Тема 11. Державний кредит і державний борг

1. Державний кредит — це:

а)складова загальнодержавних фінансів, що дає змогу утворити централізовані фінансові ресурси для загальнодер­жавних потреб;

б)особлива форма грошових відносин, коли держава є кре­дитором, позичальником або гарантом;

в)грошові відносини, що виникають між державою, юри­дичними і фізичними особами, пов'язані з мобілізацією кош­тів та їх використанням на фінансування державних потреб.

г)грошові відносини з перерозподілу грошових коштів держави.

2. Яку роль у державному кредиті відіграють держава, юридичні та фізичні особи:

а)держава — позичальник, а юридичні та фізичні особи — кредитори;

б)держава — кредитор, юридичні й фізичні особи — пози­чальники;

в)держава, юридичні та фізичні особи можуть бути як кре­диторами, так і позичальниками?

г)держава позичальником і кредитором, а юридичні і фізичні особи позичальниками.

3. Зовнішній державний кредит — кредит наданий:

а)підприємством підприємству;

б)банком банку;

в)урядом однієї держави урядові іншої держави.

г)фінансово - кредитними установами.

4. Які є способи коригування позикової політики:

а)мінімізація вартості позики, стабілізація державних цінних паперів;

б)управління зовнішнім і внутрішнім боргами;

в)рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, об­мін за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення позики, реструктуризація, анулювання?

г)правильна відповідь б і в.

5. Хто здійснює випуск облігацій внутрішньої державної позики:

а)Міністерство фінансів України;

б)Національний банк України;

в)Казначейство України?

г)Кабінет Міністрів.

6. До державних боргових зобов'язань належить:

а)облігація та казначейський вексель;

б)приватизаційне боргове зобов'язання та житловий чек;

в)варіанти відповіді а і б правильні.

г)правильної відповіді немає.

7. За характером виплати доходу державні позики поді­ляються на:

а)виплати за кредитами урядам іншими країн, міжнарод­ним організаціям та фінансовим інститутам;

б)коротко-, середньо-та довготермінові;

в)фіксовані та плаваючі;

г)дисконтні, виграшні та процентні.

8. За допомогою розподільної функції державного кредиту здійснюється:

а)регулювання грошового обігу;

б)формування централізованих грошових фондів дер­жави;

в)фінансування витрат держави;

г)підтримка малого бізнесу.

9. Якщо центральний банк продає велику кількість дер­жавних цінних паперів на відкритому ринку, то він має на меті:

а)зробити кредит доступнішим;

б)ускладнити придбання населенням державних цінних паперів;

в)збільшити обсяг інвестицій;

г)зменшити загальну масу грошей в обігу.

10. Що є джерелом покриття державного боргу:

а)видатки бюджету;

б)доходи бюджету;

в)державні кредити?

г)емісія.

11. Управління державним внутрішнім боргом України здійснює:

а)Міністерство фінансів України;

б)Національний банк України;

в)Кабінет Міністрів України;

г)Президент України.

12. Державний борг буває:

а)бюджетний;

б)зовнішній та внутрішній;

в)інвестиційний;

г)комерційний.

13. У чому полягає сутність поняття "конверсія":

а)зміні дохідності позики;

б)збільшенні термінів дії випущеної позики;

в)об'єднанні кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової по­зики?

г)відмова від зобов'язань.

14. Консолідація — це:

а)зміна дохідності позики;

б)збільшення термінів дії випущеної позики;

в)об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової по­зики.

г)відмова від зобов'язань.

15. Що передбачає уніфікація позики:

а)зміну дохідності позики;

б)збільшення термінів дії випущеної позики;

в)об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової по­зики?

г)анулювання.

16. Джерелом покриття держаного боргу можуть бути:

а)прибутки підприємств від використання наданих кре­дитів;

б)трансфертні платежі;

в)доходи бюджету;

г)видатки бюджету.

17. Державний борг — це:

а)загальна сума заборгованості, складена з усіх випуще­них і непогашених боргових зобов'язань, що вступають у дію внаслідок виданих гарантій;

б)загальна сума видатків на обслуговування державних цінних паперів;

в)загальна сума зовнішніх позик органів місцевого само­врядування в разі дотримання умов, визначених у Бюджетно­му кодексі України;

г) загальна сума зовнішніх позик органів центральної державної влади в разі дотримання умов, визначених у Бю­джетному кодексі України.

18. Відповідно до Бюджетного кодексу України основний об­сяг державного боргу не має перевищувати:

а) 40% фактичного річного обсягу ВВП;

б) 50 % фактичного річного обсягу ВВП;

в) 60 % фактичного річного обсягу ВВП;

г) 70 % фактичного річного обсягу ВВП.

19. Чи може змінюватися розмір платежів з обслуговуван­ня державного боргу під час скорочення затверджених бю­джетних призначень:

а) так;

б) ні;

в) у разі отримання згоди від Верховної Ради України;

г) у разі отримання згоди від Бюджетного комітету уряду країни?

20. У чому полягає рефінансування державного боргу:

а) погашенні попередньої державної заборгованості шля­хом випуску нових позик;

б) зміні дохідності позик;

в) сплаті боргу за рахунок золотовалютних резервів країни;

г) зміні умов позичання, пов'язаних із термінами погашен­ня заборгованості?

21. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державний внут­рішній борг України" до складу внутрішнього державного бор­гу входять:

а) позики, здійснені за безумовної гарантії уряду інозем­них країн;

б) позики, надані Україні міжнародними фінансово-кре­дитними інститутами, під гарантії НБУ;

в) позики, здійснені за безумовної гарантії уряду України;

г) кредитні зобов'язання НБУ.

22. Який орган складає звітність за внутрішнім держав­ним боргом:

а) Верховна Рада України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Бюджетний комітет;

г) Кабінет Міністрів України?

23. Видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу України здійснюються за рахунок коштів:

а) загального фонду бюджету;

б) спеціального фонду бюджету;

в) зведеного фонду бюджету;

г) особистих фондів суб'єктів господарювання.

24. Які цінні папери виступають формою реалізації внут­рішнього державного боргу:

а) облігації внутрішньої державної позики;

б) векселі державних підприємств;

в) акції державних підприємств;

г) казначейські зобов'язання?

25. Формою реструктуризації зовнішнього державного бор­гу є:

а) конверсія боргу в акції державних підприємств;

б) конверсія боргу в матеріальні активи;

в) опосередковане списання частинки боргу;

г) зменшення розмірів процентної ставки.

26. У чому полягає головна причина збільшення державного боргу в Україні:

а) зменшенні податків з метою стимулювання економіки;

б) розширенні економічної функції держави;

в) хронічному дефіциті державного бюджету;

г) впливі політичних бізнес-циклів — надмірне зростання державних видатків перед виборами?

27. Хто здійснює обслуговування державного боргу:

а) Національний банк України;

б) Державне казначейство України;

в) комерційні банки держави;

г) Міністерство фінансів України?

28. Коефіцієнт обслуговування зовнішнього державного бор­гу визначає:

а) виплати процентів за зовнішніми позиками;

б) відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, виражене у процентах;

в) заходи держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів;

г) виплати за основною сумою боргу за зовнішніми пози­ками.

29. Однією з реальних проблем зовнішнього державного бор­гу є:

а) збільшення сукупних державних видатків;

б) перерозподіл національного багатства між членами су­спільства;

в) скорочення виробничих можливостей національної еко­номіки;

г) відплив частини національного продукту за межі краї­ни.

30. Який із показників дає змогу найточніше визначити вплив державного боргу на розвиток економіки:

а) абсолютна величина державного боргу;

б) відношення суми боргу до ВВП;

в) відношення суми боргу до фонду валових споживань;

г) відношення суми обслуговування боргу до ВВП?

Поиск по сайту: