Нормальний прибуток – це мінімальна плата, необхідна для того, щоб втримати підприємця в даній галузі

Нормальний прибуток – це доход, від якого відмовляються власники підприємства на користь використання ресурсів на своєму підприємстві, але який вони могли б отримати, вклавши свої ресурси в інші сфери діяльності поза межам підприємства. Отже, до внутрішніх витрат відноситься й нормальний прибуток, необхідний для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного виробництва.

Для власника фірми всі витрати - явні та неявні - є альтернативними, так як існують альтернативні варіанти використання коштів, вкладених ним у фірму.

Явні витрати – це витрати підприємства, спрямовані на придбання необхідних виробничих ресурсів. Бухгалтерські витрати містять у собі лише явні витрати. Економічні (альтернативні) витрати охоплюють явні та неявні витрати. Іншими словами, економічні витрати являють собою платежі усім власникам економічних ресурсів, достатні для того щоб відволікти ці ресурси від альтернативних варіантів використання.

Економічні витрати = бухгалтерські витрати + неявні витрати.

Орієнтуючись на економічні витрати, власник фірми приймає рішення щодо доцільності діяльності фірми в конкретній галузі. В подальшому під загальними витратами фірми ми будемо розуміти виключно економічні витрати. Саме на них, а не на бухгалтерські витрати, буде орієнтуватися фірма, розраховуючи свої обсяги виробництва продукції, а отже і пропозиції. Відповідно, і прибутком фірми буде перевищення її доходу над економічними (альтернативними) витратами.

Як ми з'ясували, бухгалтерські та економічні витрати відрізняються один від одного. Отже, не співпадають бухгалтерський прибуток та економічний прибуток.

Бухгалтерський прибуток – це різниця між загальними доходами фірми (TR) та бухгалтерськими витратами (TC_бух):

π_бух=TR - TC_бух,

де π_ек – бухгалтерський прибуток.

У фінансових звітах фірми розраховується та вказується бухгалтерський прибуток, знання якого необхідно власникам (акціонерам), менеджерам, інвесторам, податковим органам.

Величина економічного прибутку встановлюється як різниця між загальним доходом (виторгом) та економічними витратами (TC_ек):

π_ек=TR-TC_ек, де

де π_ек – економічній прибуток.

Крім цього, економічний прибуток можна визначити як різницю між бухгалтерським прибутком та неявними витратами:

π_ек=π_бух-неявні витрати.

Оскільки ТС_ек>ТС_бух, то π_ек<π_бух (рисунок 9.1).

Економічний прибуток   = = Економічні витрати (альтернативна вартість) Загальний доход

Неявні витрати (включаючи нормальний прибуток)

Явні витрати

Рисунок 9.1 - Економічний прибуток та бухгалтерській прибуток

Економічний прибуток дорівнює загальному доходу (виторгу) мінус альтернативна вартість

Альтернативна вартість – це сума явних та неявних витрат. Неявні витрати включають в себе нормальний прибуток підприємця.

Бухгалтерський прибуток дорівнює загальному доходу мінус бухгалтерські (явні) витрати.

Для фірми дуже важливим є економічний прибуток, як перевищення доходу фірми над усіма здійсненими нею витратами. Останні стосуються не тільки витрат виробництва, але й втрачених доходів від нереалізованих видів діяльності та доходів, очікуваних від тих видів діяльності, якими фірма займається реально.

Припустимо, що на відкриття крамниці витрачено в якості авансового капіталу 20000 грн. Виторг від діяльності крамниці за рік становить 40000 грн. Проте, власник крамниці, відкривши свій бізнес, втратив певну суму зарплати за наймом, доходу від грошових коштів, наприклад, які він за інших умов спрямував би на купівлю акцій, що приносять дивіденди.

Якщо припустити, що такі суми досягають 12000 грн., то виявиться, що уся сума витрат, пов'язаних з відкриттям крамниці, становитимуть для її власника вже не 20000 грн., а 32000 грн. Відповідно, і прибуток становитиме не 20000 грн. (40000-20000), а лише 8000 грн.

Саме такий, очищений від усіх видів витрат (включаючи витрати, що виникають в процесі економічного вибору) прибуток є економічним прибутком. Він являє собою різницю між доходом від продажу продукції та альтернативними витратами, завжди відрізняючись від бухгалтерського прибутку на величину неявних витрат.

Таким чином, величина економічного прибутку виступає критерієм при прийнятті управлінських рішень, щодо доцільності діяльності фірми в певній галузі.

Якщо загальний доход (виторг) дорівнює економічним витратам, то економічний прибуток дорівнюватиме нулю. Ситуація, за якої економічний прибуток відсутній тобто коли загальний доход дорівнює загальним витратам (TR=TC_ек), має назву беззбитковості. За рахунок загальної виручки від реалізації товару фірма покриває як явні, так і неявні витрати і отримує нормальний прибуток.

Якщо загальний доход перевищує економічні витрати, то фірма отримує позитивний економічний прибуток, тобто прибуток понад нормальний прибуток.

Наявність у фірми позитивного економічного прибутку свідчить про найбільш ефективне використання фірмою своїх ресурсів порівняно з іншими альтернативами.

Коли економічні витрати перевищують загальну виручку, фірма має збитки, тобто отримує негативний економічний прибуток.

Один з основних показників діяльності фірми - це її доход. Відповідно до видыв витрат фірми її доход виступає як загальний, середній та граничний доход.

Загальний (сукупний, валовий) доход (виторг) - це сума коштів, яку одержала фірма від реалізації продукції за певний час. Він дорівнює ціні (Р) проданого товару, помножений на обсяг продажу (Q):

TR=PQ,

де TR – загальний доход.

Середній доход (AR) – це загальний доход фірми в розрахунку на одиницю продукції:

AR=TR/Q.

Зі зміною обсягу виробництва величини загального доходу, та сукупних витрат змінюються по-різному, а отже, величина прибутку підприємства залежить від обсягу випуску продукції. Саме тому підприємства намагаються встановити такий обсяг виробництва і реалізації продукції, за якого забезпечується найбільший прибуток.

З цією метою обчислюється граничний доход (MR), тобто приріст загального виторгу підприємства в результаті збільшення випуску продукції на одну додаткову одиницю:

MR=ΔTR/ΔQ.

Показник граничного доходу демонструє можливості окупності кожної додаткової одиниці виробленої продукції і тому він у поєднанні з граничними витратами (MC) виступає вартісним орієнтиром можливостей розширення виробництва.

Зауважимо, що оскільки бухгалтери ігнорують неявні витрати, тому бухгалтерський прибуток перевищує економічний прибуток. Але з точки зору економіста бізнес є прибутковим тільки в тих випадках, коли сукупний дохід покриває усі витрати втрачених можливостей, як явні, так і неявні.

Поиск по сайту: