|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Підприємництво: суть, принципи, умови, функції, організаційні формиПідприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку. Це особливий вид господарської діяльності, яка ґрунтується на організаційно – господарському новаторстві на основі використання нових можливостей. Невід’ємним компонентом підприємництва є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи. Підприємництво не сумісне з втратами, некомпетентністю, розгільдяйством, крадіжками на робочому місці, які притаманні колективному господарюванню. Підприємництво в усіх формах власності – це в сучасних умовах найефективніший шлях відходу від моновласності держави, її роздержавленні, подолання відчуження людини від власності. Країна досягає значних успіхів в економіці тоді, коли в ній достатнього розвитку набуває підприємництво. Підприємництво передбачає широкий простір для прояву ініціативи, спритності, вміння і в той же час забезпечує певну особисту свободу, незалежність підприємця від будь яких вертикальних чи горизонтальних економічних і політичних структур. Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) є громадяни України та інших держав, необмежені законом у правоздатності та дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, передбачених законом. Основними умовами підприємницької діяльності є: -стабільність державної економічної та соціальної політики, спрямованої на підтримку підприємництва; -позитивна суспільна думка по відношенню до підприємців і підприємництва; -пільговий податковий режим, який забезпечує дійовий стимул для підприємництва; -наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприємництва (інноваційні центри, консалтингові служби з питань управління, маркетингу); -існування ефективної системи захисту інтелектуальної власності; -дебюрократизація процедур регулювання господарської діяльності; -підприємницька етика; -достатнє інформаційне забезпечення про становище на різних ринках. Основними принципами підприємницької діяльності є: 1. Вільний вибір видів діяльності. 2. Залучення на добровільних засадах майна та коштів юридичних осіб і громадян. 3. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів. 4. Вільний найм працівників. 5.Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів, встановлених законодавством. 6.Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання належної підприємцю валютної виручки на власний розсуд. За правовим станом усі фірми можна поділити на такі види: • одноосібне володіння; • товариство(партнерство); • об'єднання підприємств. Одноосібне володіння (індивідуальна приватна фірма) - це фірма, яка належить одній особі. У ній можуть працювати наймані працівники. Переваги одноосібного володіння: • легкість заснування та ліквідації; • особистий контроль за фірмою, повна свобода дій та рішень; • можливість одержувати задоволення, працюючи на самого себе; • податкові пільги; • конфіденційність (плани, звіти, стратегії, клієнтура, ноу-хау); • можливість індивідуально присвоювати увесь прибуток. Недоліки: • необмежена відповідальність власника; • обмеженість фінансових ресурсів; • недостатність менеджерських здібностей, кваліфікації, практичних навичок; • ускладнення при спробі одержати кредит під низькі відсотки; • строк функціонування одноосібного володіння залежить від волі, рішення однієї особи (власника) або тривалості його життя. Якщо один підприємець боїться почати справу самостійно, то він може розділити з будь-ким і ризик, і прибуток завдяки веденню бізнесу разом з партнером. У цьому випадку можна організувати товариство. Товариство (партнерство) — це узаконене добровільне об'єднання двох або більше осіб, які виступають як співвласники фірми та здійснюють управління нею з метою одержання прибутку. Товариство має такі переваги: • простота створення, право юридичної особи; • можливість об'єднати практичні навички і здібності, матеріальні • розширення джерел фінансування і кредитування; • податкові пільги, можливість розгорнути більш перспективну справу; • продовження бізнесу незалежно від власників. Недоліки: • необмежена відповідальність головних партнерів (засновників); • імовірність особистих конфліктів між партнерами (членами фірми); • недостатньо чітке розмежування відповідальності партнерів в управлінні; • потенційна загроза конкуренції між найманими робітниками за статус партнера. Корпорація – це зареєстрована у встановленому порядку юридична особа, власниками якої с акціонери, які несуть обмежену відповідальність по її боргах залежно від їхнього внеску в акції. Переваги корпорації: • право участі в управлінні справами корпорації; • обмежена відповідальність власників (акціонерів); • легкість залучення необхідного капіталу шляхом продажу акцій; • можливість одержання акціонерами дивідендів; • ліквідність фінансових ресурсів, залучених в акції; • необмежена "тривалість життя'' корпорації (вона не припиняє свого існування у зв'язку зі зміною власників); • швидкість формування статутного фонду для корпорації відкритого типу. Недоліки корпорації: • великі витрати на створення корпорації; • високі ставки податків (подвійне оподаткування власників корпорації); • вимога гласності; • відокремлення акціонерів від поточного управління корпорацією; • більш суворе регулювання корпоративної діяльності порівняно з індивідуальним бізнесом або партнерством (дії корпорацій обмежені місцевими та національними законами). Є такі основні типи корпорацій: комерційна і некомерційна, приватна відкритого і закритого типу, державна. Комерційна корпорація — компанія, призначенням якої є отримання прибутку в інтересах її власників. Некомерційна корпорація — організація корпоративного типу, чиї власники мають обмежену відповідальність та призначення якої - надання громадських послуг, а не одержання прибутку. Приватна корпорація — компанія, якою володіють приватні особи або інші компанії. Корпорація відкритого типу — корпорація, яка продає акції на відкритих торгах. Корпорація закритого типу — корпорація, яка не продає свої акції на відкритих торгах, а надає перевагу фінансуванню свого розвитку з власних доходів або одержує фінансову допомогу за рахунок будь-якого іншого джерела. Державна корпорація — корпорація, яка є власністю держави та створена для спеціальних державних цілей. Залежно від сфери діяльності можуть бути такі організаційні форми бізнесу: міжнародна фірма; транснаціональна компанія; офшорна компанія. Малий бізнес - це особливий сектор економіки, утворений сукупністю малих підприємств, що виступає у якості специфічної соціально-економічної форми дрібного виробництва в умовах ринку. В Україні суб'єктами малого бізнесу вважаються: - індивідуальні підприємці, тобто фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності і що займаються нею без створення юридичної особи; - підприємницькі організації зі статусом юридичної особи, будь-якої організаційно-правової форми і форми власності (крім довірчих товариств, банків, страхових компаній, інших фінансово-кредитних і небанківських фінансових установ), а також суб'єкти підприємництва, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам і засновникам даних суб'єктів, що не є суб'єктами малого підприємництва, не перевищують 25%. Малі підприємства мають ряд переваг в управлінні: відсутність твердої ієрархії, простота комунікації, можливість швидкого коректування цілей. Тому, собівартість виробництва продукції в малому бізнесі найчастіше нижча, ніж у великому при високій якості виробленої продукції і послуг. Частка зайнятих на малих підприємствах промислово розвинутих країн становить 50-70%, а частка виробленої ними продукції у ВВП країн-50-60% Недоліки малого бізнесу: відносно коротка тривалість життя, невелика вартість підприємства, обмежений матеріально-технічний потенціал, малі обсяги виробництва, слабка фінансова база, сильна залежність від ринку і держави, поганий менеджмент і т.д. Контрольні питання 1.Що таке ринок? Назвіть функції ринку. 2.Хто, на вашу думку, виступає суб’єктом ринку і що є об’єктом ринкових відносин? 3.Назвіть види ринків і охарактеризуйте їх. 4.Якими ви уявляєте механізм функціонування ринку? 5.Які фактори впливають на попит? Пропозицію? 6.Що означає ринкова рівновага? 7.Назвіть основні елементи ринкової інфраструктури. 8.Що таке підприємство? 9.Назвіть основні риси і принципи підприємництва. 10.Хто є суб’єктом підприємництва? 11.Назвіть основні форми підприємництва. 12.Що є матеріальною основою підприємства? 13.Охарактеризуйте виробничі фонди і витрати підприємств. 14.Яка роль малого бізнесу в економіці? 15.Що таке собівартість? Прибуток? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |