В С Т У П. Цивільне право України (ч.2)

Цивільне право України (ч.2)

Методичні вказівки

Для підготовки до семінарських занять студентів заочної форми навчання

(спеціальність «Правознавство»)

м. Івано-Франківськ

Рецензенти:

В.В. Луць – доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу проблем приватного права НДІ приватного і підприємництва НАПрНУ

В.А. Васильєва – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедрою цивільного права Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, директор юридичного інституту

Рекомендовано до друку на засіданні Вченої ради Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(протокол №4 від 14 грудня 2010 р.)

Банасевич І.І. Цивільне право України (ч.2) (методичні вказівки для підготовки до семінарських занять студентів заочної форми навчання (спеціальність «Правознавство») – Івано-Франківськ, 2011.

Методичні вказівки розроблені на основі навчального плану юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника і призначений для підготовки до семінарських занять із курсу «Цивільне право України (ч.2)», а також для підготовки до здачі екзаменів. В посібнику викладені завдання до семінарських занять для студентів заочної форми навчання з курсу «Цивільне право України (ч.2)», які включають короткі методичні рекомендації, що полегшать підготовку до занять, переліки питань, які виносяться на обговорення на занятті, практичних завдань. До кожної теми поданий перелік літератури, до якого включена монографічна література та інші наукові джерела по темі, а також перелік нормативно-правових актів.

Методичні вказівки призначені для студентів та аспірантів.

З М І С Т

Вступ……………………………..……………………………………….С.

Програма навчальної дисципліни……..………………………………..С.

Рекомендована література………………………………………………С.

Завдання для семінарських занять на I семестр………………………С.

Завдання для семінарських занять на II семестр………………………С.

В С Т У П

Прийняття нового Цивільного кодексу України знаменувало новий етап розвитку зобов’язального права в Україні. І, як засвідчують перші кроки його наукового аналізу та осмислення, у ньому відбулося багато новел, порівняно з попереднім законодавством. Однак не усі з них заслуговують на беззастережну позитивну оцінку, доцільність введення окремих новел підтримає або заперечить судова практика. Важливим завданням юридичної науки нині стає науковий аналіз усіх правових інститутів, серед яких особливе місце посідають інститути зобов’язального права.

Зобов'язальне право – це найбільша за обсягом підгалузь цивіль­ного права, норми якої регулюють переважно відносини майно­вого обороту (товарообміну), тобто відносини, що виникають при переході матеріальних та інших благ, які мають економічну фор­му товару, від однієї особи до іншої. Предметом зобов'язального права, як підгалузі цивільного права, є майнові відносини, що основані на юридичній рівності, майновій самостійності і вільному волевиявленні їх учасників. Характеризуючи відносини майнового обігу, які регулюються нормами зобов'язального права, слід підкреслити, що вони охоплю­ють, перш за все, ринкові відносини, які виникають як при здійс­ненні підприємницької діяльності, так і при задоволенні фізичними особами власних потреб. Цим відносинам притаманна така ознака як багатоманітність, оскільки майновий оборот (товарообмін) може здійснюватися як шляхом відчуження особою свого майна у влас­ність іншій особі (наприклад, при купівлі-продажу), так і через передачу його іншій особі у тимчасове оплатне чи безоплатне користуван­ня (наприклад, при оренді або позичці).

Оскільки норми зобов'язального права у цій час­тині мають своєю метою врегулювання відносин майнового обігу в їх непорушеному стані, дані зобов'язання є регулятивними.Значна більшість регулятивних зобов'язань виникає на підставі договорів, тобто є договірними зобов'язаннями. Однак деякі недоговірні зобо­в'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (односто­ронніх правочинів або юридичних вчинків), теж слід віднести до ре­гулятивних. Певна група норм зобов'язального права спрямо­вана на усунення негативних наслідків, що виникають в результаті порушення однією особою суб'єктивних цивільних прав іншої. Ме­тою вказаних норм є охорона, у тому числі й захист суб'єктивних ци­вільних прав, а зобов'язання, що виникають при цьому, йменуються охоронними.До них належать зобов'язання з відшкодування шкоди, створення загрози життю, здоров'ю чи майну іншої особи, набуття або збереження майна без достатньої підстави.

Важливо, щоб випускники вищих юридичних закладів володіли необхідними знаннями в галузі зобов’язального права в рамках цивільного права України.

Курс «Цивільне право України (ч.2)» спрямований на формування у студентів теоретичного розуміння суті зобов’язальних правовідносин, що основані на юридичній рівності, майновій самостійності і вільному волевиявленні їх учасників та вивчення практичного застосування цивільного законодавства в Україні.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

· знати

- понятійний апарат курсу;

- зміст інститутів зобов’язального права;

- діюче законодавство, яке регулює зобов’язальні правовідносини;

- закономірності розвитку інститутів зобов’язального права;

- шляхи гармонізації цивільного права України з міжнародним правом.

· вміти

- порівнювати і аналізувати норми законодавства, що регулює зобов’язальні правовідносини;

- застосовувати навички та знання набуті при вивченні теоретичного матеріалу до конкретних життєвих ситуацій;

- тлумачити законодавство;

- узагальнювати практику реалізації окремих норм зобов’язального права та робити відповідні висновки.

Начальна дисципліна «Цивільне право України (ч.2) вивчається студентами третього курсу заочної форми навчання спеціальності «Правознавство» у 5 та 6 семестрах. Курс розрахований на 210 академічних годин, з яких 32 години – лекції, 8 годин – семінарські заняття та 170 годин – самостійна робота студентів. Курс завершується у п’ятому та шостому семестрах екзаменом.

Поиск по сайту: