 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
БЕТОННА СУМІШ, АРМАТУРА, ОПАЛУБКА
|
Читайте также: |
23. Армування бетонних конструкцій: види арматури, способи складання каркасів. Арматура, її класифікація, методи зварювання
Арматура:
1. Металева
2. Деревяна (в гіпсобетоні)
3. Синтетична (базальтові волокна змішується з бетоном)
Арматура є:- у вигляді стержнів;- у вигляді дроту
Арматура за умовами праці в конструкції поділ на:
-Проектну (проектні навантаження)
-Монтажну (каркас з окремих стержнів)
-Розподільну
-Хомути (в розподільній арматурі)
Арматура за принципом роботи: ненапрягаєма,напрягаєма.
Арматура поділ на: Класи – галузь використання (Р1400, Р1500, Р1600 – нові, цифра вказує на кількість кілограм на розрив; А1(гладка),....,А5(рельєфна) – стара) Марки (Ст3ГК) – фізико хімічні властивості
Способи застосування:
-В’язання дротом
-Електрозварювання (контактне, під шаром флюса)
-Ванний
Процес влаштування арматурних виробів:
-прийомка, розгрузка, подача арматури на споруду
-встановлення арматурних елементів в проектне положення з тимчасовим закріпленням
- вивірення арматурних каркасів і кінцеве з`єднання стиків електрозваркою
-контроль виконаних робіт і здача їх з актом прийомки робіт.
Арматура повинна бути захищена шаром бетону. Легкі арматурні каркаси колон опускають в опалубку зверху, або збоку. Важкі арматурні каркаси діаметром 16мм і більше встановлюють до зборки опалубки.
Балки, ригелі, прогони армують готовими просторовими каркасами, стіни та перегородки – готовими Арм. Сітками в опалубці, плити армують рулонними сітками.
Армування напряженной арматурой. – при зведенні багато прольотних будівель, мостів, куполов. Напряжение арматури механічним та електромеханічним способом.
31. Способи транспортування бетонної суміші.
Транспортують б. с. від бетоноприготувальних заводів чи установок до буд. майданчика зазвичай в автобетонозмішувачах.
Автобетонозмішувач— це бетонозмішувальний барабан, установлений на шасі автомобіля. Його використовують для транспортування сухої бетонної суміші на відстань до 70 км, приготування з неї в дорозі готової бетонної суміші, а також для перевезення готової бетонної суміші на менші відстані (до ЗО км).
У межах будівельного майданчика бетонну суміш транспортують бетононасосами, кранами в баддях, пневмонагнітачами, вібраційними установками та стрічковими конвеєрами
Бетононасоси use для подавання б. с. в усі види монолітних конструкцій, у місця, недоступні іншим засобам механізації. ІДе високопродуктивні бетоноукладальні машини (10-95 м3/год) безперервної дії, призначені для подавання бетонної суміші на відстань до 250 — 400 м і на висоту до 50—100 м по трубопроводах (бетоново-дах). Бетононасосна установка містить насос, бетоноводи і засоби розподілу суміші.
Для розподілу бетонної суміші по площі спорудження конструкції бетононасоси обладнують гнучкими рукавами, поворотними ланками, ринвами, круговими розподільниками, а також власними (інвентарними) чи автономними розподільними стрілами.
Розрізняють три основних види бетононасосних установок: стаціонарні, причіпні та самохідні — автобетононасоси Стаціонарні установки продуктивністю понад 20 — 40 м3/год використовують за значних обсягів подавання бетонної суміші в конструкції (5000—10 000 м3). За обсягів споруджуваних конструкцій 500—1000 м3 застосовують як стаціонарні, так і причіпні бетононасоси продуктивністю 10 м /год. Автобетононасоси — це установки з бетононасосом і розподільною шарнірно-зчленованою, гідравлічною повноповоротною стрілою, що змонтовані на шасі автомобіля Мобільність і можливість подавання бетонної суміші в межах значної зони (на відстань до 27 м і висоту до 23 м) забезпечують високу ефективність використання їх для бетонування різноманітних конструкцій
Крановий спосіб подавання бетонної суміші (інтенсивність до 20 м^/до-6у) використовують для бетонування різноманітних конструкцій, будинків і споруд. При цьому бетонну суміш транспортують у баддях місткістю 0,5 — 3 м3. Баддя— це зварна металева конструкція, яка складається з корпусу, каркаса, заслінки, важеля. Бадді бувають поворотні та неповоротні. Неповоротні бадді застосовують для подавання бетонної суміші невеликими порціями (в колони, стіни незначної товщини). Ширше застосовують поворотні бадді, які заповнюють бетоном із транспортних засобів у горизонтальному положенні. Під час піднімання краном така баддя переходить у вертикальне положення, в якому її переміщують до місця бетонування і там вивантажують.
Для бетонування невеликих монолітних конструкцій (площею 5 — 8м) раціонально використовувати переставні стрічкові конвеєри.
Вібраційні установки застосовують для подавання бетонної суміші вниз під кутом 5 — 20° на відстань до ЗО м у разі бетонування невеликих у плані конструкцій. До складу вібраційних установок входять віброжолоби, віброживильник та опорні елементи
90. Методи бетонування конструкцій
У межах будівельного майданчика бетонну суміш транспортують бетононасосами, кранами в баддях, пневмонагнітачами, вібраційними установками та стрічковими конвеєрами
Бетононасоси
Крановий спосіб подавання бетонної суміші
Пневмотранспортування
Процес укладання бетонної суміші має такі складові: підготовчі операції; приймання, розподіл ущільнення бетону; контрольні та допоміжні операції (переставляння віброжолобів, бункерів та ін.)
технологія укладання бетонної суміші залежить від виду, розмірів та положення конструкцій, кліматичних умов, устаткування, енергетичних ресурсів, властивостей суміші. Бетонну суміш укладають горизонтальними, похилими чи східчастими шарами, окремими смугами-картами в один шар або одночасно на всю висоту конструкції чи блока бетонування. Товщину горизонтальних шарів визначають засобами для ущільнення. Укладають бетонну суміш безперервно на весь об'єм конструкції чи в межах окремих ділянок (блоків, ярусів).
Ущільнення бетонної суміші забезпечує щільність і однорідність бетону і, в результаті, його міцність і довговічність. Для ущільнення бетонної суміші використовують вібратори трьох типів: внутрішні (глибинні), поверхневі і зовнішні. Внутрішні вібратори застосовують під час бетонування різноманітних конструкцій, ручні — для конструкцій невеликих розмірів, пакети вібраторів — для бетонування масивних конструкцій. Поверхневі вібратори використовують у разі бетонування плит покриття, підлог, доріг. Зовнішні вібратори закріплюють із зовнішньої поверхні опалубки і застосовують у випадку бетонування густоармованих тонкостінних конструкцій.
 Спеціальні методи бетонування. Торкретування — це бетонування конструкції нанесенням на поверхню опалубки або конструкції одного чи кількох шарів цементно-піщаного розчину (торкрету) за допомогою цемент-гармати чи бетонної суміші (набризк-бетону) за допомогою бетон-шприц-машини. Роздільне бетонування конструкцій — спосіб, який полягає в попередньому укладанні безпосередньо в опалубку великого заповнювача з подальшим нагнітанням в його міжзерновий простір цементно-піщаного розчину. Підводне бетонування — це укладання бетонної суміші під водою без виконання водовідливних робіт. Основні методи підводного бетонування — вертикально переміщуваною трубою (ВПТ) і висхідним розчином (BP) (див. рис. 2. 53).
| 8.Способи укладання та ущільнення бетонної суміші.
Процес укладання б. суміші:
-підготовчі операції;
-приймання, розподіл ущільнення бетону;
-контрольні та допоміжні операції (переставляння віброжолобів, бункерів т.ін.
Перед укладанням бетону перевіряють якість і відповідність проектові елементів,
які після укладання б. будуть сховані в його тілі (армування, гідроізоляція), і
складають акти на приховані роботи.
Опалубку й арматуру очищують від сміття і бруду, робочі шви звільняють від
цементної плівки, перевіряють захисні пристосування. Внутрішню поверхню інв.
опалубки змащують спец. мастилами для зниження зчеплення з нею бетону і
поліпшення якості поверхні бетону монолітної конструкції.
Технологія укладання б. с. залежить від:
-вид, -розміри, -положення конструкцій, -кліматичні умови, -устаткування,
-енергетичні ресурси, -властивості б. с.
Укладання б.с. –кран +баддя, -бетононасосами, -вкладання б.с. транспортною
стрічкою,-пневмотранспортером (повітря-суміш-повітря-суміш), -вібролотками.
Б.с. укладають горизонтальними, похилими чи східчастими шарами, (1)
окремими смугами-картами в один шар (2) або одночасно на всю висоту
конструкції чи блока бетонування.
Ущільнення б. с. забезпечує щільність і однорідність бетону і, в результаті, його
міцність і довговічність. Ущільнюють
вібруванням протягом 30—100 с. Під дією вібрації суміш розріджується, з неї видаляється
повітря; при цьому опалубна форма щільно заповнюється. Для ущільнення бетонної
суміші використовують вібратори 3 типів: внутрішні (глибинні), поверхневі і зовнішні
(див. рис. 2.51).
Внутрішні вібратори застосовують під час бетонування різноманітних конструкцій, ручні —
для конструкцій невеликих розмірів, пакети вібраторів — для бетонування масивних
конструкцій. (глибинні)
Поверхневі вібратори використовують у разі бетонування плит покриття, підлог, доріг.
(площинні, вібростоли.)
Зовнішні вібратори закріплюють із зовнішньої поверхні опалубки і застосовують
у випадку бетонування густоармованих тонкостінних конструкцій.
49.Догляд за бетоном
-Літом:
· Захист бетону від руйнації(від струму,навантаження)
· Захист від пересихання(закрита плівкою, парниковий метод)
· Якщо без плівки,то: поливати 3-чі на добу:
Бетон із звич. Портландцементом 7 днві
Бетон із шлакоцементом 14 днів
Бетон із пуцоланового(глиноземистого) 3 доби
Догляд взимку
· Метод термоса:
Критична міцнвсть беону- така міць, яка не боїться заморожуватися;
Метод звичайного термоса
Метод гарячого термоса
Метод з спец. Хім. Добавками(за наявністю спеціаліста в лабораторії)
· Електропрогрів бетона
Шини нагрівають при 36 Вольт
Стержневі
Індукційний метод(обмотування колону проводом. Малюнок: колна обмотана проводом)
Контактний спосіб(акамулятором)
Інфрачервоним променем(потужні лампи)
Метод в тепляках.
54 Методи бетонування в зимових умовах
Зимовими умовами для виконання бетонних робіт вважається середньодобова температура зовнішнього повітря нижче 5° С і мінімальна добова температура нижче 0°С. В осінньо-зимовий період використовують розчини марок — від М10 до М300.
Способи підігріву бетону
У зимових умовах температура суміші, що випускається, може бути підвищена до° 45 С за рахунок використання підігрітих заповнювачів і води. Заповнювачі підігрівають до 60° С паровими регістрами, в обертових барабанах і в спеціальних установках, а воду підігрівають у бойлерах і водогрійних казанах до 90° С.
Витримування бетону в укриттях (тепляках) пов’язане з додатковими витратами на їхнє улаштування, тому цей спосіб має обмежене застосування, тобто за умови технологічної необхідності. Тепляки звичайно зводять з легких інвентарних чи елементів у виді пневматичних споруджень над ділянкою укладання бетону. Для підтримки необхідної температури повітря в тепляку використовуються різні нагрівачі (калорифери, електричні печі й ін.).Процес бетонування і режим витримування покладеного бетону в тепляках нічим не відрізняються від бетонування і витримування, здійснюваних у літню пору.
Спосіб термоса бетон, що має температуру 15...20° С, укладають в утеплену опалубку, а його твердіння відбувається за рахунок тепла, отриманого в період готування суміші й екзотермічного тепла, виділюваного при гідратації цементу. Сумарна кількість тепла повинна бути достатня для придбання бетоном критичної міцності до того моменту, коли температура бетону наблизиться до 0° С. Спосіб термоса ефективний при бетонуванні масивних конструкцій ісередньої масивності.
Введення в бетонну суміш протиморозних добавок
знижує температуру замерзання води, і процеси твердіння в уповільненому темпі протікають при негативній температурі бетону.
При бетонуванні армованих конструкцій найчастіше застосовують поташ і нітрит натрію, що не викликають корозії арматури і не дають висолів на поверхні бетону. У неармованих конструкціях і конструкціях з конструктивною арматурою застосовують бетони з добавками хлористих солей.
Уводять протиморозні добавки в бетонну суміш при її готуванні у виді концентрованих водяних розчинів. Укладають і ущільнюють бетонні суміші з протиморозними добавками так само, як і звичайні.
Штучний прогрів
заснований на підвищенні температури покладеного бетону і підтримці її до придбання бетоном критичної міцності.
Електродний прогрів
заснований на виділенні тепла при проходженні електричного струму через свіжеукладений бетон. Для цього в бетонну суміш при її укладанні встановлюють електроди, до яких подається електричний струм напругою 50... 100В. Електроди можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні стрижневі і струнні електроди розміщають у тілі конструкції так, щоб вони не стикалися арматурним каркасом.
Електрообігрівання
здійснюють за допомогою електричних відбивних печей, циліндричних приладів опору й ін. Застосовують також опалубки, у стінках яких прокладений кабель, що гріє, чи струмопровідна тканина.
Інфрачервоний прогрів
використовують у густоармованих конструкціях, спорудженнях із замкнутими обсягами (колектори, тунелі, бункери) і в тих випадках, коли застосування контактних методів ускладнена чи виникає небезпека місцевого перегріву бетону. Прогрів інфрачервоними променями роблять за допомогою генератора у виді електроспіралі, поміщеної в металевий рефлектор на відстані 5...8 див від поверхні, що відбиває. Прогрів звичайно триває 8...12 год. при температурі 70...90° З.
Індукційний прогрів
заснований на використанні тепла, виділюваного при перетворенні електричної енергії в теплову.
Індукційний прогрів застосовується для залізобетонних чи бетонних елементів у металевій опалубці. Для цього навколо елемента влаштовують обмотку з ізольованого проводу, що є індуктором. Минаючий по обмотці перемінний струм створює перемінне електромагнітне поле, а сталева арматура, що знаходиться в ньому, чи опалубка нагрівається.
Паропрогрів
використовується при бетонуванні конструкцій. Він буває периферійний і внутрішній. При периферійному прогріві навколо конструкції, що прогрівається, установлюють паронепроникне огородження з тепловою ізоляцією. У просторі між опалубкою й огородженням подають пара. При внутрішньому прогріві пар подають по трубах, покладеним у товщі бетону. Пором можна прогрівати бетонні і залізобетонні конструкції.
Методи приготування бетонної суміші.
Готується на заводах-автоматах та БЗУ (бетонозмішувальні установки на об`єктах).
-Авто бетоновоз
-автобетонозмішувач
Б.с. приготовляють на змішувачах примусової дії та гравітаційної дії (більш дешевий)
Порядок подачі компонентів примусової: вода, цемент, пісок, щебінь
Порядок подачі компонентів гравітаційної: цемент, пісок, вода, щебінь
Безперервної та перервної дії.
Улаштування опалубки, її види, способи використання.
Опалубка – тимчасова допоміжна конструкція для забезпечення форми та розмірів та положення в просторі з/б конструкції, яка зводиться.
О: - за кількістю циклів використання: -інвентарна, - неінвентарна
-від матеріалу: Ме, дерев., синтетична, з мінеральний в`ядучих (цемент), комбінована
-за технікою використання: незмінна, - розбірно-переставна, -підйомно-переставна, --ковзна, -блокова, -котюча, -пневматична. Зима опалубка примерзає до бетону.
|
Поиск по сайту: