Особливості обліку та оподаткування претензійної роботи

У процесі ведення господарської діяльності досить часто порушуються умови договорів купівлі-продажу товарів, надання послуг, виконання робіт. Насамперед, це проявляється у недотриманні термінів поставки товарів, поставки та отримання неякісних товарів (послуг), недостачі при перевезенні, несвоєчасному надходженні оплати. В результаті допущених порушень умов договорів одна сторона несе збитки і має право пред'явити до порушникові претензію. Тому тема розрахунків за претензіями актуальна завжди і для всіх.

Юридичні аспекти

При цьому претензія є способом досудового врегулювання господарських спорів. Тобто, по суті, це письмова вимога, адресована до боржника, про усунення порушень виконання зобов'язання і, при необхідності, компенсації понесених збитків та сплати штрафних санкцій.

Претензія повинна містити обов'язкові реквізити, встановлені нормами статті 6 ГПК, зокрема:

• повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;

•дата пред'явлення і номер претензії;
• обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
•докази,що підтверджують ці обставини;
•посилання на відповідні нормативні акти;
•вимоги заявника;
• сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
• перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів

До того ж претензія повинна бути підписана уповноваженою особою підприємства або їх представником, спрямована боржникові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Крім того, норми ЦК та ГК встановлюють наступні можливі правові наслідки в разі невиконання або неналежного умов договору: стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язань, інфляційних втрат кредитора.

Однак звертаємо увагу, що норми ГК не містять визначення поняття неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань. Для визначення цих понять необхідно керуватись положеннями ЦК. Так, норма статті 549 ЦК визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штраф - це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Пеня - це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Слід зауважити, що при укладенні договору сторони можуть передбачити наступний порядок застосування господарських санкцій, а саме:

• стягнення тільки штрафних санкцій;
• стягнення шкоди крім штрафних санкцій;
• стягненню підлягають штрафні санкції або відшкодування шкоди.

У разі відсутності умов договору про такому порядку застосування санкцій застосовуються загальні положення законодавства. Так, за загальним правилом пеня застосовується за прострочення платежу. Штраф може бути застосований також за виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом.


Слід зазначити, що згідно з нормами статті 7 ГПК претензія розглядається протягом одного місяця, а у разі, якщо обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю товару, розглядаються протягом двох місяців.

При розгляді претензії підприємства за необхідності мають право звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Акт звірки взаємних розрахунків є важливим доказом в суді, якщо він містить посилання на первинні документи та підписаний уповноваженими представниками сторін.


Податковий облік

Податок на додану вартість

Як ми знаємо, згідно з нормами пункту 188.1 Податкового кодексу (ПК) база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При цьому договірна (контрактна) вартість включає будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Слід зазначити, що нарахування та отримання від боржника сум господарських санкцій (сум забезпечень договірних зобов'язань) згідно з нормами статей 546, 549 ЦК не вважається компенсацією вартості товарів / послуг, а отже, не включається в базу оподаткування ПДВ.

Представники ДПСУ в Узагальнюючої податкової консультації щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів / послуг, затвердженої наказом від 06.07.2012 № 590 (наказ № 590), повідомили, що «Суми коштів, отримані як сума штрафу та / або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов'язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари / послуги, не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів / послуг». Тобто при отриманні від покупця сум штрафів, пені і неустойки у продавця не виникає податкове зобов'язання з ПДВ.

Аналогічно, «суми коштів, що сплачуються у вигляді штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення поставки, 3 відсотків річних від вартості несвоєчасно поставлених товарів/послуг (або інший відсоток, встановлений договором) при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу поставлених товарів/послуг». Тобто при сплаті постачальником сум штрафів, пені та неустойки база оподаткування ПДВ не змінюється.

Податок на прибуток

Згідно з нормами пункту 137.13 ПК суми отриманих штрафів, пені, неустойки (за рішенням сторін договору, відповідних державних органів або суду), включаються до складу доходів підприємства датою їх фактичного надходження.

Поряд з наведеними нормами, норми підпункту 136.1.5 ПК дозволяють не включати до складу доходів суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду або в результаті задоволення претензій як компенсація прямих витрат або збитків, понесених підприємством в результаті порушення його прав та охоронюваних законом, а також суми відшкодування моральної шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені підприємством до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Отже, в податковому обліку підприємству необхідно чітко відокремити суми неустойки від сум відшкодування прямих витрат або збитків.

У той же час суми штрафів, пені, неустойки, що підлягають оплаті не включаються до складу витрат підприємства - боржника на підставі норм 139.1.11 ПК. Аналогічну думку висловлено представниками ДПСУ в наказі № 590.

Таким чином, кредитор на дату отримання від боржника суми неустойки (штрафів, пені) повинен збільшити на цю суму доходів, а боржник, який сплатив такі суми, не матиме права на включення таких сум до витрат для цілей оподаткування прибутку.

Бухгалтерський облік

Щодо пред'явлених і одержаних штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків та інших господарських санкцій, можна сказати наступне.

Для ведення обліку розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також щодо розрахунків за штрафами, пенею, неустойками, Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.1999 № 291 (Інструкція № 291), призначений субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями». Причому по дебету цього субрахунку відображається виникнення дебіторської заборгованості за вищевказаним розрахунками, за кредитом - її погашення грошовими коштами, ТМЦ або іншими видами активів.

Виникнення дебіторської заборгованості практично завжди пов'язане з визнанням доходу, отже, на дату визнання боржником неустойки, штрафів, пені або рішення суду, у підприємства виникає дохід. Цей прибуток акумулюється на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Що стосується сум штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків, підлягають сплаті і оплачених слід зазначити наступне.

Згідно з нормами пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Тобто у підприємства - боржника з'являються зобов'язання, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Для ведення обліку боржником визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів Інструкцією № 291 призначений субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Підприємством-покупцем було виставлено претензію підприємству-постачальнику за прострочення поставки продукції на суму 2500,00 грн., що відповідає умовам договору купівлі-продажу. Як відобразити дану операцію в обліку, якщо підприємство-продавець визнало претензію та оплатило неустойку? Які податки з цієї операції потрібно сплатити?

Облік пред’явлених претензій відповідно до Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. ведуть на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” з використанням субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”. Виникнення (нарахування) заборгованості за претензіями відображають за дебетом субрахунку, погашення (списання) – за кредитом.