|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 1: Загальні положення про зобов’язання (2 години)
Зобов’язальне право являє собою один з центральних інститутів цивільного права України; це – сукупність цивільно-правових норм, які регулюють за допомогою цивільно-правового методу суспільні відносини, які складаються у зв’язку з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг або сплатою грошей між суб’єктами цивільного права. Вся сукупність правових норм, що відносяться до зобов’язального права, розподіляється на дві основні частини: Загальну частину та Особливу частину. При вивченні цієї теми потрібно звернути увагу не тільки на поняття зобов’язання, що наведене в ЦК України, але й на дефініції запропоновані вченими-цивілістами. Доцільно виділити ознаки зобов’язання як цивільного правовідношення. Оскільки зобов’язання є цивільним правовідношенням, воно складається з тих самих елементів, що і будь-яке правовідношення: це суб’єкт, об’єкт та зміст. Виконання зобов’язання – це здійснення сторонами дій, спрямованих на реалізацію прав та обов’язків, що становлять зміст зобов’язання. Розглядаючи дане питання необхідно в першу чергу охарактеризувати загальний принцип виконання зобов’язання, закріплений ЦК України, а також умови виконання зобов’язань (строк, місце, час, спосіб тощо).При вивченні способів забезпечення виконання зобов’язань потрібно звернути увагу на додатковий (акцесорний) характер забезпечувального зобов’язання, звернути увагу на спільні та відмінні риси окремих способів забезпечення виконання зобов’язання. Припинення зобов’язання – це припинення існування прав та обов’язків його учасників, які становлять зміст зобов’язання. Слід мати на увазі, що способи припинення зобов’язання можна поділити на дві групи: 1) способи припинення зобов’язання, які залежать від волі сторін, та 2) способи припинення зобов’язань, які не залежать від волі сторін. До першої групи підстав припинення зобов’язань належить виконання зобов’язання, зарахування, угода сторін (відступне, новація, прощення боргу), а до другої – неможливість виконання зобов’язання, поєднання боржника і кредитора в одній особі, смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи. Питання для обговорення: 1. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань. 2. Суб’єкти цивільно-правових зобов’язань. Зобов’язання із множинністю осіб. 3. Заміна осіб у зобов’язанні. 4. Умови виконання зобов’язань. 5. Поняття та способи забезпечення виконання зобов’язань. А) Неустойка. Б) Завдаток. В) Порука. Г) Гарантія. Д) Застава. Е) Притримання. Термінологічне завдання: зобов’язальне паво, зобов’язання, забов’язання на користь третьої особи, регресні зобов’язання, цесія, неустойка, штраф, пеня, завдаток, порука, гарантія, застава, іпотека, заклад, притримання, новація. Практичні завдання: 1. Складіть схему системи зобов’язального права. 2. Складіть порівняльну таблицю таких способів забезпечення виконання зобов’язань: порука та гарантія; застава та завдаток. Задачі: №1. Артеменко домовився зі своїм приятелем Косенком, артистом естради, що запросить до себе додому співробітників, які хотіли б послухати у виконанні Косенка естрадні пісні в домашній обстановці. Однак за дві години до призначеного часу зустрічі Косенко зателефонував Артеменку і повідомив його, що не прийде, оскільки вирішив залишитися вдома, щоб подивитися футбольний матч. Зустріч, що було призначено довелося відмінити. Артеменко вважає, що Косенко зобов’язаний відшкодувати йому витрати, пов’язані з підготовкою зустрічі та компенсувати моральну шкоду. Чи має Артеменко юридичні підстави для пред’явлення таких вимог? №2. За договором купівлі продажу Івченко передав Саліну автомобіль, а останній зобов’язався сплатити за нього 100 000 грн. Отримувачем грошей в договорі була визначена донька Івченка. Івченко, продавши автомобіль, поїхав у тривале відрядження. Салін вчасно не розрахувався, і донька Івченка звернулася з позовом до суду про стягнення з Саліна суми боргу і відсотків річних за прострочення. Салін проти позову заперечував, стверджуючи, що донька Івченка не є стороною договору, а отже, не має права вимоги. Вирішіть справу. №3. Грищенко позичив у Рудика 10 000 грн. строком на один рік, але в установлений строк грошей не повернув. Через шість місяців після настання строку виконання договору Рудик звернувся з позовом до суду про стягнення з Грищенка 10 000 грн. та 3% річних за час прострочення. Грищенко не заперечував проти сплати боргу, але відмовився від сплати процентів. Він пояснив, що кредитор сам винен у тому, що в строк, визначений договором, не забрав у нього гроші. Гроші лежали у нього (Грищенка) дома і всі члени сім’ї були попереджені, що прийде Рудик, і йому потрібно буде віддати гроші. Вирішіть справу. Які були б наслідки зміни місця проживання Рудика? №4. ВО уклало з Морським портом договір на виготовлення та поставку портового крану. Строк поставки був визначений через 6 місяців з моменту укладення договору. У зв’язку з оновленням виробництва ВО виготовило кран через 4 місяці після укладення договору та привезло його до Морського порту. Але Морський порт не прийняв кран та звернувся до ВО з вимогою про відшкодування збитків, викликаних розміщенням крану на його території. Хто має рацію в даному спорі? Нормативно-правові акти та література: 1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року//Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — Ст. 461; з наступними змінами і доповненнями. 2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // ВВР України. – 2003. – №18. – Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями. 3. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року//Голос України. – 2006. – №69. – 14 квітня. 4. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року//ВВР України. – 1992. – №47. – Ст..642; з наступними змінами і доповненнями. 5. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року//ВВР України. – 2003. – №38. – Ст.313; з наступними змінами і доповненнями. 6. Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року//ВВР України. – 1993. – №39. – Ст..383; з наступними змінами і доповненнями. 7. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 12 листопада 1996 року//ВВР України. – 1997. – №5. – Ст..28; з наступними змінами і доповненнями. 8. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник/Відп. ред. Р.А.Майданик. – Київ: Юстиніан, 2007. 9. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві України. – К., Юрінком Інтер, 2005. 10. Майданик Р.А. Поняття зобов’язання в цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №3. – С.67-71. 11. Майданик Р.А. Місце зобов’язання в праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №4. – С.3-6. 12. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві: Автореф. … канд. юр. наук. – К., 2002. 13. Пучковская И.И. Ипотека: залог недвижимости. – Харьков, 1997. 14. Сарбаш С.В. Право удержания как способ обеспечения исполнения обязательств. – М.: Статут, 1998.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |