Підставивши формулу (1.1) в формулу (1.10) отримаємо

Рідина, її основні фізичні властивості

Основні формули та визначення

Основні властивості рідини:

1. Питома маса (густина) – визначається для однорідної рідини відношенням маси до її об’єму:

. (1.1)

Густина прісної води при температурі .

2. Питома вага – відношення ваги або сили тяжіння рідини до її об’єму :

. (1.2)

Питома вага і питома маса зв’язані співвідношенням

. (1.3)

де – прискорення вільного падіння.

3. Об’ємне стиснення – це зміна об’єму і питомої маси рідини зі зміною тиску. Об’єм і питому масу зі зміною тиску обчислюють за формулами:

, (1.4)

. (1.5)

де – об’єм і питома маса за початкових умов(до стиснення); – об’ємний коефіцієнт стиснення, тобто відносна зміна об’єму при зміні одиниці тиску:

. (1.6)

4. Пружність – це властивість рідини поновлювати свій об’єм після припинення дії сил. Пружність характеризує об’ємний модуль пружності – величина обернена до об’ємного коефіцієнта стиснення

. (1.7)

Об’ємний модуль пружності входить в узагальнений закон Гука:

. (1.8)

Варто зазначити, що формули (1.4)–(1.6) можна отримати з закону Гука з врахуванням формули (1.7).

Об’ємний модуль пружності води , тобто зі зміною тиску на (тобто на одну атмосферу) об’єм води зміниться на 1/20000 частини. Так як приблизно таке ж значення об’ємного модулю пружності мають інші рідини, то їх можна вважати практично нестисливими. Стисливість рідин слід враховувати лише при високих тисках, великих об’ємах та у випадках гідравлічного удару.

5. Стисливість газів на відміну від рідин має велике значення. Для ідеального газу (таким можна вважати газ при тиску до ) діє закон Клапейрона-Менделєєва:

. (1.1.9)

де – тиск; – об’єм; – маса; – абсолютна температура; – універсальна газова стала, – молярна маса, тобто маса одного моля речовини.

Формулу (1.9) можна записати і наступним чином:

. (1.1.10)

де – газова стала, значення якої для повітря , для природного газу .

Підставивши формулу (1.1) в формулу (1.10) отримаємо

(1.1.11)

6. Температурне розширення – це зміна об’єму і питомої маси рідини зі зміною температури:

(1.1.12)

(1.1.13)

де – об’єм і питома маса рідини за початкових умов (до процесу розширення); – об’єм і питома маса рідини зі зміною температури на ; – температурний коефіцієнт об’ємного розширення.

Температурний коефіцієнт об’ємного розширення – рівний відносній зміні об’єму при зміні температури на

(1.1.14)

7. В’язкістю рідини називається властивість реальної рідини чинити опір відносному переміщенню (зрушенню) окремих її часток або шарів при дії зовнішніх сил. Розрізняють динамічну () і кінематичну (в’язкість. Перша входить в закон рідинного тертя Ньютона, що виражає дотичне напруження через поперечний градієнт швидкості

, (1.1.15)

де – коефіцієнт динамічної в’язкості.

Кінематична в’язкість зв’язана з динамічною співвідношенням

(1.1.16)

На в’язкість суттєво впливає температура. Зі збільшенням температури в’язкість рідин зменшується а газів зростає.

У гідравліці для теоретичних міркувань та висновків Л. Ейлер запропонував поняття ідеальної рідини – умовно нев’язкої рідини, яка не стискається і не розширюється. Насправді ми маємо справу з реальною рідиною, тобто рідиною з усіма притаманними їй властивостями, що існує.

8. Випаровуваність рідини характеризується тиском насиченої пари і залежить від температури.

Тиск насиченої пари – це той абсолютний тиск, при якому рідина закипає при даній температурі. Тобто найменший абсолютний тиск, при якому рідина знаходиться в рідкому стані, рівний тиску насиченої пари .

Основні параметри деяких рідин, їх одиниці вимірювання в системі СІ і несистемні одиниці, що тимчасово допускаються до використання, наведені в Додатках 1...3.

Поиск по сайту: