Інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів

Основним нормативним документом, який визначає умо­ви і порядок проведення інвентаризації основних засобів і нема­теріальних активів є «Інструкція з інвентаризації основних за­собів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей ба­лансу», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.10.1998 р., N2 90.

В частині основних засобів підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію:

1) будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів – не менше одного разу в три роки;

2) бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;

3) інших основних засобів - не менше одного разу в рік. Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше 1 жовтня.

До почату інвентаризації основних засобів слід перевірити: - наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.); - наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

- наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимча­сове користування. За відсутності документів слід забез­печити їх отримання чи оформлення.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерсько­му обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення.

Під час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, запи­сує в описи повні найменування цих об'єктів і їхні інвентарні но­мери. У випадку відсутності технічної документації про це вка­зується в описах - у графі «Примітка».

Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за за­водськими номерами і заносяться в описи окремо, із вказівкою інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об'єкта. Об'єкт, що прой­шов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнан­ня, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вно­ситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основ­ному призначенню.

У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних еле­ментів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повин­на за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Одночасно з цим комісія повинна встанови­ти винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об' єктів не отримали відображення в обліку.

Окремі описи складаються при інвентаризації садів, вино­градників, ягідників, лісопосадок, ставків, водоймищ, іри­гаційних і меліоративних споруд. Насадження записуються за культурами, ботанічними сортами із вказівкою року закладення, площею, кількістю дерев або кущів, за категоріями та їх балансо­вою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються до опису за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, ро­ку спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що ха­рактеризують їх призначення і стан.

Присвоєні об'єктам (предметам) основних засобів інвен­тарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об'єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони по­винні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.

При виявленні об'єктів (предметів), що не знаходяться на обліку, а також об'єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих об'єктів (предметів), напри­клад: про будівлі - вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об'єм (зовнішнього чи внутрішнього обміру), площу (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.

Інвентаризація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, здійснюється одночасно з інвентаризацією цих матеріальних цінностей у терміни, встановлені для матеріальних цінностей.

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оп­рибуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

При інвентаризації нематеріальних активів до інвентари­заційного опису вписуються такі дані: назва, характеристика, первісна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обгрунтованість сум.

У разі виявлення надлишків об'єктів нематеріальних ак­тивів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням потрібних даних. Оцінка таких об'єктів прово­диться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформ­люється відповідними актами.

Результатами проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів знаходять своє відображення у доку­менті «Інвентаризаційний опис основних засобів». Описи склада­ються у двох екземплярах, один з яких передається до бух­галтерії, а інший залишається у матеріально-відповідальної особи.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактични­ми залишками основних засобів і нематеріальних активів з дани­ми бухгалтерського обліку врегульовуються на підприємстві у наступному порядку:

- основні засоби і нематеріальні активи, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відпо­відно на збільшення доходів підприємства з подальшим з'ясуван­ням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб; недостача основних засобів і нематеріальних активів, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок матеріально-відповідальних осіб за цінами, за якими обчис­люється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псу­вання матеріальних цінностей;

- недостачі основних засобів і нематеріальних активів у випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, відносяться на збільшення витрат, які пов'язані із списанням необоротних активів.

Визначення розмірів збитку від нестачі основних засобів врегульовано постановою Кабінету Міністрів України N2116 від 22.01.1996 р. «Порядок визначення розміру збитків від розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псу­вання) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на мо­мент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру по­датку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф. + пдв + Азб) х 2,

де Рз - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту роз­крадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підс­таві щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

пдв - розмір податку на добавлену вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійсню­ється відшкодування збитків, завданих підприємству залишок коштів перераховується до Державного бю­джету України.

Якщо під час інвентаризації встановлено недостачі або лишки, комісія бере від матеріально відповідальної особи (осіб) письмове пояснення причин виникнення таких розбіжностей і надалі використовує їх для встановлення характеру лишків та недостач, для регулювання інвентаризаційних різниць та прийняття рішення про відшкодування недостач. Лишки, незалежно від причин їх виникнення, оприбутковуються на баланс підприємства.

Результати обробляються працівниками бухгалтерії підприємства. Така робота полягає у регулюванні розбіжностей фактичної наявності основних фондів і даних бухгалтерського обліку, встановлених під час інвентаризації. Позиції, щодо яких є розбіжності, під час інвентаризації заносяться до звіряльної відомості.

За результатами інвентаризації складаються наступні бухгалтерські проводки:

При виявленні надлишків неоприбуткованих об’єктів необоротних активів вони оприбутковуються і зараховуються на баланс підприємства:

Дт

Кт

Якщо за результатами інвентаризації встановлена нестача об’єкта необоротних активів встановлюється винна особа, яка повинна відшкодувати вартість втраченого об’єкта. У першу чергу списується знос втраченого об’єкта:

Дт

Кт

Залишкова вартість об’єкта списується на інші витрати діяльності:

Дт

Кт

Нарахування суми відшкодування винною особою нестачі необоротних активів відображається рядом окремих бухгалтерських проводок, що буде розглянуто в обліку розрахунків з різними дебіторами.

Поиск по сайту: