Запишіть конспект даної статті, скористувавшись пам’яткою (с.221 підручника)

АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ

«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, не-

звичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо:

датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована абет-

кова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен

новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки,

від початку до самого її кінця.

«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені

Слов’янщини — О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський,

а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви ви-

разно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертаєть-

ся до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа для про-

повіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське

плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить

Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелег-

ку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У чет-

вертій — йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить

на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, остан-

ня частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони

зробилися культурним народом і збагнули Божу науку.

Хто ж був автором «Абеткової молитви»?

Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали

Костянтин, але в історії південних слов’ян IX століття було два

Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший —

це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який

разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що

нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді.

Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Кос-

тянтина (Кирила) та Мефодія.

Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі ста-

рослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші

дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цін-

ність, але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде

абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка.

Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і на-

тхненного переборення формальних труднощів, з якими не впора-

лися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова

молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого

смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній укра-

їнській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).

Урок № 36

Тема. Контрольний стислий переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням

Урок № 37

Тема. Крапка і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні

Творче спостереження з елементами аналізу

 Прочитати уривок з оповідання Панаса Мирного «День на пас-

тівнику». Звернути увагу на особливості авторського стилю (ін-

формативність, виразність, багатство інтонаційних переходів).

Сонце піднялося вже височенько і, гаряче, іскристе, облива-

ло і бурту, і хлопчика, і кругом широке поле своїм огнистими

світом; горіла молода трава на бурті зеленим огнем; неопавша

роса світила і відбивала дорогим самоцвітним камінням; одежа

хлопчика — лихі вибійчані штанці, засукані аж до колін, лата-

на сорочка і на голові з передраним козирком картуз — під тим

світом губили свою злиденність, неохайність...

Картина була справді чудовна: з бурти, мов з високої гори,

видно було на праву руч місто. Церкви підняли високо вгору свої

круглі голови, сяяли у прозорому повітрі золотими банями, зе-

леніли їх залізні покрівлі, мов травою вкриті, біліли білі боки,

мов з крейди вистругані; поміж церквами хати, людські городи

тонули в гущавині темно-зелених садків — он і річка блищала,

звиваючись змією по жовтому пісочку і пускаючи легенький ди-

мок туману з себе... (Панас Мирний).

 Виділити безсполучникові складні речення. Указати на до-

цільність ужитих розділових знаків між їхніми частинами.

Дослідження-спостереження з елементами характеристики

синтаксичних конструкцій

 Виразно прочитати уривок із вірша В. Симоненка «Квіти».

Дослідити, яку функцію виконують коми (що вони відділяють,

окрім частин безсполучникового складного речення).

КВІТИ

Слів на описи не трачу, словом не передаси

Їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

В. Симоненко

 Виписати безсполучникові складні речення. Схарактеризувати

їх за поданою схемою.

Схема характеристики безсполучникового складного речення

1. Виділити в тексті безсполучникове складне речення

2. З’ясувати, яка інтонація характерна цій синтаксичній конструкції

3. Визначити смислові відношення між частинами

безсполучникового складного речення

4. Дослідити, якому сполучниковому складному реченню

воно синонімічне

5. Пояснити вживання розділового знака між його частинами

Поиск по сайту: