В якому випадку фірми-експортери строго дотримуються мінімальної імпортної ціни?

1. При укладенні контрактів з імпортерами країни, які встановили такі мінімальні ціни

2. У випадку загрози торгового партнера обмежити свій експорт на певний термін.

3. У випадку антидемпінгового розслідування.

4. Вірної відповіді немає.

64. Країна-імпортер вводить антидемпінгове мито тоді, коли:

1. Зниження експортної ціни є вищим мінімального рівня цін.

2. Зниження експортної ціни є нижчим мінімального рівня цін.

3. Товари країни продаються на ринок інших країн за цінами, нижчими світового рівня.

4. Реальний обмінний курс національної валюти знижується.

65. Застосування антидемпінгового мита призводить до:

1. Втрати сегменту на світовому ринку.

2. Збільшення імпорту дешевої продукції з країн, що розвиваються.

3. Завоювання частки світового ринку.

4. Збільшення конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку.

66. Компенсаційне мито – це:

1. Форма застави, яку імпортер повинен внести у свій банк.

2. Зобов’язання одного з партнерів під загрозою санкцій іншого торгового партнера обмежити свій експорт.

3. Заборона ввозу товару без дозволу держави.

4. Всі відповіді є вірними.

67. Метою компенсаційного мита є:

1. Підвищення конкурентоспроможності товару на світовому ринку.

2. Зниження конкурентоспроможності товару на світовому ринку.

3. Підвищення конкурентоспроможності товару на національному ринку.

4. Зниження конкурентоспроможності товару на національному ринку.

68. Специфіка компенсаційного мита полягає у тому, що вони вико­ристовуються державою для:

1. Всіх товарів, що експортуються.

2. Всіх товарів, що імпортуються.

3. Окремих товарів, що імпортуються.

4. Окремих товарів, що експортуються на дискримінаційній основі.

69. При застосуванні компенсаційного мита держава:

1. Надає субсидії експортерам.

2. Забороняє імпорт товарів.

3. Забороняє експорт товарів.

4. Обмежує експорт.

70. Компенсаційні мита – це:

1. Засіб тарифного регулювання міжнародної торгівлі.

2. Засіб нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.

3. Вірними є відповіді п.1, 2.

4. Вірної відповіді немає.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика. – Львів: Ка­меняр, 2003 – 719 с.: табл., рис.

2. Боднар І.Р. та ін. Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності у перехідній економіці України (проблеми ефективності). – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. –103 с.

3. Баграва І.В. та ін. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: ЦУЛ, 2004. – 381 с.

4. Лазебник Л.Л. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 308 с.

5. Савельев Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001.– 504c.

6. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі.–K.: Основи, 1996 – 241c.

7. Киреев А.П. Международная экономика. B 2-х ч. Ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства: Учебное пособие для вузов. – M., 1997. – 416 c.

8. Кругман П., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика: Учебник для вузов /Перевод с англ. под ред. Колессова В.П. –M.: Экономика, ЮНИТИ, 1997.–779 c.

9. Лебедко С. Индонезия: неустойчивая экономика //Украинская инве­сти­ционная газета. – 2000. – №7. – С. 10–15.

10. Рыжков. Глобализация международных отношений//МЭ и МО. –№12.–2000.–С.12

11. Смирнов П.Е. Центральная и Восточная Европа между США и ЕС //США–Канада. – 2005. – №5. – С.57– 66.

12. Роговский Е.А. Политика США по контролю над экспортом компьютерных технологий //США –Канада. – 2005. – №5. – С.87–110.

13. Круглашов А. Відповідно до європейського рівня можливостей. Регіональні чинники зовнішньополітичної діяльності України //Політика і час. – 2009. – №5. – С.15–26.

Поиск по сайту: