Олійник Олександр Миколайович

Дисципліна: "Управління персоналом"

Екзамен.

Література:

1.Крушельницька "управління персоналом".

2.Виноградський.

3.Балабанова.

4.Шекшня "управління персоналом сучасної організації"

Тема: Історія розвитку управління персоналом.

Перший етап розвитку: Олександр Македонський. Під час його правління отримали розвиток формування та впровадження консультативних структур системи розвитку професійної кар'єри, тощо.

Другий етап"Середньовіччя": поява системи професійного навчання.

: розвиток системи стимулювання праці.

Третій етап: поява мануфактури в часи Феодалізму. Масове виробництво та поява громадських секретарів.

Четвертий етап: початок 20 століття. Поява капіталізму. Поява теорії менеджменту. Наукова школа менеджменту, класична та школа людських відносин. Підсиленн ролі профспілок. Розвиток лейбористських партій. Поява теоретичних підходів дотуправління організацією. В 1913 році Тейлор видав "наукові принципи управління".

П'ятий етап: Друга Світова війна. Терміновий набір співробітників, їх навчання, забезпечення взаємозаміщення.

Шостий етап: 50-80 роки. Постійне економічне зростання забезпечувало формування системи пожиттєвого найму, ускладнення трудового законодавства,

Сьомий етап: 80 роки - сьогодення. Зміна філософії найму. Зміна технології планування.

19.02.13

Тема:Роль і значення управління персоналом.

Теорії на яких базується управління персоналом:

1.Економічні теорії.

2. Психологічні.

3. Соціологічні.

4. Науки про працю.

Управління пресоналом як часткова функція менеджменту.

Інують комплексний та системний підходи. Головним елементом всієї системи управління є персонал (комплексний).

Управління персоналом - це процес планування підбору, підготовки та оцінки, навчання та мотивації персоналу спрямований на ефективне його використання та досягнення цілей підприємства та його працівників.

Орудові ресурси - це фізично-розвигнута частина населення, що володіє розумовими здібностямт та знаннями, які необхідні для роботи.

Кадровий потенціал - це гранична величина участі персоналу підприємства в його діяльності з урахуванням їх компетентності, психо-фізичних особливостей, інтересів та мотивації.

Персонал підприємства - це сукупність його працівників (постійні/тимчасові, кваліфіковані/некваліфіковані), що працюють по найму та мають трудові відносини з роботодавцем.

Кадри являють собою основний (штатний/постійний) кваліфікований склад працівників підприємства.

Людські ресурси підприємства - це сукупність соціальних, психологічних і культурних якостей його працівників.

Трудовий потенціал поацівника - це сукупність фізичних та духовних якостей людини, що визначають можливість її участі у трудові діяльності.

1) Забезпечення умов високопродуктивної праці, організації, вироблення у працівника звички до взаємодії.

2) Закріплення працівника на підприємстві. Формування стабільного колективу.

3) Узгодження виробничих та соціальних задач.

4) Підвищення кфективності управління персоналом.

5) Досягнення цілей управління при скороченні витрат на робочу силу.

Моди управління персоналом

Це способи впливу на колектив та окремого працівника. Метою здійснення є координація їхньої діяльності в процесі функціонування підприємства.

Методи: економічні, соціально-психологічні.

В сучасних умовах основним в управлінні персоналом є:

1) принцип відбору та розставлення кадрів по їх особистих та ділових якостях.

Основні підходи до управління персоналу:

- органічний підхід;

- гуманістичний підхід (концепції управління).

Стадії розвитку управління персоналом:

1) Зародження. Основні характеристики на цій стадії це:наймання та звільнення.

2) Функуіональне зростання. А цій стадії відбуває технічна спеціалізація; з'являютьс начальники відділів.

3) Контрольоване зростання.

4) Функціональна інтеграція.

5) Стратегічна інтеграція.

Управління ресурсами розглядає один із основних ресурсів підприємства.

Особливості управління людськими ресурсами:

1)Персонал розглядається як один з найголовніших ресурсів підприємства.

2) Акцент на якість наймання та розвитку персоналу.

3) Застосування колективних методів організації праці.

4) Спрямованість на розвито к цілісної корпоративної культури.

5) Інтеграція діяльності менеджерів з персоналу і лінійних керівників.

6) Системне комплексне рішень питань управління персоналом і усіх інших стратегічних задач на основі єдиної програми діяльності підприємства.

26.02.13

Питання: Стратегія управління персоналом.

Стегія управління персоналом - це специфічний набір принципів, правил, цілей, роботи з персоналом конкретизованих з врахуванням загальнокорпоративної стратегії кадрового потенціалу, стану ринку праці тощо.

Розрізняють наступні типи кадрових стратегій:

1.Кадрова стратегія підприємства для якого головним продуктом діяльності є власне кадри. (кадрові агенства, ВУЗи).

2. Кадрова стратегія для організацій у яких персонал є одним із факторів діяльності.

Розрізняють такі види кадрових стратегій:

1.Стратегія розвитку: зростання, обмежене зростання, скорочення та комбінована стратегія.

2. Стратегії функціонування: диференціація, фокусування, лідерство у витратах.

Кадрова політика. Реалізація стратегій управління персоналом здійснюється через кадрову політику.

Кадрова політика - це сукупність принципів, методів, форм організаційного механізму формування, відтворення, розвитку та використання персоналу, створення оптимальних умов праці, мотивації та стимулювання.

Основними цілями кадрової політики є:

1.Забезпечення підприємства персоналом у відповідній кількості та відповідної якості;

2. Забезпечення раціонального використання кадрового потенціалу.

3. Забезпечення умов для реалізації прав та обов'язків співробітників компанії.

4. Підтримка ефективної роботи трудових колективів.

Кадрова політика підприємтсва формується під впливом внутрішнх та зовнішніх чинників:

Внутрішні:

1.Кадрова стратегія та цілі підприємства.

2. Якість персоналу.

3. Особистісні якості керівника.

4. Імідж підприємства.

5. Умови праці.

Зовнішні:

1.Стан економіки та кон'юнктура ринку.

2. Стан ринку праці.

3. Особливості законодавства про працю.

4. Соціокультурні фактори.

Розрізняють наступні типи кадрової політики:

1.В залежності від рівня усвідомленості, норм і правил, що лежать в основі кадрових заходів та рівня впливу на кадрову ситуацію: пасивна, реактивна, превентивна та активна кадрові політики.

Пасивна: керівництво не має програми дій щодо персоналу, а кадрова робота полягає в ліквідації негативних наслідків.

Реактивна: керівництво здійснює контроль за негативними аспектами роботи та застосовує заходи щодо локалізації кризових явищ.

05.03.13

КАДРОВА ПОЛІТИКА.

Класифікація в залежності від ступеню відкритості розрізняють: відкриту та закриту кадрові політики.

Відкрита кадрова політика передбачає відкритий прийом на роботу фахівців на відповідні посади в межах організаційної структури.

Кадрове планування

Кадрове планування - це система комплексних рішень і заходів щодо реалізації цілей підприємства і кожного працівника компанії, яка дозволяє забезпечити фірму відповідним персоналомнеобхідної кількості, та вимог до робочого місця.

Розрізняють два основних напрямки кадрового планування:

1) Планування робочих місць.

2) Планування чисельності персоналу.

Планування робочого місця передбачає формування формалізованого переліку професійних та особистісних якостей якими повинен володіти потенційний кандидат на зайняття вакантної посади. Цей перелік формується виходячи з того, які функції, повноваження та обов'язки будуть притаманні цій посаді.

Працівник відділу збуту:

Професійні: знання маркетингу, розуміння якостей та характеристик продукції, вміння аналізувати;

Особистісні: комунікабельність, відповідальність, інтелект, креативність.

Перелік вимог до робочого місця формується з врахуванням специфіки ринкової економіки вцілому, сфери діяльності підприємства, структурного підрозділу та конкретного робочого місця.

Вимоги до переліку:

1) Для забезпечення можливості використання обмежується кількість професійних якостей в обсязі 7-10 характеристик; особистісні - 3-5.

2) Не включаються в перелік характеристики безпосередньо не пов'язані з майбутньою діяльністю або такі, які мають загальний характер.

3) Перелік не повинен протирічити вимогам законодавства.

Поиск по сайту: