ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОБЛІК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ

Головною метою прогнозування готівкового обігу є визначення необхідного для нормального та безперебійного функціонування економіки обсягу готівки відповідно до основних напрямів грошо­во-кредитної політики і показників соціально-економічного розвит­ку країни. Це досягається складанням прогнозів касових оборотів, призначенням яких, насамперед, є економічне обгрунтування мож­ливих змін у розмірі готівкового обігу в прогнозованому періоді. Прогноз установлює: обсяг і джерела надходжень готівки до кас банків; обсяг і цільове спрямування видавання готівки з кас банків; обсяг випуску грошей або вилучення їх із обігу в цілому по країні,

Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах на кожний квартал.

Для складання прогнозів готівкового обігу установи банків одер­жують від підприємств, об'єднань, організацій та установ касові за­явки, а також прогнозні й звітні матеріали, приймаючи які установи банків мають звернути увагу на:

— повноту обліку грошових надходжень до кас підприємств,
об'єднань, організацій та установ з огляду на вид їхньої діяльності;

— правильність передбаченої у прогнозах суми надходжень гро­
шового виторгу, згідно з чинними правилами витрачання готівки з
виторгу і правильність розподілу цієї суми за каналами: в каси уста­
нов банків, на пошту.

У разі необхідності установи банків уносять відповідні уточнення в представлені підприємствами й організаціями прогнозні розрахунки.

Установи банків на підставі зведених заявок підприємств роз­робляють прогнози готівкового обігу й надсилають їх регіональним управлінням НБУ. Останні складають квартальні прогнози касових оборотів в цілому по республіці, області (місту) на підставі основ­них показників економічного і соціального розвитку республіки, області (міста), прогнозних балансів грошових доходів і видатків населення, прогнозних і звітних матеріалів, що надаються республі­канськими, обласними (міськими) організаціями, а також прогнозів касових оборотів, що надаються установами банків.

Регіональні управління НБУ для складання прогнозів касових оборотів одержують від республіканських, обласних і міських орга­нів управління та статистики такі прогнозні й звітні матеріали в те­риторіальному розрізі:

— розрахунки роздрібного товарообороту державної і коопера­
тивної торгівлі і дані про обсяги продажу товарів за безготівковим
розрахунком;

— розрахунки надходження грошового виторгу від перевезень
пасажирів і багажу. Установи НБУ в день одержання матеріалів по­
відомляють дані про розмір надходження грошового виторгу від пе­
ревезення пасажирів і багажу тим установам НБУ, на території яких
надходить цей виторг;

— розрахунки доходів за окремими видами платних послуг, що
надаються населенню;

— розрахунки про надходження податків і зборів;

— розрахунки про надходження страхових платежів і виплати
страхових відшкодувань;

— очікувані фонди оплати праці;

— розрахунки закупівлі сільськогосподарської продукції і про­
дуктів її перероблення у населення у сумарному виразі;

— дані про обсяги реалізації послуг зв'язку населенню, прогноз­
ні розрахунки реалізації друкованих видань за передоплатою, а та-

кож дані про очікувані в даному кварталі надходження передоплати готівкою; дані про видатки на виплату пенсій і допомог.

Прогнозні розрахунки касових оборотів складаються за такими джерелами надходжень і напрямами видавання готівки:

Надходження

№ символа

Надходження торговельного виторгу 02
Надходження виторгу від усіх видів транспорту 05
Надходження квартирної плати і комунальних платежів 08
Надходження виторгу видовищних підприємств 09
Надходження виторгу підприємств побутового обслугову

вання 11
Надходження на рахунки колективних сільськогосподарських

підприємств 13
Надходження на рахунки за вкладами громадян 16
Надходження від підприємств зв'язку 17
Інші надходження (в тому числі повернення заробітної плати) 32
Купівля готівки комерційними банками 37
Підкріплення оборотної каси з резервних фондів 38

Видатки

Видатки на оплату праці, грошові виплати і заохочення, інші
виплати, що не входять до складу фонду оплати праці 40
Видатки на закупівлю сільськогосподарських продуктів 46
Видатки з рахунків колективних сільськогосподарських під­
приємств 47
Видатки на виплату пенсій, допомог і страхових відшкоду­
вань 50
Видатки з рахунків за вкладами громадян 55
Видатки підкріплень підприємствам зв'язку 59
Видатки на інші цілі 61
Продаж готівки комерційними банками 72
Переказування з оборотної каси до резервних фондів 73

Емісійний результат (символи 37, 38 або символи 72,73) визнача­ється як різниця між надходженнями і видатками готівки. У разі пе­ревищення надходжень готівки в каси банків над видатками, в прог­нозних розрахунках комерційних банків передбачається символ 72, в регіональних управліннях Національного банку — 73; а якщо ви­датки більші за надходження, то навпаки: випуск грошей в обіг, що відповідає в комерційних банках символу 37, в регіональних управ­ліннях Національного банку — символу 38.

Установи банків та регіональні управління Національного банку повинні систематично порівнювати емісійний результат з фактичним, аналізувати й виявляти причини значних відхилень; вивчати територіальне розміщення грошей, шляхи та причини їх міграції, економічні пропорції між грошовими доходами й видатками насе­лення по регіонах (республіці, областях, містах і районах).

Основним джерелом надходжень (понад 70 %) готівки в каси банків є виторг від підприємств роздрібної торгівлі, підприємств громадського харчування, а також підприємств і організацій, які не звітуються перед органами статистики з товарообороту. Він відоб­ражається в прогнозних розрахунках касових оборотів за статтею «Надходження торгової виручки».

В основу розрахунку береться прогноз роздрібного товарооборо­ту торговельних організацій, що мають рахунки (субрахунки для за­рахування виторгу) в даній установі банку і, крім того, враховується товарооборот підприємств, які не звітуються перед органами стати­стики з товарообороту, а також передоплата за періодичні видання майбутнього періоду, що надходить у даному кварталі готівкою.

Із одержаної суми відраховуються суми виторгу, що не інка­суються.

За відношенням інкасованої суми до роздрібного товарообороту установи банків визначають процент інкасації виторгу.

До загальної суми надходження виторгу вносяться поправки на різницю у перехідному виторгу на початок і кінець кварталу (місяця), а також на перехідний виторг між районами, містами, областями.

Після цього визначається сума виторгу, що здається підприємст­вам зв'язку для переказування в банк; у каси банків готівкою; що надходить у банк розрахунковими чеками і переказами від населен­ня в оплату за товари.

Визначаючи суму виторгу, що надходить через пошту, слід вра­ховувати оборот торговельних організацій, які здають виторг на пошту, а також фактичний розмір цих надходжень за попередній період, зростання обороту торговельної мережі в сільській місцево­сті в періоді, що прогнозується.

Суми виторгу, що надходять розрахунковими чеками і безготів­ковими переказами з рахунків вкладників в оплату за товари, визна­чаються з урахуванням даних за попередні періоди і здійснюваних заходів щодо розвитку цих форм розрахунків.

Видатки готівки на виплату заробітної плати становлять майже 50 % усієї видаткової частини прогнозних розрахунків касових оборотів.

Розмір видатків на оплату праці, що прогнозується, визначається:

— установами банків на підставі даних касових заявок, що отри­
мані від підприємств, організацій та установ;

— регіональними управліннями НБУ, виходячи з прогнозних
розрахунків установ банків із урахуванням даних про склад фонду
оплати праці в цілому по республіці, області.

Розрахований регіональними управліннями НБУ прогнозний фонд оплати праці звіряється з обсягом фонду, який передбачено прогнозним балансом грошових доходів і витрат населення.

Для визначення прогнозного обсягу видатків готівки з кас банків на заробітну плату та інші види оплати праці установи банків:

— віднімають від загальної суми фонду заробітної плати під­
приємств, організацій та установ, що розташовані на території
району, міста, області, республіки, суми безготівкових переказів та
утримань;

— додають суму податків, що утримуються під час виплати до­
помоги за тимчасовою непрацездатністю, і суму депонованої заро­
бітної плати.

До одержаної суми видатків готівки на виплату заробітної плати (разом з премією) додають видатки на інші види оплати праці, що не входять у фонд заробітної плати. Крім того, вносять корективи на виплату заробітної плати за вихідні дні за строками, що припадають на інші квартали.

Під час складання прогнозних розрахунків касових оборотів за іншими статтями надходжень і видатків установами банків викорис­товується динаміка фактичних касових оборотів з урахуванням мож­ливих змін як за джерелами надходжень, так і видатків.

Установи НБУ розподіл квартальних прогнозів касових оборотів за місяцями проводять з урахуванням:

— кількості днів кожного місяця та інших особливостей;

— можливих змін за місяцями обсягу роздрібного товарооборо­
ту, коштів, що надходять на заробітну плату, закупівлю сільського­
сподарської продукції і продуктів її перероблення (залежно від се­
зонності роботи окремих галузей промисловості, сільського
господарства, будівництва, впливу свят тощо);

— строків сплати населенням податків, зборів та інших плате­
жів; часу масових відпусток робітників і службовців.

Квартальні прогнози касових оборотів Національного банку України в цілому по країні, Автономній Республіці Крим, областях і місту Києву із щомісячним розподілом доводяться до регіональних управлінь НБУ, останні — до комерційних банків.

Важливим документом для прогнозування обсягів готівки є звіт про касові обороти банків. Звіт складається за даними бухгалтерсь­кого обліку надходжень і видатків готівки, який ведеться в касових журналах з показанням символів звіту на підставі оголошень на вне­сення готівки, чеків, прибуткових та видаткових касових ордерів.

Символи визначаються за вказаним у кожному прибутковому ка­совому документі джерелом надходження готівки, наприклад ви­торг, квартирна плата, повернення заробітної плати тощо. Символи звіту за видатками визначаються за цільовим призначенням грошо­вих сум, що вказуються клієнтами на звороті грошових чеків.

Для складання звіту про касові обороти установ банків ведеться відомість обліку касових оборотів за формою № 747 — згідно з номенклатурою місячного звіту з підсумками за групами статей. Ві­домість обліку касових оборотів заповнюється щодня на підставі даних групування записів у касових журналах за надходженням і ви­датками за символами звіту.

Звіти про касові обороти складають усі установи банків, які здій­снюють касове обслуговування підприємств, організацій, установ і населення. Безкасові комерційні банки такі звіти складають лише за позабалансовими символами. Звіт подається до відповідної уста­нови банку, яка здійснює касові операції з їхньою клієнтурою для включення до звітності за Ф.747,748.

В останній робочий день місяця складається звіт про касові обо­роти за місяць згідно з формою №748 за даними відомості обліку касових оборотів форми № 747 і на підставі таблиці динаміки пока­зників форми № 748.

Наведений вище порядок здійснення прогнозних розрахунків ка­сових оборотів має ряд недоліків і потребує подальшого вдоскона­лення в умовах поглиблення ринкових відносин та введення націо­нальної валюти — гривні.

Удосконалення порядку складання прогнозів емісії готівки має здійснюватися за такими напрямами:

— підвищення ролі аналізу динаміки показників готівкового обі­
гу в ув'язуванні з показниками, що характеризують економічний
стан країни;

— підвищення відповідальності регіональних управлінь за об­
грунтування прогнозних розрахунків готівкової емісії, що пов'язано
з розширенням їхніх повноважень і самостійності у питаннях управ­
ління готівковим обігом у регіоні;

— надання прав регіональним управлінням НБУ та комерційним
банкам визначати перелік показників, які їм необхідно одержувати
від клієнтів для здійснення прогнозних розрахунків готівкової емісії.

Введення в дію Банкнотно-монетного двору та Фабрики банкнот­ного паперу створило умови для завершення повного циклу ство­рення національної валюти: від її друкування до використання в обігу. Тому прогнозні розрахунки готівкового обігу мають включа­ти не тільки розрахунок емісії на прогнозований період, а й розра­хунок загальної потреби у випуску банкнот за номіналами, тобто завдання Банкнотно-монетному двору, яке складається з урахуван­ням потреби на покриття емісії готівки та на заміщення зношених банкнот усіх номіналів.

Національний банк України визначає склад банкнот за номіна­лами на підставі аналізу звітності покупюрного складу готівкового обігу у ретроспективному періоді з урахуванням можливих змін у показниках економічного розвитку країни, насамперед у рівні спо-

Поиск по сайту: