Облік і аналіз показників охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій

Облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог законів та нормативно-правових актів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали:

- про нещасні випадки та професійні захворювання;

- результати всіх видів контролю за станом охорони праці;

- дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці);

- матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо.

Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки праці", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

Основними показниками обліку на всіх рівнях є:

— рівень виробничого травматизму;

— рівень профзахворювань;

— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість аварійних будівель і споруд;

— забезпеченість засобами індивідуального захисту;

— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);

— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Державний стандарт ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»містить таке визначення ризику:

Ризик - імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Міжнародний документ «ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти» містить такі визначення щодо процедур аналізу ризиків:

Оцінювання ризику - засноване на результатах аналізу ризику процедура перевірки, що встановлює, чи не перевищується припустимий ризик.

Аналіз ризику - систематичне використання інформації для виявлення небезпеки та оцінки ризику.

Залишковий ризик - ризик, що залишається після застосування захисних заходів.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи управління охороною праці. Вимоги» визначає:

Припустимий (допустимий) ризик - це ризик, що зменшений до рівня, який організація може допустити, з огляду на її легальні зобов'язання та її власну політику в галузі професійної безпеки і здоров'я.

Перший етап управління ризиками - це виявлення можливості виникнення небезпечних ситуацій для працівників з урахуванням їх можливих дій.

Процедура передбачає всебічний розгляд технологічного процесу з погляду на безпечність та нешкідливість для працівників з урахуванням усіх аспектів, а також виявлення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що діють у виробничому середовищі та можуть призвести до небезпечної події.

На другому етапі визначається ступінь базового ризику виникнення небезпечних ситуацій. Оцінка базового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому ігнорується існуюче управління ризиками.

Базовий ризик - це значення ризику (і відповідне значення його ступеню, що визначають на основі якісних критеріїв, через процедури експертного оцінювання тощо), яке визначають перед впровадженням заходів управління ризиками. Ступінь базового ризику (відносна оцінка в балах) виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою:

R= Т×П×В_р,

у якій: R -ступінь ризику, балів;

Т - ступінь важкості та можливих наслідків небезпечної події, балів;

П - ступінь інтенсивності контакту працівника з небезпекою, балів;

В_Р- індекс імовірності виникнення небезпечної події, балів.

Характеристика імовірності виникнення небезпечної події в балах, тобто індекс імовірності небезпечної події визначається шляхом експертного оцінювання на основі якісної оцінки імовірності за таблицею 3. Експертиза проводиться групою призначених фахівців.

Таблиця 3. Характеристика індексу імовірності небезпечної події В_Р