Захист майнових прав неповнолітніх засобами прокурорського нагляду

Особливу увагу прокурор має приділяти нагляду за додержанням законів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадовими особами при вирішенні питань про відчуження житла і майна неповнолітніх (п. 4.10 наказу Генерального прокурора України № 6/1 гн від 15.04.04 “Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх”).

Захист житлових та майнових прав неповнолітніх є одним із пріоритетних напрямків прокурорського нагляду (п. 1.2) наказу Генерального прокурора України № 6/1 гн від 15.04.04 р. „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав свобод неповнолітніх”. Він забезпечується, перш за все, шляхом нагляду за додержанням законів органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, на які покладено обов’язки щодо захисту прав дітей, в тому числі службами у справах неповнолітніх і підрозділами у справах сім’ї, дітей та молоді щодо виконання покладених на них законом організаційних, координаційних та контрольних функцій у вирішенні питань захисту прав неповнолітніх.

Перевірці додержання законодавства, спрямованого на захист житлових та майнових прав неповнолітніх передує вчинення прокурором низки організаційних заходів.

І. Вивчення правових актів, які регламентують права неповнолітніх на житло і майно, а саме: Конституція України (ст. 41, 51, 52), Закони України „Про охорону дитинства” (ст. 17, 18), „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, „Про приватизацію державного житлового фонду” (ст. 8), „Про заставу” (ст. 4, 13, 15), „Про нотаріат”, Сімейний, Житловий, Цивільний Кодекси України, Закони „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про місцеві державні адміністрації”, Правила опіки і піклування, затверджені наказами Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства у справах сім’ї та молоді від 26.05.99 р. № 34/166/131/88 та ін.

ІІ. Витребування інформації від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування про угоди з нерухомим майном та житлом дітей, на здійснення яких дається дозвіл органів опіки та піклування, із зазначенням прізвищ дітей та адресу житла, що відчужувалося та того, що придбано замість проданого; від державної судової адміністрації - щодо кількості справ по житлових спорах за участю неповнолітніх (про визнання права власності, виселення, визнання недійсними угод щодо купівлі – продажу або спадкування житла тощо). Слід також проаналізувати звернення громадян про порушення житлових та майнових прав неповнолітніх, а також повідомлення засобів масової інформації з зазначених питань.

ІІІ. Перевірка додержання законодавства про захист житлових та майнових прав неповнолітніх проводиться в місцевих органах виконавчої влади та самоврядування, службах у справах неповнолітніх, закладах освіти та охорони здоров’я тощо.

1. В місцевих органах виконавчої влади та самоврядування прокурор знайомиться з місцевими програмами захисту прав неповнолітніх, в тому числі майнових та житлових, з рішеннями опікунської ради щодо надання згоди на вчинення правочинів із майном неповнолітніх тощо.

Відповідно до ст. 22, 23 Закону „Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі материнства та дитинства, сім’ї та молоді, в галузі соціального захисту дітей – сиріт.

Частина 3 ст. 18 Закону „Про охорону дитинства” зобов’язує органи опіки і піклування здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні житлових приміщень та купівлі нового житла. Сімейний Кодекс України (ст. 246) покладає на органи опіки і піклування здійснення контролю за додержанням прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Органами опіки і піклування є опікунські ради органів місцевого самоврядування, заклади освіти та охорони здоров’я (щодо дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які утримуються в цих закладах). Безпосередньо обов’язки опікуна та піклувальника неповнолітнього виконують відповідні особи, які мають вживати заходів щодо захисту прав та інтересів підопічного (ст. 67, 69 ЦК).

На підставі рішень виконкому місцевої ради, місцевої державної адміністрації про дозвіл на відчуження житла неповнолітніх прокурор з’ясовує, чи є дані про придбання нового замість проданого, чи включено до сторони договору купівлі нового житла неповнолітнього, чи дорівнює його частка у придбаному приміщенні частці, яка йому належала раніше; чи проведено реєстрацію права власності на житло неповнолітнього.

Прокурор має також перевірити виконання органом опіки та піклування вимог ст. 71 ЖК щодо збереження права на житло за неповнолітнім у випадку направлення його до дитячого закладу. Так, у рішенні виконкому місцевої ради має бути зазначено, яких вжито заходів щодо збереження житла дитини, особу, яка відповідає за виконання цього рішення. Копія рішення надсилається житлово-експлуатаційному органу, місцевому органу приватизації (для запобігання випадків продажу житла), дитячому закладу, де утримується дитина, іншим органам та посадовим особам.

Прокурор з’ясовує: наявність обліку неповнолітніх, які потребують опіки та піклування; наявність майна неповнолітніх, яке має бути взято під охорону державними органами та опікунами (піклувальниками); чи обліковуються органами опіки і піклування діти, які повернулися з виховних закладів і перебувають на обліку позачергового отримання житла в порядку ст. 46 ЖК, забезпечення їх тимчасовим житлом до отримання постійного житла; які заходи вживаються щодо збереження житлових приміщень за тимчасово відсутніми неповнолітніми.

2. В службах у справах неповнолітніх прокурор з’ясовує виконання ними завдань, передбачених ст. 4 Закону „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” щодо координації зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх, здійснення контролю за умовами утримання та виховання неповнолітніх у спеціальних установах, навчальних закладах і за місцем проживання.

Під час перевірки прокурор має з’ясувати стан контролю служби у справах неповнолітніх за додержанням прав неповнолітніх на житло та майно (чи проводяться, зокрема, перевірки цих питань у дитячих закладах, де утримуються і виховуються неповнолітні, законність заходів, вжитих у разі виявлення порушень закону).

3. У закладах освіти та охорони здоров’я, де виховуються та утримуються діти, позбавлені батьківського піклування, прокурор з’ясовує стан додержання адміністрацію виховного закладу законодавства, спрямованого на захист житлових та майнових прав неповнолітніх. Зокрема, прокурор має встановити наявність відомостей про закріплення житла за неповнолітніми за місцем їх проживання, статус житла, дані про здачу житла в оренду на час перебування дитини у виховному закладі; наявність даних про нерухоме та інше майно, яке належить неповнолітньому та заходи, які вживаються щодо його закріплення; чи порушується керівниками зазначених закладів питання про забезпечення органами виконавчої влади житлом випускників, які не мають житла (ст. 46 ЖК). Одночасно прокурор встановлює, як влаштовані випускники минулих років з числа дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (поставлені на облік для позачергового отримання житла, забезпечені гуртожитком, іншим тимчасовим житлом). Чи вирішується питання стягнення пенсійних та інших виплат на вихованців (наявність особистих рахунків неповнолітніх, цільове використання коштів, що надходять тощо).

4. В нотаріальних конторах та на біржах доцільно проводити перевірки, коли є дані про посвідчення нотаріусом або реєстрацію біржею угоди з порушенням встановленого порядку відчуження житла або майна неповнолітнього. Іншим способом позбавлення прав неповнолітнього на житло та майно є укладання батьками неповнолітніх договорів застави, де предметом застави є приватизована квартира, що належить батькам і дітям на праві сумісної власності. Як правило, такі угоди укладаються несумлінними батьками без наміру повернути кредитну заборгованість.

У разі встановлення незаконного посвідчення угод з майном, внаслідок чого неповнолітнього було позбавлено житла або його житлові умови значно погіршилися, орган опіки та піклування, а також прокурор в інтересах неповнолітнього можуть у судовому порядку вимагати визнання таких угод недійсними та поновлення порушених прав неповнолітніх, а також відшкодування заподіяних збитків (наприклад, ст. 21, 27 Закону „Про нотаріат”).

5. У відділах приватизації житла та житлово-експлуатаційних конторах прокурор з’ясовує додержання вимог ст. 8 Закону „Про приватизацію державного житлового фонду” щодо набуття подружжям і дітьми рівних прав спільної сумісної власності на житло, а також п. 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку). Одним із поширених способів порушення прав неповнолітнього на житло є надання недостовірних даних про відсутність неповнолітніх дітей, в той час як вони фактично проживають з батьками. Тим самим неповнолітні усуваються від участі у приватизації житла і позбавляються права власності на житло та інших майнових прав.

Особливої уваги потребують факти приватизації житла батьками, які зловживають спиртними напоями або наркотичними речовинами, ведуть аморальний спосіб життя, ухиляються від виконання батьківських обов’язків тощо.

Прокурори за наслідками перевірок мають заходами усіх форм представницької діяльності у суді забезпечити захист житлових та майнових прав неповнолітніх. Своєчасно й обґрунтовано пред’являти позови (заяви) для реального поновлення порушених прав. В цій роботі слід використовувати матеріали прокурорських перевірок, кримінальних справ, звернення громадян, інформацію органів державної виконавчої влади, на які покладено обов’язки щодо захисту прав неповнолітніх (п. 8 наказу Генерального прокурора України № 6/1 гн від 15.04.04 р. „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх”).

Поиск по сайту: