За барило вершкового масла - 120 рибин

Однак торгівля, що розвивається, не могла базуватися на різних місцевих еквівалентах. У результаті виділився один, визнаний усіма народами загальний еквівалент – гроші. Для виконання ролі грошей найбільше підійшло золото – шляхетний метал, що має великі можливості для зберігання. Золото має також інші необхідні для загального еквівалента якості:

- подільність на довільні за розміром частини;

- портативність (завдяки великій питомій вазі золота було потрібно менше, в порівнянні, наприклад, з міддю);

- наявність в достатній кількості для обміну (більш шляхетний метал - платина -зустрічається в природі не так часто як золото);

- велику вартість (видобуток одного грама золота вимагає великих витрат праці).

Отже, гроші – особливий товар, що став єдиним загальним еквівалентом. Оскільки самі гроші (золото) є загальновизнаним втіленням вартості, то вони стали виступати свого роду еталоном – вимірником вартості всіх товарів.

З появою грошей простий товарообмін, що відбувався за формулою Т₁ – Т₂, був замінений обміном, що має формулу Т₁ – Г – Т₂ (Т₁ і Т₂ – різні товари, Г – гроші). Гроші перетворилися в незамінного і впливового посередника в обміні одного блага на інше.

Економічна сутність і роль грошей знаходить свій прояв в їхніх функціях.

Гроші виконують функцію міри вартості: вимірюють вартість усіх товарів. Вартість речі, виражена в грошах, - його ціна. Для визначення ціни продуктів самі гроші не потрібні, оскільки продавець товару встановлює його ціну подумки (ідеально виражає вартість у грошах).

У функції засібу обігу грошівиступають як посередник на ринку товарів та послуг. У даному випадку гроші не затримуються довго в руках покупців і продавців і переходять з рук у руки, виконуючи розглянуту функцію тимчасово. Ця обставина привела, врешті решт, до заміни повноцінних грошей неповноцінними.

Первісно золото виконувало функцію засобу обігу в злитках. Щоб не зважувати золото при здійсненні кожного акту обміну, спочатку окремі купці, а потім і держави стали надавати невеликим злиткам золота визначену стандартну форму і ставити на них відповідний штамп. Золото як гроші одержало форму монети.

При використанні монети поступово стиралися, втрачали свою вагу. Однак на ринку вони приймалися як повноцінні гроші, хоча наявна в них кількість золота зменшувалася. В результаті реальний зміст золота в монеті відокремився від номінального (зазначеного на ній). Держава стала заміняти повноцінну золоту монету на неповноцінні срібні і мідні знаки. Ця практика надалі призвела до випуску чисто номінальних знаків вартості – паперових грошей як замінників металевих монет. Цим було доведено, що повноцінні гроші – при виконанні ними функції засобу обігу – можна заміняти символами вартості.

Якщо продавець одержав за свій товар гроші, але не став відразу ж витрачати їх на придбання потрібних йому речей, то процес обігу переривається. Тоді гроші починають виконувати функцію засобу утворення скарбів (засобу нагромадження): вони накопичуються як представники багатства взагалі. Дивна властивість грошей як засобу заощадження – їхня здатність на довгі роки зберігати для свого власника можливість одержання життєвих благ. У цьому випадку гроші виступають як "законсервоване споживання". Ці “консерви” можна накопичувати, щоб потім використовувати в момент, коли того побажає їхній власник. Звичайно, гроші – не єдина форма скарбів. На цю роль претендують інші цінності: нерухомість (земельні ділянки чи будинки), твори мистецтва, антикваріат, коштовності, колекції марок чи монет і навіть – підвали із запасами вина. Все це при необхідності можна продати, щоб виручені кошти направити на задоволення своїх поточних потреб. Але в порівнянні з іншими формами заощаджень гроші мають значну перевагу – вони більш ліквідні. Ліквідність – ступінь легкості, з якою певне майно може бути перетворене власником у готівку.

Нагромадження скарбів у грошовій формі має для їхнього власника певні втрати. Ці втрати породжуються двома причинами:

- втраченою можливістю одержання доходу. Гроші могли б принести доход при вкладенні їх у комерційні операції;

- знецінюванням грошей в результаті зростання цін.

Тому вибір форми нагромадження скарбів – складна економічна задача, вирішувати яку доведеться всім – і професійним економістам, і простим громадянам, яким вдалося зробити невеликі заощадження.

Поиск по сайту: