошення. Зростання водоспоживання при незмінних ресурсах річного стоку створює реальну загрозу виникнення дефіциту прісної води. Деякі спеціалісти вважають, що через декілька десятиріч вода буде не дешевшим товаром, ніж нафта. В найближчі 25 років очікується збільшення стічних вод майже у 16 разів.

Сучасне загальне забруднення Світового океану перевищує 1,2 млн. т. за рік, забруднення атмосфери - 800 млн. т. на рік.

1 куб. м. стічних вод забруднює у середньому 10 м³. чистих.

Щорічно від 5 до 10 млн. т. нафти попадає у Світовий океан. Достатньо 25 млн. т. нафти, щоб уся поверхня Світового океану була покрита плівкою товщиною 0,1 мм..

Ознаками паливно-енергетичної кризи є поступове вичерпання енергетичних ресурсів планети, нераціональне використання значної частини енергії, сировини в одних їх регіонах і дефіцит в інших регіонах тощо.

Лише 50 років минулого століття з глибин землі видобуто й спожито вугілля, нафти та газу більше, ніж за всю історію земної цивілізації. А всього за минуле століття із земних надр було видобуто понад 160 млрд. т. вугілля, понад 60 млрд. т. нафти, 3,5 трлн.м³ газу.

Світові ж запаси на початок XXI століття оцінювались: нафти - в 120-200 млрд.т, 15-16 трлн.т вугілля, газу - 100 трлн.м³. На думку вчених, запасів вугілля вистачить лише до 2340 року, нафти до 2050 року, газу до 2065 року.

Економічна відсталість окремих, особливо слаборозвинутих, країн є своєрідною глобальною проблемою. Її появу пов'язують з існуванням колоніальної системи.

До економічно відсталих країн відносять 109 країн, серед них - 67 із середнім доходом (ВНП) на душу населення приблизно в 10 разів нижчим, ніж у розвинутих, та 42 країни - із низьким доходом (в 60 разів нижчим, ніж у розвинутих).

Суть проблеми економічної відсталості - в зростаючому розриві в доходах між багатими й бідними націями. Щоденний дохід понад 1 млрд. чол., (20% населення планети) не перевищує 1 дол. на день.

Серед причин відсталості окремих країн виділяють:

- відсутність в окремих країнах покладів корисних копалин, нестача орних земель та енергетичних ресурсів, теплий і вологий клімат в багатьох з них є збудниками поширених хвороб і лихом для сільського господарства;

- перенаселення, широке поширення безробіття й недовикористання ресурсів, низька продуктивність праці

- нестача виробничих будівель і споруд, машин, устаткування, державних об'єктів інфраструктури через мізерні заощадження, а то й відсутність їх, брак інвесторів та відсутність стимулів до інвестування, низький рівень НТП;

- соціально-культурні та інституційні чинники: патріархальне мислення людей, їх психологія, поведінка та спілкування між собою; племінні та етнічні відмінності, міжплемінна ворожнеча, наявність кастової системи, релігійні звичаї та обряди, корупція, слабкість державного управління, тощо;

- загострення боргової кризи економічно відсталих країн. За останні два десятиліття зовнішній борг економічно відсталих країн зріс у 13 разів - із 100 млрд. $ в 1970 році до, приблизно, 1350 млрд. $ у 2000 році.

Глобальні проблеми можуть бути розв'язані лише завдяки міжнародному співробітництву. Конкретні шляхи цього можна поділити на три групи:

-ті, що стосуються вирішення окремих глобальних проблем: роззброєння, екологічної, енергетичної тощо;

-ті, що стосуються діяльності окремих країн у рамках міжнародного співробітництва;

-ті, що стосуються діяльності спеціальних міжнародних організацій та ін.

А в цілому, шляхів вирішення глобальних проблем дуже багато.

Вирішення проблеми припинення гонки озброєнь може бути здійснено такими шляхами:

- Демілітаризація економіки.

- Конверсія, тобто переведення військового виробництва на випуск мирної продукції.

Шляхами розв'язання екологічної, паливно-енергетичної та сировинної проблеми є:

- швидкий розвиток і використання відновлювальної енергії;

- структурні зміни у використанні невідновлюваних видів енергії;

- розробка кожною країною конкретних заходів щодо дотримання екологічних стандартів, підвищення ефективності своїх енергетичних систем;

- припинення вирубування лісів, особливо тропічних, забезпечення раціонального лісокористування;

- формування в людей екологічного світогляду;

- установлення національної власності на всі природні ресурси;

- виділення розвинутими країнами третьому світу значних фінансових, людських та технічних ресурсів для розвідування, розробки природних ресурсів, їх переробки, транспортування тощо;

- здійснення прогресивних аграрних перетворень у країнах третього світу, ліквідація неоколоніальних форм аграрних відносин тощо.

Основними шляхами вирішення проблем раціонального використання природних ресурсів та охорони природи є:

- більш повний видобуток і комплексна переробка природних ресурсів на основі впровадження маловідходних та безвідходних технологій;

- комплексне використання відходів і вторинної сировини;

- активізація природоохоронної діяльності;

- відтворення природного довкілля.

Контрольні питання:

1.Що розуміють під світовим господарством?

2.Назвіть передумови формування світового господарства

3.Охарактеризуйте етапи становлення світового господарства

4.Назвіть основні фактори міжнародного поділу праці

5.Назвіть закономірності розвитку світового господарства

6.Що означає фритредерство? протекціонізм?

7.Дайте характеристику сучасної міжнародної торгівля

8.Назвіть основні причини міжнародної міграції робочої сили

9.Що означає вивіз капіталу? В яких формах він здійснюється?

10.Дайте характеристику світової валютної системи

11.Що означає міжнародна економічна інтеграція?

12.Назвіть основні інтеграційні обєднання світу

13.Назвіть найбільш суттєві причини глобальних проблем людства

14.Дайте характеристику основних глобальних проблем людства

15.Назвіть шляхи вирішення глобальних проблем людства

Поиск по сайту: