Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах

К Л А С И Ф І К А Ц І Я М О В С В І Т У

1. Різновиди класифікацій мов світу.

2. Генеалогічна класифікація мов світу (мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу).

3. Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).

4. Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.

1. Різновиди класифікацій мов світу

Причини подібності мов
Спільне походження ↓ успадковані спільні ознаки   ↓ Генеалогічна класифікація	Регулярні Нерегулярні Міжмовні територіальні Спільні контакти функції мов як систем, що забезпечують спілкування ↓ ↓ набуті спільні ознакиспільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓ ↓ АреальнаТипологічна класифікаціякласифікація

 

Причини подібності мов
Спільне походження	Міжмовні територіальні контакти	Спільні функції мов як систем, що забезпечують спілкування
↓	↓	↓
успадковані спільні ознаки ↓	набуті спільні ознаки ↓	спільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓
Генеалогічна класифікація	Ареальна класифікація	Типологічна класифікація

2. Генеалогічна класифікація мов світу

(мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу)

Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах

Причиною існування спільних рис словникового складу мов, різних за територією і часом існування, визнається походження від однієї прамови. Зауважити, що ці слова називають явища, які від початку становлення людського суспільства були необхідними реаліями існування людини.

За ознакою спільного походження здійснюється генеалогічна класифікація мов.

Усі мови, матеріал яких був представлений у попередній таблиці, належать до однієї сім’ї – індоєвропейської. До цієї сім’ї належить багато інших мов. Усі вони походять від однієї праіндоєвропейської мови. Крім індоєвропейської сім’ї мов, у сучасній генеалогічній класифікації представлені інші мовні сім’ї, мови яких ведуть своє походження від інших прамов.

МОВНІ СІМ’Ї

Мови що не належать до мовних сімей: баскська, японська та ін.

Мови різних мовних сімей неспоріднені.

Мови однієї сім’ї є спорідненими.

Мови однієї сім’ї можуть поділятися на групи і підгрупи залежно від ступеня цієї спорідненості. Ступень спорідненості визначається кількістю "кроків", що відокремлюють ту чи іншу мову від розпаду прамови:

Праіндоєвропейська (індоєвропейська сім’я) → праслов’янська (група / гілка слов’янських мов: східнослов’янські, західнослов’янські, південнослов’янські) → прасхіднослов’янська / давньоруська (підгрупа східнослов’янських мов) → українська.

Разом з тим, що розподіл мов однієї сім’ї на групи враховує процеси дивергенції, такий розподіл може здійснюватися з урахуванням процесів конвергенції. Зокрема, до групи романських мов належать мови, що мають спільні ознаки завдяки тому, що вони формувалися на базі деяких діалектів племен (субстрат) германського, кельтського, слов’янського і навіть неіндоєвропейського походження і народної латини.

Отже, мовна група – це сукупність мов, що виділяються в межах однієї мовної сім’ї за спільним походженням від однієї пізнішої мови.

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СІМ ’ Я МОВ.

ГРУПИ МОВ

Мови однієї мовної сім'ї – це мови споріднені. Мови однієї групи – це мови близькоспоріднені, мови різних груп однієї мовної сім'ї – віддаленоспоріднені. Неспорідненими вважаються лише мови різних мовних сімей.

Приклади.

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, слов'янської групи: білоруська, російська, українська, чеська, словацька, польська, лужицька болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська,: старослов’янська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, германської групи: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська, англійська, нідерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш, готська, бургундська, вандальська та ін.

датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, романської групи: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська, латина, далматинська.

Віддаленоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї: українська (слов'янська група), французька (романська група), англійська (германська група.)

Сучасна лінгвістика, здійснює генеалогічну класифікацію, оперуючи не тільки поняттям мовної сім'ї, а й макросім'ї.

Макросім ’ я мов – 1)об’єднання певних мовних сімей за наявністю спільних генеалогічних реконструйованих або гіпотетичних рис;

2) сукупність мов або мовних сімей, що далеко розходяться між собою и в яких виявлені спільні риси мають непослідовний характер.

Виокремлення макросімей, а точніше об’єднання деяких мовних сімей в одну макросім ’ ю, пояснюється тим, між мовами, що визнавалися неспорідненими, були виявлені деякі спільні риси, які не могли пояснюватися іншими причинами, крім спільного походження. Такі факти дозволили говорити про існування раніших прамов, існування яких передувало появі тих прамов, від яких ведуть походження мови мовних сімей. Зокрема, талановитий московський славіст В.М.Ілліч-Світич, висловив гіпотезу про існування такої прамови, в результаті розпаду якої утворилися індоєвропейська прамова та деякі інші. В.М.Ілліч-Світич працював над реконструкцією матеріалу цієї прамови, яку він назвав праностратичною мовою. Згідно з гіпотезою існування праностратичної мови одну ностратичну мовну макросім ’ ю утворюють індоєвропейські, афразійські, картвельські, уральські, алтайські, дравидійські мови. Сучасним мовознавством досліджуються питання визначення інших макросімей.

3. Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).