Водовідлив на діючих шахтах

Для видалення шахтної води на поверхню використовують насоси, головним чином, відцентрові. Принципова схема такого насоса показана на рис. 7.10.

Робоче колесо з лопатками, обертаючись в корпусі засмоктує воду і за рахунок відцентрових сил та розвинутого напору викидає воду в трубопровід. Продуктивність насоса й утворюваний напір залежать від діаметра робочого колеса і числа обертів.

Для створення великого напору шахтні насоси виготовляють із багатьох секцій (10–11 секцій). Вода в таких насосах послідовно передається від секції до секції, наче працює багато односекційних насосів, з'єднаних послідовно.

На шахтах для водовідливу застосовують насоси продуктивністю від 40 до 300 м3/годину з напором від 50 м до 1200 м.

Аналогічно вентиляторам відцентрові насоси мають свої характеристики, які виражають залежність їх продуктивністі, напору, ККД від споживаної потужності. Для кожного типу насосів характеристики будують за даними досвіду.

Фактичний режим роботи насоса визначається точкою перетину його характеристики з характеристикою зовнішньої мережі трубопроводу.

Для водовідливу в шахті в приствольному дворі створюють насосну камеру і проходять водозабірник, до якого надходить весь прилив води в горизонті.

Водозабірник служить для збору води зі всіх виробок горизонту і являє собою виробку, місткістю, що дорівнює 8–10 годинному припливу води, яку проходять на 4–5 м нижче рівня приствольного двору.

Вода у водозбірнику частково відстоюється і з неї випадають найбільш великі частинки руди і породи. Тому водозбірники періодично очищають. З цією метою їх споруджують із двох відділень для зручності очищення (одне - в роботі, друге - в очистці).

Водозбірник колектором з'єднується зі всмоктуючим колодязем насосної камери.

Камеру водовідливну (рис. 7.11) розміщують у приствольному дворі поблизу головного ствола шахти. Для запобігання можливого затоплення при проривах води підошву камери роблять вище рівня приствольного двору не менш як на 0,5 м.

Камера зі стволом шахти з'єднується похилим хідником для розміщення труб.

У камері встановлюють не менше трьох відцентрових насосів з електроприводами, пусковою та контрольною апаратурою, засобами автоматизації.

Із установлених насосів один - робочий, другий - підмінний, третій - врезерві або в ремонті.

Продуктивність насоса вибирають із розрахунку, щоб один насос міг викачати добовий вплив води за 18-20 годин. По стволу шахти навішують два постави водовідливних труб, кожний з яких забезпечує видачу відкачуваної води, вмикаючи їх в роботу позмінно.

При агресивних шахтних водах застосовують кислотривкі насоси, а труби всередині гумують кислотривкою гумою.

На шахтах застосовують безпосередню та ступінчасту схему водовідливу, які показано на рис. 7.11. При безпосередньому водовідливі насосна станція на нижньому робочому горизонті відкачує воду зразу на поверхню. Ступінчаста схема полягає у відкачці води з нижнього горизонту до проміжної насосної станції, а остання відкачує воду на поверхню. На проміжній станції споруджують водозбірник або Частіше напірний трубопровід першого ступеня з'єднуючи його з всмоктуючими трубами насосів другого ступеня.

Ступінчасту схему застосовують при глибині шахти більше 700 м.

Поиск по сайту: