АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Камерні лічильники

Читайте также:
  1. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу

Лабораторна робота №5

Тема роботи: Визначення точності газових лічильників.

Мета роботи: вивчити конструкцію, устрій і принцип роботи газових лічильників камерного типу; визначити точність приладів по еталонному імовірнісним методом; експериментальним чином побудувати градуювальні характеристики приладів методом найменших квадратів; зробити якісний аналіз точності лічильників методом трьох приладів.

Основні теоретичні відомості

Принцип дії об’ємних лічильників заснований на підсумовуванні об’ємів рідини, витіснених з вимірювальної камери приладу за будь-який відліковий проміжок часу.

Основними елементами ОЛ е вимірювальна камера повного об’єму і конфігурації і робочий орган (поршень, диск, шестерні тощо), що в ній переміщується.

Робочий орган лічильника переміщується під дією різниці тисків на вході та виході вимірювальної камери при протіканні через неї вимірювальної рідини.

За кожен цикл свого переміщення робочий орган витісняє певний об’єм, рівний V. Сумарна кількість переміщень NC робочого органу фіксується лічильним механізмом. За різницею показників лічильного механізму в кінці і на початку будь-якого проміжку часу визначається об’ємна кількість рідини VT, що протікала через прилад за цей проміжок часу.

Таким чином, загальне для всіх об’ємних лічильників рівняння вимірювань має вигляд:

VT=VNC (1)

В залежності від конструктивних особливостей робочого органу (поршень, шестерні і т.п.), а також від виду руху, що виконується робочим органом при роботі лічильника (поступове, обертальне, складне коливання - прецесійне, складне обертальне – планетарне), об’ємні лічильники класифікують на:

— поршневі (циліндричні) з поступальним рухом циліндричного поршня;

— поршневі (дискові) з прецесійним рухом дискового поршня;

— поршневі (кільцеві) з планетарним рухом кільцевого поршня;

— шестерінчасті (круглі) з ротаційним обертанням круглих шестерень;

— шестерінчасті (овальні) з ротаційним обертанням овальних шестерень;

— лопатні (камерні) з ротаційним обертанням лопат, виконаних у вигляді камер;

— лопатні (пластинчасті) з ротаційним обертанням пластинчастих лопат.

Камерні лічильники

Камерними називаються лічильники, рухливі елементи яких починають рухатися (безупинно або періодично) під тиском рідини або газу що вимірюється і при цьому відмірюють визначені обсяги або маси речовини що вимірюється.

Деякі різновиди камерних приладів застосовуються вже давно в якості лічильників води і газу. При цьому їхні рухливі елементи звичайно через зубчатий редуктор сполучені з відліковим механізмом. Незважаючи на тертя в останніх, більшість камерних лічильників має високий клас точності. Так, похибка лічильників газу дорівнює ±(1...1.5)%, а лічильників рідини -±(0.2...1)%. Їхній діапазон виміру так само достатньо великий.

Камерні прилади мають більш складну конструкцію в порівнянні з турбінними і кульковими, і тому мало придатні при вимірі великих витрат. Крім того вони чутливі до механічних домішок і потребують гарної фільтрації рідини і газу.

Камерні лічильники мають багато різновидів. Всі вони можуть бути об'єднані в три групи:

1) без розділювальних елементів, що рухаються;

2) з еластичними стінками камер;

3) із розділювальними елементами, що рухаються.

Прилади першої групи складаються з однієї або декількох мірних камер, що послідовно спорожняються і заповнюються. Лічильники цієї групи є найбільш точними, але вони служать для виміру лише невеликих витрат і тільки при обмеженому тиску речовини що вимірюється.

Представник приладів другої групи – лічильники газу з еластичними стінками двох або більш камер, що послідовно заповнюються або спорожняються при їх безупинному зворотньо-поступальному прямуванні. Газорозподільний механізм таких лічильників - золотниковий або клапанний.

Прилади третьої групи мають найбільше число різновидів і застосовуються частіше інших. Вони складаються з жорсткої камери, у якій при безупинному переміщенні одного або декількох розділювальних елементів (поршня, диска, роторів і т.п.) здійснюється відмірення обсягів рідини або газу.

У даній лабораторній роботі розглядаються газові лічильники які відносяться до другої групи.

Принцип роботи

 

На рис. 1 представлена схема роботи лічильника газу.

Лічильник газу складається з таких головних частин: корпуса-кожуха, вимірювальних міхурів, передаточного механизму, золотників і відлікового механізму.

Корпус поділений на дві частини: верхню і нижню. Верхня частина є розподільчою, а нижня – вимірювальною. У верхній частині знаходяться передаточний механізм і золотники.

Нижня частина корпусу поділяється навпіл на два відділеня. В кожному із відділень розміщується вимірювальний міхур, стінки якого виробляються зі шкіри або її замінників.

Схематичне розміщення золотників і вимірювальних міхів у всіх фазах роботи лічильника газу показано на рис.1.

а) б)     в) г)

 

 

Рис. Схема роботи лічильника газу

 

Газорозподільний устрій приладу складається з двох простих золотників: одного що відводить і двох каналів, що підводять. Дзеркало золотників має щілевідні отвори прямокутної форми. При прямуванні золотника по дзеркалу одна з крайніх щілин залишається відкритої, у тей час як дві інших зв'язані між собою за допомогою внутрішньої порожнини золотника. Золотник у своєму середньому положенні закриває обидві крайні щілини.

Крайні внутрішні щілини кожного дзеркала, як показано на рис.1, з'єднуються через канал, що підводить, із внутрішнім простором відповідного вимірювального міха. Крайні зовнішні щілини кожного дзеркала служать прямим проходом із верхньої частини лічильника в камеру, що містить усередині себе вимірювальний міх. Робота приладу буде ясна, якщо роздивитися явища, що відбуваються в його першій камері за чотири фази вимірювального процесу. На рис.1а показане положення при надходженні газу в камеру I. Газ, надходячи в камеру I, натискає на пластину міха і, переміщая її, витискує газ із камери II через золотник, відводячого канал і вихідний штуцер. На рис.1б заповнення камери I закінчилося, золотник перекрив вхідну щілину і замкнув газ, що надійшов у камеру. У третій фазі (рис.1в) золотник з'єднує камеру I із вихідним патрубком і газ виштовхується з камери тиском газу, що надходить у міх. У четвертій фазі (рис.1 г) газ із камери I витиснутий, золотник перекрив обидві щілини і замкнув газ у вимірювальному міху. Аналогічний процес відбувається в камерах III і IV. Таким чином, у результаті кожного переміщення вимірювального міха виштовхується об'єм, який має назву вимірювального обьема камери. Вимірювальний об'єм камери обмежений ходом пластини міха, крайнє положення якої показано на рис.1 р.

Кількість газу, обмірювана за один цикл роботи лічильника, що відповідає одному обороту вала золотникового механізму, дорівнює чотириразовому вимірювальному обьему камери; цей об'єм називається вимірювальним об'ємом газового лічильника.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)