Типи і моделі змішаної економіки

На сучасному етапі існують різні національні моделі змішаної еконо­міки: американська, німецька, шведська, японська та ін. Вони відрізня­ються як розмірами та співвідношенням державного і приватного секторів у національній економіці, так і структурою, а також методами державного регулювання економіки.

Сучасна економіка США, маючи ринковий характер, зазнає актив­ного впливу держави. Уряд, спираючись на відповідну грошово-кредитну, податкову, амортизаційну та інші форми економічної політики, сприяє стабільності та зростанню національного виробництва, перерозподіляє доходи, всебічно підтримує підприємництво, бореться з безробіттям та інфляцією. Усе це характеризує економіку США як змішану економіку. Проте роль федерального уряду в регулюванні економіки США менша, ніж в інших розвинутих країнах. У цій країні надання багатьох соціальних послуг не перебуває у компетенції держави. Одна з причин того, що США мають відносно мало державних програм соціального забезпечення порів­няно із Західною Європою, полягає в тому, що велика кількість соціальних послуг надається безпосередньо іншими частинами громадянського суспільства. Це зумовлено історичними, культурними, політичними та іншими чинниками.

У Швеції, незважаючи на те, що понад 90% господарської діяльності зосереджено у приватному секторі, держава бере активну участь в еконо­мічному і соціальному житті суспільства. Вона відіграє головну роль у забезпеченні економічної стабільності, захисті довкілля, розподілі й пере­розподілі доходів через державні програми видатків на соціальні потреби.

Японська модель економіки характеризується досить розвинутим інди­кативним плануванням і урядовою координацією економічної діяльності приватного сектору. Фірми разом із міністерствами розробляють страте­гічні напрями розвитку національної економіки та визначають ключові галузі для вкладення капіталів. Планом прогнозуються можливі труднощі при проведенні економічної політики уряду та заходи з їх подолання, окреслюються орієнтири еконо­мічної діяльності фірм і зростання добробуту населення країни. Проте в Японії обсяги асигнувань на задоволення суспільних потреб набагато нижчі, ніж у країнах Європейського Союзу. Більшу частину соціальних потреб в Японії задовольняє сім'я.

До змішаної економіки переходить Китай. Нині в цій країні зміню­ються уявлення про форми і методи будівництва соціалістичного суспіль­ства, в якому державна форма власності була єдиною, а централізоване планування не залишало місця ринковим відносинам. Сучасна китайська економіка базується на визнанні існування як державної, так і приватної власності на засоби виробництва. Створюються підприємства, які нале­жать іноземному капіталу. Розвиваються ринкові відносини і планування національної економіки. Китай створює нову економічну систему, в якій план буде успішно взаємодіяти з ринком.

За останнє десятиріччя в країнах з розвиненою ринковою економікою відбулася зміна пріоритетів державного регулювання національного господарства. Вона проявилась у тому, що на перший план поряд зі стиму­люванням розвитку конкуренції виходять дії уряду, спрямовані на поліп­шення якісних особливостей розвитку національного виробництва, заходи з приведення в дію стимулів для всебічного розвитку працівників, забезпе­чення вищої якості життя населення країни.

На сучасному етапі багато розвинених країн світу перейшли до соціальної ринкової економіки.

Соціально-ринкова економіка - це такий тип економіч­ного розвитку національного господарства, коли свобода ринку і підприєм­ництва тісно поєднується з демократичністю і соціальним захистом усіх членів суспільства.Вона побудована на основі пере­важання приватної власності та ринку, її оптимального поєднання з державною власністю та прямим регулюванням національної економіки державою в суспільних інтересах, розвитку державного сектора, прове­денням національного економічного планування та активної соціальної політики.

Як свідчить досвід країн Заходу, соціально-ринкова економіка є продуктом розвинутої демократії та більш зрілих ринкових відносин, де праця і капітал є рівноправними учасниками процесу національного виробництва.

Поиск по сайту: