Ведуча. Бортнянського Дмитра Степановича)

Бортнянського Дмитра Степановича)

На cцені вітальня української хати. У глибині сцени портрет композитора Дмитра Степановича Бортнянського, підсвічник. Проектор для демонстрації презентації. Під портретом напис:

Народ не вмре, бо він не темна маса,

Є в нього слово. Пісня віща,

Що народилось муками Тараса.

Є серце, не позичене, своє.

(В. Кравчук)

До постановки залучені хор, ведучі, читець.

Запис або виконання хором «Боже великий єдиний…» на слова О. Кониського,

муз. М. Лисенка.

Читець: В покорі просять покоління:

– Зійди до нас і освіти,

Як зрозуміть твої веління,

Як покоряти їм світи?

Повстань не в сяєві корони,

Не в сріблі й золоті, - в серцях,

Щоб потвердити нам закони,

Щоб показати правди шлях.

Ось лиця всіх до тебе, Боже,

Звертаються в молитві й ждуть;

Ти вивів нас на роздоріжжя,

Щоб ми пізнали праву путь,

Щоб вже тепер ми цінували

Твоєї ласки чорні дні,

Щоб всім наступним передали

Цей твій закон: «Служіть мені!»

(Юрій Липа)

Ведучі запалюють свічку

Ведуча.

У 1751 році в сім’ї Марини Дмитрівни та Степана Васильовича Бортнянських, який служив козаком у гетьмана Кирила Розумовського, народився хлопчик, якого назвали на честь діда Дмитром. Батьківщиною майбутнього композитора стало українське місто Глухів Чернігівської губернії (зараз Сумська обл..), один з центрів козацтва, де будуть розгортатися події, що вплинуть на долю майбутнього композитора.

(показ слайду № 1)

м. Глухів

Поиск по сайту: