Евакуація

Евакуація -це організований вивід або вивіз людей (майна) з місця НС в безпечні зони.

У кожному навчальному закладі має бути відпрацьований план евакуації людей і майна на випадок надзвичайної ситуації. Такі плани розробляються і їх схеми виві­шуються на видних місцях у коридорах, на сходових клітках. Для закріп­лення проводять практичні заняття. Потрібно чітко усвідомити маршрути і правила виходу з усіх приміщень, де проходять заняття. Не припустима в таких випадках метушня. У коледжі існують запасні виходи, які нічим не загромаджуються.

Евакуація провадиться з усього коледжу, навіть якщо пожежу виявлено у якійсь од­ній частині. Почувши сигнал тривоги, студенти встають біля своїх парт і за вказівкою викладача залишають по одному класну кімнату. Розміреним кроком ідуть до місця зібрання, викладач із класним журналом останнім залишає аудиторію. Необхідно зачинити двері аудиторії і решту дверей на шляху евакуації (під час евакуації ними біль ше ніхто не користуватиметься). Студенти з одної групи йдуть униз сходами (по одному) тільки з одного боку, залишаючи інший для проходу інших груп, за винятком випа­дків, коли сходи дуже вузькі. Не можна обганяти одне одного. Усі, хто не був присут­нім у аудиторії під час сигналу тривоги (був в учительській, коридорах, туалетах

тощо), повинен негайно йти на місце зібрання і приєднатися до своєї групи. Увесь персонал, почувши сигнал тривоги, також повинен негайно йти до місця зібрання. За не­обхідності організовується пошук людей, яких не виявили на місці зібрання (для цього викладач бере класний журнал). Нікому не дозволяється повертатися в будівлю, наприклад, за одягом, книгами, доти, доки не буде дозволено пожежною охороною або — у випадку тренування — директором коледжу. На місці зібрання кожна група людей займають суворо визначене місце і перебувають там, не розходячись. Місце зібрання повинно бути під навісом або в іншій будівлі. Серед усіх евакуйованих, що зібралися у пункті збору, роблять перекличку (за класними журналами): це робиться для того, щоб з'ясувати, чи всі евакуювалися зі школи. Директор клоеджу після тривоги йде до пункту зібрання і там приймає рапорти від усіх підрозділів. Для студентів-інвалідів передбачені спеціальні заходи евакуації. Розмови і сміх під час евакуації повинні бути заборонені, щоб було чути вказівки. До прибуття пожежної охорони уже необхідно знати, де саме, у якому приміщенні пожежа і чи всі евакуйовані. Повинен бути наявним план пожежної евакуації із коледжу. Начальника варти пожежної охорони, що прибула, зустрічають із повною інформацією.

У перший день навчального семестру провадиться інструктаж усіх студентів і персона­лу про процедуру пожежної евакуації, відбувається ознайомлення з усіма ходами й виходами. Ця процедура повторюється раз на семестр із відповідним записом. Варіанти евакуації змінюються (засмічені виходи або задимлені сходи тощо).

Якщо сталася аварія на розташованому поряд підприємстві і ви почули сирени — негайно вмикайте радіо, телевізори. Місцева влада і штаб ЦО мають дати повідом­лення, що відбувається і що у зв'язку з цим робити. Вони забезпечують подачу в місця збору автотранспорту й евакуацію людей в безпечні місця. Всі рекомендації штабу ЦО слід виконувати швидко і буквально — що робити, що одягати, що брати із собою, у якому місці збиратися для евакуації.

ЗАГАЛЬНі РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО СКЛАДАННЮ ПЛАНІВ ЕВАКУАЦІЇ

Плани евакуації повинні складатися приймаючи до уваги особливості поведінки людей при пожежі, об'ємно-планувальні рішення будівлі (розміри та тип комунікаційних шляхів і т.п.), надійності шляхів евакуації (наприклад, в будівлі серед декількох сходинкових кліток, деякі більш надійні так як постійно експлуатуються, завжди відкриті, мають протидимний захист). Слід також враховувати потужності сформованих людських потоків, режим експлуатації будівлі, що склався, активні та пасивні системи пожежної безпеки. При складанні плану евакуації рекомендується опиратися на розрахунок динаміки небезпечних факторів пожежі та параметрів руху людей.

ЗАГАЛЬНООБ'ЄКТОВИЙ ПЛАН ЕВАКУАЦІЇ

Графічна частина. Викреслюються плани будівлі, які не повинні загромаджуватися другорядними деталями; складається схема евакуації людей: суцільними зеленими стрілками показують основні рекомендуємі шляхи евакуації; пунктирними стрілками вказують запасні (другі) шляхи евакуації. На планах евакуації повинно бути умовними знаками позначено розміщення вогнегасників, пожежних кранів, телефонів, місць включення систем пожежної автоматики та ін.

Текстова частина. Виконується в вигляді таблиці (№ п/п, перелік та порядок дій, виконавець). Також може оформлятися у вигляді інструкцій або пам'яток про дії при пожежі.

В документі повинні бути відображені наступні моменти:

1) Сповіщення про пожежу

2) Організація евакуації

3) Перевірка - чи всі люди покинули приміщення

4) Перевірка спрацьовування систем пожежної автоматики. Дії на випадок не спрацьовування систем автоматики

5) Гасіння пожежі

6) Евакуація майна

Призначати виконавців слід виходячи з можливостей людей. При відпрацюванні плану евакуації слід проводити хронометраж. Необхідно передбачати дублювання.

Під таблицею повинні бути підписи лиць, склавших план евакуації та підписи працівників, ознайомлених з ним.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ЕВАКУАЦІЇ

Різновидом загального плану евакуації являється індивідуальний план евакуації, розробка якого потрібна в готелях та гуртожитках. Індивідуальний план евакуації містить графічну та текстову частину.

Графічна частина

Графічна частина складається так само, як для загального плану евакуації, але шляхи евакуації наносять для конкретного номеру або кімнати.

Текстова частина

Текстова частина індивідуального плану евакуації містить перелік дій відвідувачів на випадок пожежі і коротку пам'ятку про міри пожежної безпеки.

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВІДПРАЦЮВАННЯ ПЛАНУ ЕВАКУАЦІЇ

“Без практичного відпрацювання план евакуації залишається непотрібним, формально складеним та незнайомим для працівників документом.”

Згідно правил пожежної безпеки в Україні на об'єктах з масовим перебуванням людей (50 і більше чоловік) практичні тренування по відпрацюванню планів евакуації повинні проводитися не рідше одного разу на півріччя.

Згідно правил пожежної безпеки для міста Києва, практичне відпрацювання інструкцій та планів евакуації повинна проводитися:

- в будівлях та спорудах (окрім житлових будинків) – не рідше одного разу у півріччя;

- на об'єктах з масовим перебуванням людей (50 чоловік та більше) – не рідше одного разу у квартал:

- в школах та дитячих дошкільних закладах – не рідше одного разу у місяць.

Пожежна безпека в навчальному закладі. Щоб запобігти виникненню пожежі в майстерні, дотриму­ють таких правил: виробниче устаткування, прилади, опалення, електрообладнання очищують від пилу, стружки, відходів; заготовки і вироби розміщують тільки у відведе­них для цього місцях; забороняється користуватись відкритим вогнем; у майстерні встановлюють ящик із піском та пожежні щити, на яких розміщують сокири, відра, ломи, лопати, вогнегасники. Слід пам'ятати: запобігти пожежі легше, ніж її загасити. Про пожежу слід терміново повідомити пожежну охорону за телефоном 01.

Під час пожежі слід дотримувати таких правил: при загорянні ізоляції проводів або обмоток електродвигунів насамперед вимикають їх з електричної мережі. Заборо­няється користуватися водою для гасіння пожежі електрообладнання, яке перебуває під напругою; при гасінні вогнегасником горючих рідин струмінь спочатку спрямовують на краї, а потім поступово покривають піною всю поверхню; рухатись у задимленому приміщенні необхідно зігнувшись, оскільки внизу диму менше. Рот і ніс перекрива­ють хусточкою, змоченою у воді; одяг, який загорівся на людині, гасять, накриваючи її будь-яким покривалом чи одягом.--'

Під час роботи в хімічному кабінеті заборонено вживати їжу, пробувати речови­ни на смак, брати речовини руками, залишати неприбраними реактиви. Забороняється виливати або висипати залишки реактивів у банки чи склянки, з яких вони були взяті; висипати або виливати відпрацьовані реактиви в раковину; замінювати пробки або піпетки від банок чи склянок; набирати однією і тією ж ложкою або піпеткою різні реактиви, залишати відкритими склянки з рідинами або сухими реактивами.

Питання для закріплення матеріалу:

1.Горіння (визначення).

2.Фактори, необхідні для процесу горіння.

3.Джерела запалювання при пожежі.

4.Гомогенне горіння.

5.Гетерогенне горіння.

6.Види горіння за швидкістю розповсюдження.

7.Основні умови виникнення пожежі.

8.Класифікація засобів пожежогасіння.

9.Поверхневе гасіння пожеж.

10.Об’ємне гасіння пожеж.

11.Низова лісова пожежа.

12.Верхова лісова пожежа.

13. Причини виникнення лісових пожеж.

14. Пожежі степових та хлібних масивів.

Поиск по сайту: