Гербарій М. С. Турчанінова

Гербарію М. С. Турчанінова (1796—1863) належить особливе місце серед персональних колекцій світу, про що свідчить постійний інтерес до нього збоку міжнародної ботанічної громадськості. Він нараховує близько 150 тис. гербарних аркушів (53 тис. видів судинних рослин, серед яких є значна кількість автентичних зразків та типів видів, описаних ученим з різних континентів). Гербарій створювався протягом 35 років (з 1828 р. до кінця життя) шляхом власних зборів автора та обміну з відомими вченими-ботаніками, його сучасниками, які працювали в багатьох країнах світу. Серед них Декандоль, Хукер, Буасьє, Томсон, Уолліх, Браун, Бентам, Драммонд, Жильбер, Лінден, Гарднер, Бланше, Клауссен, Метьюз, Шимпер, Кочі, Гогенакер та ін. В іменній колекції зберігаються матеріали з Південної, Західної та Середньої Европи, Малої, Центральної та Південно-Східної Азії, островів Океанії, Австралії, Африки, Північної, Центральної та Південної Америки. У складі іменного гербарію виділено окрему колекцію номенклатурних типів новоописів ученого, яка нараховує 1120 гербарних зразків (М'якушко та ін., 1979; 1981). Оформлення гербарію досить оригінальне. Загербаризовані рослини та етикетки лежать вільно у видових обгортках голубого кольору розміром 55х35 см. У більшості випадків на одному такому аркуші розміщено кілька рослин (як одного так і різних видів), кожна з яких супроводжується етикеткою. Матеріал розміщений за системою А. Декандоля.

Гербарій М. В. Клокова

Колекція професора, заслуженого діяча науки України Михайла Васильовича Клокова належить до найновіших іменних колекцій Гербарію Інституту ботаніки. Її засновник, видатний український систематик, який описав понад 600 нових для науки видів. Колекція містить понад 20 тисяч гербарних зразків, зібраних ним та його колегами-ботаніками. Характерною рисою колекції, яка є найголовнішим критерієм її цінності, є зібрання серійного матеріалу, що відображає внутрішньовидовий поліморфізм з цілого ряду критичних у систематичному відношенні груп судинних рослин, серед яких роди Stipa L., Bromopsis Fourr. (Poaceae), Cerastium L., Minuartia L., Dianthus L., Otites Adans. (Caryophyllaceae), Thymus L., Phlomis L. (Lamiaceae), Tragopogon L., Centaurea L. (Asteraceae) та інші. Колекція має каталог. Рослини зберігаються в теках і змонтовані за сучасними правилами гербарної справи. Робота над її упорядкуванням продовжується.

Гербарій

Гербарний зразок Вітелларії дивовижної (лат. Vitellaria paradoxa) закріпленої на аркуші паперу, та її ідентифікаційний підпис

Гербáрій (лат. herbarium, herbarius, від «herba» —- трава, рослина; в перекладі означає «травник»; в буквальному перекладі "стосовна до трав (книга)"[1]) — колекція спеціально зібраних засушених рослин, призначених для наукової обробки, навчання, або установи, що зберігають колекції засушених рослин і ведуть їх наукову обробку.

Гербарії дають можливість вивчати рослини, зберігати рідкісні екземпляри, які знаходять мандрівниками в різних країнах.

Однією з основних функцій гербарію як наукової установи, на відміну від музею, є обмін гербарними зразками з метою забезпечення максимального представлення фіто- і мікорізноманітності в його фондах.[2] У практиці гербарної справи існують такі способи накопичення матеріалів у колекціях: цілеспрямований збір разків у природі під час експедицій, обмін дублетами між гербарними установами та отримання гербарних матеріалів як дарунка від приватних осіб.[2]

Жодна наукова ботанічна установа не може обійтися без гербарію. Ні малюнок, ні фотографії не можуть дати кращого уявлення про рослину, ніж сама добре засушена рослина.

Поиск по сайту: