|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Геологічні порушення в заляганні корисних копалинПри заляганні корисних копалин зустрічаються багато різновидів геологічних порушень, які в значній мірі ускладнюють та впливають на процеси розробки корисних копалин. У результаті зміщення земної кори від первинного, звичайного горизонтального залягання пластів, виникають порушення без розриву суцільності – пликативні (складчасті) і з розривом суцільності - дез'юктивні. Якщо складка своїм згином обернена до верху, то є антикліналь (Рис.4а), якщо до низу - синкліналь (рис. 4а.). Синкліналь - це опуклий вигін пластів, а антикліналь - це випуклий вигін пласта. Рисунок 4. Нерозривні (плікативні) геологічні порушення залягання
На Рис.5 наведені геологічні порушення у вигляді стоншення (а), збільшення потужності пласта (б), розщеплення пласта на декілька більш тонких пластів (в) А) б)
Рисунок 5. Порушення в заляганні пластів: стоншення (а); б- розщеплення пласта. Зкидом називають геологічне порушення, при якому пласт переміщується вниз, по падінню (рис.6а), а вcкидом - порушення, яке викликане переміщенням пласта покладу вгору, по підняттю (рис. 6б), надвиг (6в) а) б)
в)
Рисунок 6. Розривні геологічні порушення в заляганні пластів а – скид; б) – вскид; в) – надвиг
Поверхню покладів корисних копалин можна зобразити за допомогою ізоліній (горизонталей), чи ліній простягання, проведених через визначений діапазон висот, наприклад, через 2 м (рис. 8) чи через 10... 50 м. Таку поверхню називають гіпсометричним планом поверхні залягання (Рис. 7).
Рисунок 7. Гіпсометричний план поверхні 1 – геологорозвідувальна скважина 2 – ізолінія залягання пласта
Відмітки горизонталей відраховуються від середнього рівня Балтійського моря. В кожній точці такого плану можна визначити елементи залягання пласта: кут падіння і напрямок простягання. Для точки 1, наприклад, кут падіння направлений по перпендикуляру, проведеному з цієї точки до близьких ізоліній меншого значення- від 84 до 82 м. Значення кута визначається з виразу:
де - висота перерізу між сусідніми ізолініями; - відстань між ізолініями в точці 1 по плану з урахуванням масштабу.
Гіпсометричні плани поверхні пов’язані з планами гірничих робіт діючих як підземних, так і відкритих гірничих підприємств. На плани гірничих робіт наносять основні геологічні порушення, їх напрямок та амплітуду (глибину) зміщення, положення всіх гірничих виробок на визначений момент часу, а також основні поверхневі будівлі і споруди. Такі плани називають планами гірничих робіт. План гірничих робіт є ситуаційним і перспективним планом ведення гірничих робіт пов’язаних в часі і просторі. Зразок плану для підземних гірничих робіт наведений на рис. 8 Рисунок 8. План гірничих робіт 1 – частина шахтного поля; 2 - білястволовий двір; 3 – головні гірничі виробки; 4 – захисні цілики білястволового двору; 5 відпрацьовані запаси корисних копалин; 6 - підготовлені до розробки запаси корисних копалин Загальне освоєння геологічних надр України. Займаючи площу в 0,4 % від світового суходолу, Україна наприкінці ХХ ст. давала до 5 % загальносвітового видобутку корисних копалин. За різноманітністю та сумарною величиною запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин Україна входить у першу десятку країн світу. До державного фонду корисних копалин тепер включають і техногенні родовища. Ними є відходи добування, збагачення та перероблення мінеральної сировини, які після геологічного вивчення і оцінки можуть промислове розроблятися за допомогою новітніх технологій. Література 1. Старостин В. И., Игнатов П. А. Геология полезных ископаемых: Учебник для высшей школы. — М.: МГУ, 2004. — 512 с. — ISBN 5-8291-0454-7 2. В.А. Михайлов. Горючі корисні копалини України Підручник /Михайлов В.А., Курило М.В., Омельченко В.Г., Мончак Л.С.–Київ.: Вид. КДУ, 2009 р. 3. Смирнов B. И. Геология полезных ископаемых // Горная энциклопедия / Под ред. Е. А. Козловского. — М.: 2009. Т. 1: — Геосистема. — 560 с. Авров Д. П. Геология полезных ископаемых // Геологический словарь — М.: Недра, 1998. т.1: А — М — 486 с. Ампилов Ю. П., Герт А. А. Экономическая геология. — М.: Геоинформмарк, 2006. — 329 с. — ISBN 5-98877-010-X
Контрольні запитання 1. Перспектива розвитку корисних копалин України? 2. Де в Україні видобувають горючі корисні копалини? 3. Перспектива розвитку нафто-газового комплексу в Україні? 4. Де в Україні видобувають сировинно – будівельні корисні копалини? 5. В яких регіонах України є мінеральні води? 6. Утворення корисних копалин, 7. Загальна характеристика корисних копалин 8.Яких корисних копалин недостатньо в Україні? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |