Палац «Ластівчине гніздо»

(1-6) Ця ірреальна, казкова споруда біля селища Гаспри стала символом Криму, своєрідною емблемою його південного берега. Так само незвична й назва палацу — «Ластівчине гніздо». Палац збудований у неоготичному стилі за проектом архітектора Всеволода Шервуда. «Ластівчине гніз­до» знайшло свого автора випадково: 1910 року Шервуд поїхав до Криму у весільну подорож і не­сподівано дістав чудове замовлення — збудувати замок на скелі над морем, А через кілька місяців проектування його почали будувати й завершили за дуже короткий термін — з 1911 по 1912 рік.

(7-12) Будівлю зведено в неакадемічному стилі з порушенням усіх усталених законів творення форм і композиційно-художніх канонів стилю. У її створенні не тільки проявилися творчі симпатії й пріоритети архітектора, а й легко простежуються характеристики соціального замовлення та впо­добання замовника. Дух захоплює сміливе розташування витонченої камерної споруди над висо­ким урвищем Аврориної скелі. Сама думка про можливість зведення цієї будівлі в таких природ­них умовах здається безглуздою, але очевидне змушує повірити в реальність її існування.

(13-23) Невелика споруда (20 м завдовжки, 10 м завширшки і 12 м заввишки) вирішена у ви­гляді чотирьох органічно пов'язаних об'ємів: паралелепіпеда, двох кубів і циліндра, які ступіпчасто розвиваються в бік моря. Об'ємно-просторове вирішення відповідає внутрішньому простору й пла­ну: передпокою, вітальні, сходам на башту та опочивальням на двох поверхах крайньої вежі. Така історично віджила готична форма не випадкова, вона з'явилася в період пошуку новітньої мови та своєрідності архітектури на початку XXстоліття. Цей період відзначено застосуванням нових бу­дівельних і оздоблювальних матеріалів — залізобетону, металу, скла, кераміки, розробкою нових конструкцій, оригінальними інженерними вирішеннями, унаслідок чого утворилася нова художня система, названа модерном (від французького слова — «новітній», «сучасний»). Поява модерну як стилю стала реакцією на епоху еклектики, для якої було притаманне змішування стилів попередніх епох.

(24-28) Проте не тільки стилістичні пошуки початку століття були причиною народження такої незвичної за формою споруди. Рід Шервудів дуже давній, за сімейними переказами, він бере початок від святого Хоми Шервуда, котрий жив в Англії в XIстолітті («sherwood!» у перекладі з англійської оз­начає «лісове графство»). Цей топонім відомий усьому світові у зв'язку з іменем благородного шот­ландського заступника скривджених і бідняків Робіна Гуда, який переховувався в Шервудському лісі.

(29-37) А поява представників цієї родини на російському небосхилі пов'язана ось із чим. За часів царювання Павла І російський уряд звернувся до англійського двору з проханням відрядити до Росії обізнану в технічній справі людину, яка б мала звання придворного механіка. Англійський уряд рекомендував одного з найкращих на той час своїх спеціалістів — Вільяма Шервуда, який піс­ля приїзду до Росії взяв ім'я Василь Якович. Імовірно, національне коріння й культурні традиціїнадихнули на початку XX століття їхнього нащадка Всеволода Шервуда на відродження лицар­ського духу своїх предків у створеному образі романтичного палацу, що чимось невловимим нага­дує творіння його діда. Цю приховану ностальгію за Англією підтверджує й інший замок-мрія, що був побудований на шосе Київ-Канів одразу ж після «Ластівчиного гнізда».

(38-43) Внутрішній простір замку-вілли камерний, дрібномасштабний. Інтер'єр вітальні оздоб­лено деревом, решту приміщень отиньковано й пофарбовано. З трьох боків вілли розташований оглядовий майданчик, з якого відкривається краєвид на море й берег у бік Ялти. Неповторність вирішення, композиція, що легко сприймається, та оригінальність місця розташування сформували споруду знакову, яка має глибокі символи й запам'ятовується як образ минулих епох. Після рево­люції 1917 року тут відкрили турбазу та бібліотеку.

(44-51) Мініатюрний замок витримав сильний 6-7-бальний землетрус 1927 року. Він майже не постраждав, якщо не вважати падіння в море зірваних гострих шпилів і шматка скелі з-під нижньо­го балкона. Наприкінці 50-х років у будівлі виявили тріщини, що свідчили про загрозу її руйнуван­ня. Замок визнали аварійним і тривалий час не експлуатували. У 1968 році почали відбудовувати пам'ятку: під основу споруди підвели залізобетонну консольну плиту, а всю будівлю укріпилиантисейсмічними поясами. Потім було відбудовано шпилі, заново оздоблено інтер'єр — і палац на­був первинного вигляду. А вигляд мальовничо-казкового «Ластівчиного гнізда» по всьому світу рознесли мільйони листівок з його зображенням (За О. Седаком).

За типом мовлення цей текст

Выберите один ответ:

a. опис з елементами роздуму

b. розповідь з елементами роздуму

c. розповідь з елементами опису

d. роздум з елементами опису

Отзыв

Ваш ответ верный.

Правильный ответ: розповідь з елементами опису

Поиск по сайту: