Б) особливості акторского складу та їх поділ

Через те, що визначну роль в драмах “цзацзюй” відігравали арії, то при постановці драми цього жанру найбільше уваги приділялося головному актору, який мав їх виконувати. В таких умовах від цього актора вимагалися не лише високі сценічні, але і вокальні дані. Разом з тим драматургу надавалася прекрасна можливість зосередити всю свою увагу на головному героєві, якнайглибше та найповніше розкрити світ його почуттів та переживань, хоча, звичайно, траплялися й винятки з правил, коли в п¢єсі було представлено декілька головних героїв, й відповідно всі вони співали. Проте це зустрічалося дуже рідко.

Окрім цього, усі герої юанської драми мали певні амплуа. В тексті драми перед реплікою кожного нового героя завжди зазначалося його амплуа, що заздалегідь визначало ставлення глядача до нього. Це був або добрий або злий персонаж, або головний або другорядний. Двозначності в характері героя бути не могло. Різні інформаційні джерела подають різну кількість основних амплуа (від трьох до п´яти) та назви, які подекуди збігаються. Але одностайною є інформація про те, що кожне з амплуа поділялося по категоріям віку, мало своїх певних виконавців. Кожному з амплуа властиві певний грим, голос, міміка, хода, костюми. Таким чином кожна роль, зазвичай, була довічною спеціальністю актора. Відтак, китайський актор з дитинства навчався в театральних школах або в старих акторів обраному ним амплуа.

В одній п´єсі могло бути два, навіть три героя в одному й тому самому амплуа. Отже визначенням амплуа за різними джерелами є [23, 23]:

· “мо” 末 – чоловічі ролі

· “дань” 旦 – жіночі ролі

· “цзін” 净 – негативні чоловічі ролі

Дослідник Федоренко Н.Т. (Гуань Хань–Цин – великий драматург Китаю М., 1958, ст. 11) теж згадує амплуа “дань” та “цзін” в цій інтерпритації, проте аплуа “мо” – визначає як другорядну роль, а також зазначає існування амплуа:

· “шен” 生 – герой

· “чжоу” 丑 – комік

Амплуа основного героя мало назву “чженмо” (正末), а героїні “чжендань” (正旦). Такими героями могли бути не лише багаті та визначні особи, а й звичайні прості люди. Спільним для героїв цього типу є те, що переважно всі вони були особами поважного віку, та майже усі зображувалися з гарного боку, не зважаючи на певні їх недоліки. Під амплуа головної героіні “чжендань” підпадали, зазвичай, молоді вдови (як в “Образа Доу Е”), придворні красуні (як в “Восени в Ханському палаці”), вірні жінки (як в “Цю-ху заграє з власною дружиною” “秋胡戏妻”) тощо. Але всі вони мали бути молоді та привабливі, й крім того неодмінно мали багато чеснот.

Окрім основних аплуа згадуються й багато інших другорядних. Це чоловічі: “чунмо” (冲末), “фумо” та “ваймо” (外末), жіночі: “вайдань” (外旦), “чадань” (差旦) (негативна героїня), “лаодань”(老旦) (героїня похилого віку), “сіаодань” (小旦) (молода героїня). Дуже чітко були окреслені ознаки амплуа “цзін” (净) – тип злодіїв. Це зрадники, багаті розпусники, хабарники тощо. Різновидність цього амплуа теж була, це – “фуцзін” (зазвичай молодий, негативний герой).

Як правило, кількість діючих осіб в п´єсі “цзацзюй” була невеликою, й зазвичай не перевищувала десяти-дванадцяти осіб.

Поиск по сайту: