Горіння — це складне, швидкоплинне фізико-хімічне перетворення речовин, яке супроводжується виділенням тепла і світла

РОЗДІЛ 15 Пожежа. Умови виникнення пожеж.

ПЛАН:

1.Умови виникнення пожеж.Гасіння пожеж.

2.Пожежа у лісі (степу).

3.Пожежа у багатоповерховому міському (сільському) будинку

Евакуація людей.

Пожежа. Умови виникнення пожеж.Гасіння пожеж.

Важко уявити собі життя людини без вогню. Він допомагає приготувати їжу, зігрітися, коли холодно. На заводах та інших підприємствах вогонь використовують, щоб виплавляти метал, виготовляти посуд, пекти хліб. Автомобіль не зрушить з місця, а космічний корабель не полетить, якщо на допомогу не прийде вогонь.

Вогонь – друг людини. Але, якщо він потрапить у невмілі руки, то може стати грізним ворогом. Наслідком неправильного і необережного поводження з вогнем, газовими та електроприладами є пожежі. Вони знищують будинки і заводи, хлібні поля і ліси. Під час пожеж гинуть люди.

Горіння — це складне, швидкоплинне фізико-хімічне перетворення речовин, яке супроводжується виділенням тепла і світла

Для протікання процесу горіння вимагається наявність трьох фак­торів: горючої ре'човини, окислювача і джерела запалювання (імпульсу). Найчастіше окислювачем є кисень повітря, але його роль можуть виконувати і деякі інші речови­ни: хлор, фтор, бром, йод, оксиди азоту тощо. Деякі речовини (наприклад, стиснений ацетилен, хлористий азот, озон) можуть вибухати з утворенням тепла в полум'я. Го­ріння більшості речовин припиняється, коли концентрація кисню зменшується з 21 до 14-18%. Деякі речовини, наприклад, водень, етилен, ацетилен, можуть горіти при вмісті кисню повітря до 10% і менше.

Джерелом запалювання при пожежі можуть бути випадкові іскри різного похо­дження (електричні, такі, що виникли в результаті накопичення статичних зарядів, іскри від газо- і електрозварки тощо), нагріті тіла, непогашений сірник, перегрівання електричних контактів тощо.

Розрізняють повне і неповне горіння. Процеси повного горіння протікають при надлишкові кисню, а продуктами реакції є вода, діоксиди сірки і вуглецю, тобто речо­вини, які нездатні до подальшого окислення. Неповне горіння відбувається при недо­стачі кисню, продуктами реакції у даному випадку є токсичні і горючі (тобто здатні до подальшого окислення) речовини, наприклад, оксид вуглецю, спирти, альдегіди, кетони тощо.

Залежно від властивостей горючої суміші горіння буває гомогенним і гетероген­ним. При гомогенному горінні горюча речовина і окислювач мають однакові агрегатні стани (наприклад, суміш горючого газу та повітря), а при гетерогенному — речовини при горінні мають границю розділу (наприклад, горіння твердих або рідких речовин у контакті з повітрям).

За швидкістю розповсюдження полум'я розрізняють такі види горіння: дефлаграційне (швидкість розповсюдження полум'я — десятки метрів за

секунду), вибухове (сотні метрів за секунду) і детонаційне (тисячі метрів за секунду). Для пожежі харак­терне дефлаграційне горіння.

Розрізняють бідні та багаті горючі суміші залежно від співвідношення горючого матеріалу й окислювача. Бідні суміші містять у надлишку окислювач, а багаті — горючий матеріал.

Процеси виникнення горіння такі:

• спалах — швидке згоряння горючої суміші, яке не супроводжується утво­ренням стиснених газів;

• займання — виникнення горіння під дією джерела запалювання;

• загоряння — займання, що супроводжується появою полум'я;

• самозаймання — явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реак­цій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запа­лювання;

• самозагоряння — самозаймання, яке супроводжується появою полум'я. Нагадаємо, що горіння — це хімічна реакція сполучення горючої речовини з по­вітрям, яка супроводжується виділенням тепла та різних газоподібних продуктів.

Основними умовами виникнення пожеж є: горючий матеріал, необхідна кількість кисню для підтримки горіння, джерело загорання.

Для того щоб ліквідувати пожежу, необхідно здійснити дії, спрямовані на лікві­дацію зазначених вище умов. Для ефективного припинення горіння необхідно вико­нати хоча б одну з указаних нижче дій:

А ізоляція осередку горіння від повітря або пониження концентрації кисню шля­хом розбавлення його негорючими газами; охолодження осередку горіння до темпе­ратури нижчої за визначену межу; гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї; створення умов, які перекриють шлях вогню.

Вогнегасні засоби не можуть бути універсальними, тому під час обирання засобів гасіння пожежі потрібно виходити з можливостей, які дають максимальний ефект.

Засоби пожежогасіння можна класифікувати за видом вогнегасних речовин, що застосовуються, за методами їх застосування, навколишнім середовищем, за призна­ченням тощо.

Усі засоби пожежогасіння поділяються на поверхневе гасіння, яке полягає в по­данні вогнегасних речовин безпосередньо в осередок горіння, та об'ємне гасіння, яке полягає у створенні в районі пожежі середовища, що не підтримує горіння.

Поверхневе гасіння (гасіння пожежі на площі) застосовується майже для всіх ви­дів пожеж. Для цього використовуються вогнегасні суміші, які можна подавати в осередок пожежі з деякої відстані (рідина, піна, порошок).

Об'ємне гасіння застосовується в обмеженому просторі (приміщення, відсік, га­лерея тощо). Воно ґрунтується на створенні вогнегасного середовища. Іноді об'ємне пожежогасіння застосовується і на великих ділянках (пожежонебезпечні цехи). У цьому випадку використовуються газові та порошкові суміші, здатні створювати вогнегасну концентрацію. Цей засіб прогресивніший і має низку переваг.

Пожежна техніка залежно від способу пожежогасіння поділяється на первинні за­соби — вогнегасники, пожежні крани; пересувні — різні пожежні автомобілі;

стаціо­нарні — спеціальні установки із запасом вогнегасних речовин, що приводяться в дію автоматично або вручну.

Поверхневе гасіння здійснюється переважно первинними та пересувними засоба­ми. Об'ємне гасіння проводиться тільки стаціонарними установками.

Як вогнегасні засоби, використовують воду та водні розчини деяких солей, а та­кож водопійні суміші, інертні газоподібні розріджувачі, хладони, порошки, комбіно­вані суміші.

До первинних засобів пожежогасіння, крім спеціальних, належать і підручні, які зберігаються в певному місці (звичайно на пожежному щиті та біля нього). На поже­жному щиті розміщують сокири, гаки, відра. Поряд із пожежним щитом розміщують яшик із піском. Весь протипожежний інвентар фарбується в червоний колір.

Невеликі осередки загорання можна загасити, накинувши на них змочені водою брезент, килим, ковдру або щільну тканину, що дозволить перекрити доступ кисню до вогню.

15.2.Пожежа у лісі (степу). Причини пожеж та їх профілакти­ка.