 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне
|
Читайте также: |
Дисципліна основи санаторно-курортної справи
Самостійна робота № 12
Тема. Основні характеристики путівки на санаторно-курортне лікування та світове значення лікувального туризму.
Питання
1. Основні характеристики путівки на санаторно-курортне лікування та порядок її отримання.
2. Соціальні путівки.
3. Лікувально-оздоровчий туризм та його значення в світі.
Методичні рекомендації
Питання 1.Основні характеристики путівки на санаторно-курортне лікування та порядок її отримання.
У законодавстві на сьогоднішній день є спеціальні норми про санаторно-курортну путівку, що містять наказ Міністерства охорони здоров'я від 22.01.2002 р. № 19 про затвердження зразка санаторно-курортної путівки» і Інструкція про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, придбаними за рахунок засобів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена ухвалою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 р. № 55.
Спробуємо визначити основні характеристики ваучера і путівки для того, щоб зрозуміти, рівноцінні ці поняття на сьогоднішні чи ні (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1 - Основні характеристики ваучера і путівки
| Ключові моменти | Ваучер | Путівка |
| Сутність документа | Ваучер - форма письмового договору на туристське або екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися згідно Закону про туризм. Ваучер - документ, що є підставою і гарантією для отримання туристом сплаченої послуги або комплексу послуг у суб'єкта туристської діяльності, який їх надає | Путівка на санаторно-курортне лікування - це грошовий документ, що гарантує його власнику отримання послуг в санаторно-курортних закладах, що реалізували цю путівку |
| Продовження табл. 3.1 | ||
| Хто може видати (оформити) | Туроператор, турагент. Іноземним туристам, які їдуть до України, ваучери оформлюють туристською фірмою - нерезидентом, якщо це передбачено законодавством країни мешкання туриста | Бухгалтерія підприємства (установи, організації вищого учбового закладу, професійно-технічного закладу) застрахованій особі за його основним місцем роботи (навчання) для санаторно-курортного лікування. Районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду фізичній особі за місцем його реєстрації, який є платником єдиного податку або застрахований на добровільних засадах |
| Чи може оформлятися на декількох відпочиваючих | Може | Ні |
| Чи є єдиним можливим варіантом оформлення правовідносин | Використовується як форма договору | Використовується обов'язково |
| Додаткові реквізити | Вказується номер ліцензії на здійснення туроператорської (турагентської) діяльності і дата її видання | На путівках, придбаних за рахунок засобів Фондів, санаторно-курортні заклади вказують перелік послуг, що входять до вартості путівки, а виконавчими дирекціями відділень Фондів в обов'язковому порядку проставляється штамп „Сплачено за засоби Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності” |
| Доповнення до документа | Відсутні | Талони на харчування і мешкання, зворотний талон, який підлягає поверненню організації, яка надала путівку |
| Кількість видаваних екземплярів | Два | Один |
Предметом договору туристського обслуговування є надання однією стороною (туроператором або турагентом) іншій стороні (туристу) комплексу туристських послуг (туристського продукту) за окрему плату.
Статтею 20 Закону про туризм встановлений перелік інформації, яку турист повинен і може отримати до укладення договору туристського обслуговування (див. табл. 3.2).
Таблиця 3.2 - Перелік інформації, яку турист повинен і може отримати до укладення договору туристського обслуговування
| № п/п | Відомості, що підлягають передачі туристу | |
| Інформація, надання якої туристу є обов'язковим | ||
| Основні вимоги до оформлення виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд в країну тимчасового перебування), у тому числі інформація щодо термінів оформлення вказаних документів | ||
| Медичні рекомендації (попередження) щодо майбутньої туристської поїздки, зокрема протипоказання у зв'язку з певними захворюваннями, особливостями фізичного стану і віку туристів, які можуть спричинити небажані наслідки в разі здійснення поїздки | ||
| Інформація про туроператора (турагента), його місцезнаходження і поштові реквізити, наявності ліцензії на здійснення діяльності, наявності сертифікатів відповідності та інша інформація відповідно до законодавства про захист прав споживачів | ||
| Інформація про розмір фінансового забезпечення туроператора або турагента на випадок його неплатоспроможності (банкрутства), і кредитна установа, що надала таке забезпечення (гарантію) | ||
| Інформація, що може бути надана туристу за його вимогою | ||
| Інформація про загальні умови договору про надання туристських послуг (при його наявності) | ||
| Програма туристського обслуговування | ||
| Характеристика транспортних засобів, які здійснюють перевезення, а також інша обов'язкова інформація, передбачена кодексами і правилами перевезення | ||
| Характеристика готелів і інших місць розміщення туристів: їх місцезнаходження, класифікація, підтвердження відповідності якості послуг готелю встановленим вимогам, відомості про правила тимчасового мешкання, інформація про строки і порядок оплати послуг готелю, а також інша інформація | ||
| Інформація про вдачу місцевого населення, пам'ятниках природи, історії, культури і інших об'єктах туристського показу; інформація про стан навколишнього середовища, санітарну і епідеміологічну обстановку | ||
| Інформація про правила в'їзду, в країну (місто) тимчасового перебування, а також правилах перебування в країні іноземних громадян | ||
| Інформація про види і способи забезпечення туристів харчуванням під час туристської поїздки | ||
| Інформація про види і тематику екскурсійного обслуговування, порядку зустрічі і розваги туристів | ||
| Інформація про дату і час початку туристського обслуговування і його тривалості | ||
| Відомості про максимальну кількість туристів в групі, а також строках інформування туристів про те, що турпоїздка не відбудеться у зв'язку з недобором груп | ||
| Відомості про страхову організацію, яка здійснює страхування ризиків, пов'язаних з туристським обслуговуванням, а також розмір страхових відшкодувань і порядок їх виплати | ||
| Інформація про ціну туристського обслуговування і порядку здійснення розрахунків | ||
| Відомості про місцезнаходження організації (організацій), яка уповноважена туроператором на прийом претензій туристів, а також про телефони і адреси українських дипломатичних установ в країні тимчасового знаходження, або місцевих служб, до яких турист також може звернутися у разі виникнення труднощів під час туристської поїздки | ||
В пункті 4. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 42 ві 25.12.97 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортних та інших лікувально-оздоровчих установ в органах соціального захисту населення України», зазначається наступне:
4. Порядок видачі путівок до санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку4.1. Путівки на санаторно-курортне лікування видаються інвалідам та пенсіонерам управліннями (відділами) соціального захисту населення районної державної адміністрації, виконкомів міських (районних в містах) Рад за місцем обліку на
санаторно-курортне лікування. Путівка видається згідно з письмовим розпорядженням про її видачу керівника міського (районного) управління (відділу) соціального захисту населення на підставі заяви інваліда, пенсіонера, завізованої головним бухгалтером (відповідальною особою). При одержанні путівки заявник повинен подати паспорт, пенсійне посвідчення, трудову книжку, поставити підпис на своїй заяві, зазначивши дату, номер путівки, термін лікування та назву санаторію, пансіонату або будинку відпочинку, де буде
здійснюватись лікування. При потребі, за вимогою управління (відділу) соціального захисту населення районної державної адміністрації, виконкомів міських (районних в містах) Рад заявник повинен подати медичну довідку для одержання путівки, якщо термін дії попередньої довідки закінчився. Про це заявник попереджується одночасно з
відправленням виклику для одержання путівки, в якому повинен бути зазначений перелік документів, необхідних для одержання путівки. Інваліди і пенсіонери, які одержали путівку на санаторно-курортне лікування, подають їх в лікувально-профілактичну установу за місцем обліку для оформлення санаторно-курортної картки. 4.2. При видачі путівки особа, відповідальна за облік та зберігання путівок, робить на заяві інваліда, пенсіонера за своїм підписом відмітку про дату видачі путівки, про те, ким вона видана, з зазначенням адреси пенсіонера, номера його паспорта,
пенсійного посвідчення, відміткою про те, що він не працює. Оформлена в такому порядку заява в одноденний термін підшивається до видаткового ордера, в якому записуються номер, дата, вартість виданої путівки і прізвище одержувача, а також джерела фінансування витрат на санаторно-курортне лікування. 4.3. Облік заявників, які потребують санаторно-курортного лікування, проводиться органами праці та соціального захисту населення в журналах відповідної форми (додаток 7) окремо в залежності від права осіб щодо черговості отримання путівки у
відповідності до основного профілю захворювання: позачергове, першочергове, переважне та в порядку загальної черги. В журналах черговості і журналі обліку путівок робиться відмітка про дату видачі та номер путівки, найменування
санаторно-курортної установи. На путівці, виданій ветерану війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12), робиться помітка відповідно до встановленого статусу і номер відповідного
посвідчення. 4.4. При надходженні черги заявника на одержання путівки управління (відділ) соціального захисту населення районної державної адміністрації, виконкомів міських, районних в містах Рад направляє йому письмовий виклик, за яким він або уповноважена ним особа повинні одержати путівку протягом трьох днів. У разі письмової відмови від путівки в журналі обліку черги і на заяві інваліда, пенсіонера робиться відповідний запис "від путівки відмовився" з поміткою причини відмови, номера путівки і терміну
лікування (відпочинку), назви санаторію, пансіонату чи будинку відпочинку. В цьому випадку путівка видається наступному заявнику за чергою. Особа, яка відмовилась від путівки, з обліку не знімається. Відмова від отримання путівки оформляється письмово. 4.5. Путівки, які не можуть бути використані з поважних причин інвалідом війни, можуть бути видані за рішенням керівника органу праці та соціального захисту населення іншим ветеранам війни, які перебувають на обліку для одержання путівки і яким надійшла черга на отримання путівки. 4.8. Продовження терміну лікування розглядається лікарською комісією санаторію в складі заступника головного лікаря по медичній роботі, завідуючого відділенням та дільничного лікаря. Рішення комісії оформляється відповідним актом і затверджується
головним лікарем. Додатковий термін лікування не повинен перевищувати термін, зазначений у путівці, яка надана на продовження терміну лікування.
Питання 2. Соціальні путівки.
За рахунок Фондів соціального страхування здійснюється забезпечення путівками на санаторно-курортне та відновлювальне лікування лише тих осіб які відповідно до законодавства вважаються застрахованими. Надання застрахованим особам послуг, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється виключно за наявності медичних показань.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, іуиоаленимм похованнях", застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі), мають право на отримання санаторно-курортного лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. В даному випадку застрахованою особою є найманий працівник та інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, які в установленому законодавством порядку отримали санаторно-курортну путівку оздоровниці.
Умови отримання санаторно-курортного лікування застрахованими особами і членами їх сімей, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, визначено постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 "Про затвердження порядку отримання застрахованими ообами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування. що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності"
Коментар до «Порядку отримання застрахованими особами і членам їх сімей санаторно-курортного лікування, що егашчується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12;
За рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування лише тих осіб, які відповідно до законодавства вважаються застрахованими. Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд фінансує виграти на санаторно-курортне лікування, якщо потребу в ньому визначено висновками МСЕК.
Санаторно-курортне лікування потерпілих здійснюється на території України в профільних санаторно-курортних закладах, де є відповідна лікувально- діагностична база, з урахуванням наявності природних лікувальних ресурсів, спеціального обладнання та приладів для лікування відповідних категорій хворих, відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 року № 1017.
Умови отримання санаторно-курортного лікування потерпілими визначено Положенням про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою правління Фонду від 31.10.2007 р. № 49.
Згідно з п. 2.6 Положення, потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:
• інваліди І групи щороку;
• інваліди II групи один раз на два роки;
• інваліди III групи один раз на три роки.
Контроль за забезпеченням потерпілих путівками для санаторно-курортного лікування здійснює виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Питання3. Лікувально-оздоровчий туризм та його значення в світі
Лікувальний туризм здійснюється з метою зміцнення здоров'я і передбачає перебування в санаторно-курортних установах. Туризм із метою лікування виокремлений і у класифікації осіб, які подорожують, рекомендованій UNWTO.
Метою оздоровчого туризму є профілактика захворювань і відпочинок. Він характеризується більшою тривалістю подорожі, відвідуванням меншої кількості міст і більшою тривалістю перебування в одному місці, тобто поряд із проведенням дозвілля передбачає відпочинок. Виокремлення оздоровчого туризму також відповідає класифікації UNWTO.
Найчастіше виділяють рекреаційний туризм, що поєднує поїздки з метою відпочинку, оздоровлення і лікування, а також відновлення і розвитку фізичних, психічних та емоційних сил. Рекреація охоплює всі види відпочинку, в тому числі санаторно-курортне лікування і туризм.
Останнім часом у світі спостерігається зростання інтересу туристів до лікувально-оздоровчого туризму. Швидкий темп життя, безліч стресових ситуацій, зростання потоку інформації, несприятлива екологічна обстановка в більшості країн змушує людей звертатися до цього виду туризму. Подорожі з лікувальними цілями були відомі ще в стародавніх Греції і Римі, громадяни яких використовували цілющі джерела та місця зі сприятливим кліматом для того, щоб зміцнити здоров'я. Перший відомий в історії курорт Асклепія у Давній Греції, розташований поблизу порту Епідаурос, був створений на природних джерелах мінеральних вод у II ст. до н. е. У XVIII—XIX ст. поширилася мода їздити "на води". Люди, переважно багаті, їздили на курорти не з метою лікування, а для відпочинку. Навколо джерел виростали курортні міста, що стали центрами світського життя, поряд із лікарнями споруджувалися концертні зали, іподроми та казино.
Мотивація подорожей на курорти з роками не змінилася. Людей, які бажають відпочити, приваблюють у курортні місцевості цілющі властивості природних факторів.
Зберігаючи лікувальну функцію, курорти урізноманітнюють програму перебування пацієнтів культурними і спортивними заходами, пропонують широкий асортимент послуг з оздоровлення і відновлення сил, більш гнучко підходять до визначення тривалості курсів лікування й оздоровлення. Останнім часом у приморських готелях дуже популярною є таласотерапія.
Важливість розвитку цього виду туризму для сучасного суспільства відзначалася на Міжнародному конгресі з лікувально-оздоровчого туризму 1999 р. в Іспанії. У зв'язку з цим підкреслювалася необхідність проведення широкомасштабного дослідження ринку відпочинку і лікування, розробки і впровадження стандартів курортного обслуговування.
Розрізняють три основних типи курортів: бальнеологічні, грязеві й кліматичні.
На бальнеологічному курорті головним лікувальним фактором слугують природні мінеральні води. Вони використовуються для питного лікування, ванн, купання в лікувальних басейнах, усіляких душів, а також для інгаляцій, полоскань і зрошень.
Відомості про цивілізоване використання цілющих мінеральних вод дійшли до нас з глибини віків. Численні археологічні знахідки свідчать про те, що практика оздоровлення мінеральними водами існувала ще У у—ту тис. до н. е., давні люди вважали мінеральні води джерелом здоров'я, сили та краси. У працях Гіппократа описуються лікувальні властивості річкової, солоної і морської води. "Іn balneis salus" ("Здоров'я — це купання") — правдивість цього твердження Гіппократа доведена практикою використання оздоровчої сили води.
Найбільш поширений тип кліматичних курортів — приморські. У структурі кліматичних курортів світу вони становлять 60,3 %. Дедалі більше туристів відкривають для себе можливості поєднувати відпочинок на морі з ефективним лікуванням. Морський клімат сприяє подоланню багатьох хвороб. Він позитивно впливає на людей із захворюваннями крові, кісткової тканини, лімфатичних залоз. Після завершення курсу лікування самопочуття пацієнтів поліпшується, тривалий час вони можуть обходитися без медикаментів чи скоротити дози лікарських препаратів.
Ще один різновид кліматичних курортів — клімато-кумисо-лікувальні— розташовані в степовій зоні й відомі своїм комбінованим методом лікування, що поєднує цілющі властивості сухого степового клімату і кумису — кисломолочного напою з кобилячого молока. Кумис підвищує засвоюваність білків і жирів, сприяє збільшенню маси. Таких курортів у світі всього близько 40.
Окрім трьох основних типів курортів — бальнеологічних, грязевих і кліматичних — виокремлюють перехідні (проміжні). Це курорти, які використовують відразу кілька природних лікувальних факторів, наприклад, мінеральні води і грязі чи клімат і мінеральні води.
Лікувально-оздоровчий туризм достатньо поширений у Європі До XIX ст. сформувалася німецька курортологічна школа, прихильниками якої, крім Німеччини, Австрії і Швейцарії, стали Чехія і Словаччина. У цих країнах сформувалися багаті традиції курортної справи, вони мають у своєму розпорядженні широкий спектр цілющих природно-кліматичних ресурсів, розвинену інфраструктуру, використовують сучасні ефективні методи профілактики і лікування захворювань, а також реабілітації. Чехія, Словаччина і Німеччина контролюють більшу частку європейського лікувально-оздоровчого туризму.
Закладені ще в XIX ст. принципи німецької школи курортології у країнах, які їх підтримують (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Чехія, Словаччина та ін.), дотепер не зазнали суттєвих змін. Особам, які прибувають на курорти, зазвичай не пропонують суворий розпорядок дня, вони самі обирають час для лікувальних процедур і не зобов'язані діяти за лікарською порадою.
Курорти іншої групи, до якої входять Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, мають переважно оздоровчий характер. Хоча саме в Бельгії знаходиться знаменитий курорт Спа, що дав загальну назву всім курортам із термальними водами.
За кількістю туристських прибуттів на санаторно-курортне лікування список європейських країн очолює Чехія. Найбільша і найвідоміша чеська оздоровниця — Карлові Вари, або Карлсбад, як називали цей курорт уХІХст. Розташований він на заході країни. Історія курорту тісно пов'язана з відкриттям та освоєнням джерел мінеральних вод. Курортне лікування тут почалося ще в XV ст. У Кардових Варах на сьогодні офіційно налічується 12 джерел. Наймогутніше серед них — Вржидло — гейзер, що викидає близько 2000 л/хв. гарячої води (+ 72,6 °С) на висоту 12—14 м. На цьому курорті туристи не лише лікуються, а й знайомляться з багатою історією і культурою міста. Карлові Вари нині приймають відвідувачів з усіх п'яти континентів. Особливо полюбляють курорт німецькі туристи завдяки вигідному співвідношенню ціни та якості лікування. Лікують уКарлових Варах хвороби травного тракту й обміну речовин.
Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне.
Курорт світового значення Франтішкови Лазне знаходиться у західній частині Чехії і є одним із найстарших (заснований 1792 р.) і найбільших курортів країни. На ньому лікують хвороби системи кровообігу, вади серця і захворювання опорно-рухового апарату.
Курорт Маріанське Лазне теж належить до так званого західночеського трикутника і має світову популярність. На курорті й у найближчих околицях налічується 140 джерел мінеральної води, з яких для лікувальних цілей використовуються 39. Тут лікують захворювання нирок і сечовивідних шляхів, обміну речовин, деякі захворювання нервової системи.
Поиск по сайту: